Рішення № 17663844, 03.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.Справа № 24/17-2367-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕТОТЕХНИКА-ХЕРСОН";

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД"

про стягнення 88896,02 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № б/н від 06.06.2011р.; ОСОБА_2 на підставі довіреності;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕТОТЕХНИКА-ХЕРСОН" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" про стягнення 88896,02 грн.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 03.08.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

01.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Светотехника” (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Укрхліббуд»(Покупець) було укладено договір купівлі продажу, відповідно до умов якого, Продавець зобовязується передати у власніть товар, а Покупець прийняти товар та оплатити на умовах цього догвору.

Відповідно до п. 2 договору купівлі продажу від 01.01.2010р. розрахунок здійснюється Покупцем наступним чином: Покупець на протязі 14 календарних днів з моменту підписання данного договору, сплачує Продавцу передоплату у розмірі 100% від суми рахунку.

Відповідно до п. 3 договору купівлі продажу від 01.01.2010р. Продавець на протязі 10 днів після отримання 100% передоплати на вказаний розрахунковий рахунок, відгружає товар уповноваженій особі Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 444229,30грн., що підтверджується видатковими накладними: ОД-0000002 від 28.01.2010р. на суму 175,67грн.; ПРЭ-000007 від 29.01.2010р. на суму 438318,82грн.; ОД-0000009 від 29.01.2010р. на суму 3577,20грн.; ОД-000495 від 31.05.2010р. на суму 2157,61грн.

Позивач зазначає, що Відкрите акціонерне товариство «Укрхліббуд»не належним чином виконало свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар, а частково розрахувалось у сумі 355333,28грн., що підтверджується банківськими виписками, у звязку з чим має заборгованість у сумі 88896,02грн.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у томі числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та доведеності заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕТОТЕХНИКА-ХЕРСОН" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75 ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕТОТЕХНИКА-ХЕРСОН" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" про стягнення 88896,02 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" (65023, м. Одеса, пров. Каретний, 18/14, р/р 26001314559 в АБ «Південний»м. Одесса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 00952982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕТОТЕХНИКА-ХЕРСОН”(73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 169, р/р 26000101777, МОД “Райффайзен Банк Аваль”, м. Миколаїв, МФО 326182, код ЄДРПОУ 32021854) заборгованість у сумі 88896,02грн.; державне мито у сумі 889грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.08.2011р.

Суддя О.Ю.Оборотова