Рішення № 17673116, 10.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1414/11 За позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід",

м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Валон-К", м. Луцьк

про стягнення 91 440 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.02.2010 року №258

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України сторонам розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-Захід" просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Валон-К" 91 440 грн. 00 коп., в т. ч. 76200 грн. 00 коп. коштів, сплачених у вигляді попередньої оплати згідно договору від 29.04.2010 року №664/10 І, 15240 грн.

00 коп. штрафу та судові витрати по справі: 914 грн. 40 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 21.07.2011 року документів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 27), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

29 квітня 2010 року між позивачем - дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-Захід" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Валон-К" був укладений договір №664/10 І (далі договір, а. с. 8 -11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору №664/10 І від 29.04.2010 року.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 4.2 договору відповідач зобовязувався здійснювати перевезення та транспортно експедиційне обслуговування вантажів, що надаються позивачем для перевезення автомобільним транспортом відповідача в міжміському та міському сполученні, а позивач оплачувати вартість послуг відповідача впродовж 15-ти календарних днів з дати отримання належним чином оформлених оригіналів документів (рахунку відповідача, ТТН, акту виконаних робіт та податкової накладної), якщо в заявці не зазначені інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

1 листопада 2010 року відповідач надав позивачу гарантійний лист (а. с. 12) про те, що за кошти, отримані від позивача в сумі 175000 грн. 00 коп. в порядку передоплати, будуть надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в термін до 20.01.2011 року, а у випадку недотримання гарантій відповідач зобовязувався повернути кошти до 25.01.2011 року, а також сплатити штраф у розмірі 20% від суми, що залишилась.

На підставі рахунків відповідача від 17.11.2010 року №1, від 23.11.2010 року №2, від 26.11.2010 року №3, від 03.12.2010 року №4, від 08.12.2010 року №5, від 20.12.2010 року №6 позивач платіжними дорученнями (а. с. 13-18) у листопаді грудні 2010 року перерахував кошти в сумі 175000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У звязку з невиконанням відповідачем договірних зобовязань позивачем направлено відповідачу претензійну вимогу від 15.06.2011 року №1267 (а. с. 19-21) про повернення коштів в сумі 175000 грн. 00 коп.

Відповідач гарантійні зобовязання виконав частково, в сумі 88800 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача складає 76 200 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні зобовязання щодо сплати відповідачем штрафу у розмірі 20% від суми, на яку зобовязання залишились невиконані, у договорі №664/10 І від 29.04.2010 року відсутні.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Гарантійний лист від 01.11.2010 року, що наданий відповідачем в односторонньому порядку, не є зміною чи доповненням до договору №664/10 І від 29.04.2010 року, тому посилання позивача на нього як на підставу сплати відповідачем штрафу є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.

Таким чином, у позові на суму 15240 грн. 00 коп. штрафу слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

762 грн. 00 коп. та 196 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Валон-К",

м. Луцьк, вул. Карпенка Карого, 3а, код 13349709, р/р 26009301093418 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948 на користь дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід", м. Львів, вул. Вол. Великого, 29, код 30822981, р/р 26000017712 в ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365

- 76 200 грн. 00 коп. основного боргу, 762 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 196 грн. 66 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 77 158 грн. 66 коп. (сімдесят сім тисяч сто пятдесят вісім грн. 66 коп.).

3. У позові на суму 15240 грн. 00 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

10.08.11