Рішення № 17673282, 28.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" липня 2011 р.Справа № 6/5007/63/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 07.06.2011р.;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо Полісся" (м.Київ)

до Дубищанського споживчого товариства (смт. Чуднів Житомирська область)

про стягнення 4602,43 грн.

Справу розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4602,43грн. за неналежне виконання договору №03/15-1 поставки продукції від 15.03.2010р., з яких: 3942,31грн. - основний борг, 252,99грн. - інфляційні, 66,03грн. - 3% річних, 341,10грн. - пеня. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку про стан заборгованості станом на 28.07.2011р.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду (а.с.59).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясо Полісся" (позивач) та Дубищанським споживчим товариством (відповідач) було укладено договір №03/15-1 поставки продукції (а.с.13), за умовами якого Постачальник (позивач) зобов'язаний передати (поставити) у визначені цим договором строк або термін Покупцеві (відповідач), а Покупець зобов'язаний прийняти відповідно до умов, викладених у цьому договорі та оплатити товари, які є власністю постачальника (п.1.1. договору).

Постачальник здійснює поставку товарів по письмовій або в телефонному режимі заявці покупця, яку сторони погоджують до моменту поставки (п.1.2 договору).

У заявці вказується кількість та найменування товару. При поставці (передачі) товару покупцю, ця інформація також зазначається в "специфікації". Під терміном "специфікація" (у відповідних відмінниках), сторони розуміють накладні (п.1.3 договору).

Товари поставляються окремими партіями, в кількості, зазначеній у видатковій накладній. Одиниця виміру товарів по даному договору - кілограм (п.2.1 договору).

Ціна на кожний вид товару є такою, що встановлена та погоджена сторонами та включає в себе ПДВ за ставкою, встановленою діючим законодавством. Ця ціна зазначається в рахунку, накладних, інших товаросупровідних документах, згідно прайс-листів, які діють на дату отримання продукції (п.4.1. договору).

Згідно п.5.1 договору від 15.03.2010р. форма оплати за товар - попередня оплата на підставі рахунку-фактури або в день отримання продукції, але не пізніше одного банківського дня з моменту отримання продукції. Вид оплати - безготівкова або готівкова (відповідно законодавства). Валюта платежу за цим договором - українська гривня.

На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 4438,40грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с.15-24).

Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 450,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 30.06.2010р. та від 15.07.2010р. (а.с.25-26).

Крім того, відповідачем було повернуто ТОВ "М'ясо Полісся" продукції на суму 46,09грн. згідно прибуткової накладної від 19.04.2010р. (а.с.14).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 3942,31грн.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 252,99грн. - інфляційних, 66,03грн. - 3% річних та 341,10грн. - пені.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 3942,31грн.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.3 договору за прострочку платежів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 341,10грн., розмір інфляційних - 252,99грн., розмір 3% річних - 66,03грн. (а.с. 5).

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені, інфляційних та 3% річних, господарський суд встановив, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних з суми заборгованості 3942,31грн., а саме:

- пені в сумі 303,02грн., нарахованої на суму заборгованості в розмірі 3942,31грн. за період з 01.11.2010р. по 30.04.2011р.

- інфляційних в сумі 229,96грн., нарахованих на суму заборгованості в розмірі 3942,31грн. за період листопад 2010р. - квітень 2011р.

- 3% річних в сумі 58,65грн., нарахованих на суму заборгованості в розмірі 3942,31грн. за період з 01.11.2010р. по 30.04.2011р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: 303,02грн. - пені, 229,96грн. - інфляційних, 58,65грн. - 3% річних. У задоволенні позову в частині стягнення 38,08грн. - пені, 23,03грн. - інфляційних та 7,38грн. - 3% річних суд відмовляє.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 3942,31грн. - основного боргу, 303,02грн. - пені, 229,96грн. - інфляційних та 58,65грн. - 3% річних відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дубищанського споживчого товариства (13200, Житомирська область, смт.Чуднів, вул.50-річчя Жовтня, 7, код 31469080)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо Полісся" (01024, м.Київ, вул.Шовковична, 18-В, код 31088620) - 4533,94грн., з яких 3942,31грн. - основний борг, 303,02грн. - пеня, 229,96грн. - інфляційні, 58,65грн. - 3% річних, а також 102,00грн. сплаченого державного мита та 232,49грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 02 серпня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек.з повід.)