Рішення № 17663386, 04.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 р. Справа № 18/88

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю " Олафсон ", вул. Виговського , 2/1 , м. Івано-Франківськ , 76000

до відповідача : Приватного підприємства "Ясини - Ліс", вул. Хриплинський промвузол , м. Івано-Франківськ (вул. І. Миколайчука ,14/35 , м. Івано-Франківськ )

про : визнання недійсним Договору купівлі - продажу обладнання № 110-02/09 від 19.02.2009р. та зобов'язання повернути згідно встановлених правил обладнання

за участю представників сторін:

від позивача: Чежегов Є.М. (паспорт серія НОМЕР_1 від 04.03.2004р. ) - представник;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б\н від 01.05.2011)-представник ;

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю " Олафсон " заявлено позов до Приватного підприємства "Ясини - Ліс" про визнання недійсним Договору купівлі - продажу обладнання № 110-02/09 від 19.02.2009р. та зобов'язання повернути згідно встановлених правил обладнання.

Ухвалою від 07.10.2010 р. суд зупиняв провадження у справі № 18/88 до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 3/109 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олафсон" до Приватного підприємства "Ясини - Ліс" про визнання недійсним акту зарахування однорідних вимог від 02.04.2009р. та зобов'язував сторін повідомити суд про результат вирішення даної справи .

14 червня 2011 р. ТзОВ "Олафсон " подало суду клопотання про поновлення провадження у справі №18/88, в якому зазначило, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2001 року у справі №3/109 задоволено позовні вимоги ТзОВ " Олафсон" до ПП " Ясини- Ліс" про визнання недійсним Акту зарахування однорідних вимог від 02.04.2009 р ..

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 р. вищезазначене рішення господарського суду залишено без змін. В підтвердження даного факту ТзОВ " Олафсон" долучено до матеріалів справи копії вищезазначеного рішення та постанови.

Ухвалою від 14.06.2011р. провадження у справі поновлено.

01 серпня 2011 р. відповідач подав суду клопотання про залишення позову без розгляду, обґрунтовуючи його тим, що позовна заява і всі додатки до неї підписані не уповноваженою особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2010 р. та відповіді на запит Головного управління статистики Івано-Франківської області від 12.11.2010 року.

У відповідь на вказане клопотання позивач подав клопотання від 03.08.11р. , в якому зазначив, що відповідно до наказу №08/10 від 09.08.2010 року, у зв'язку із відрядженням директора ТзОВ " Олафсон" Чежегова Миколи Дмитровича на час подання позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання №110-02/09 від 19.02.2009 р. та зобов'язання повернути згідно встановлених правил обладнання, обов'язки директора ТзОВ " Олафсон" виконував саме Чежегов Євгеній Миколайович, а отже позовна заява підписана уповноваженою на те особою та за погодженням директора ТзОВ " Олафсон".

В підтвердження даного факту позивачем долучено до матеріалів справи копію наказу 08/10 від 09.08.2010 р. про призначення виконуючого обов'язки директора ТзОВ " Олафсон" Чежегова Є.М..

Розглянувши подані представниками сторін клопотання, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду , у зв'язку з його безпідставністю.

В судовому засіданні 01.08. 2011 р. судом оголошувалась перерва до 04.08.2011 р..

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.2011р. заявлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для подання додаткових доказів для вирішення даного спору по суті.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При цьому суд керується ст. частиною 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 03.11.2008 р. між Приватним підприємством " Ясини- Ліс" та ТзОВ " Олафсон" укладено Договір оренди обладнання № 01/11, згідно якого відповідачу ПП " Ясини- Ліс" ( орендар) передано ТзОВ " Олафсон" ( орендодавець) у тимчасове володіння наступне обладнання : верстат дводисковий КРN-А- 1шт., верстат торцювальний QВО- 1 шт, верстат багатодисковий PKSN32-A-1 шт., що підтверджується актом прийому-передачі і накладною №98 від 03.11.2008 р..

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що протягом періоду з листопада 2008 року по листопад 2009 року орендна плата за користування зазначеним обладнанням не сплачувалась, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30000,00 грн..

01 грудня 2009 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою повернути орендоване обладнання і погасити заборгованість.

У відповідь на зазначену претензію, відповідач повідомив позивача про свій намір купити вищезазначене обладнання.

19 лютого 2009 року між ПП " Ясини -Ліс" та ТзОВ " Олафсон" укладено Договір купівлі-продажу обладнання №110-02/09, згідно якого продавець ТзОВ

" Олафсон" зобов'язалось поставити покупцю ПП " Ясини-Ліс" наступне обладнання : верстат дводисковий КРN-А- 1шт., верстат торцювальний QВО- 1 шт, верстат багатодисковий PKSN32-A-1 шт.

Згідно п. 4.2 Договору право власності на зазначене обладнання наступає з моменту підписання Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1 Договору продавець ТзОВ " Олафсон" зобов'язалось передати обладнання після повної оплати вартості обладнання в термін з моменту підписання до 31.08.2009 року.

Оскільки зазначене обладнання передане покупцю ПП " Ясини-Ліс" ще за попереднім Договором оренди обладнання від 03.11.2008 р., то обладнання знаходилося у користуванні відповідача, тому зобов'язання своє продавець ТзОВ " Олафсон" перед покупцем фактично виконало.

Відповідач в порушення прийнятих на себе договірних зобов'язань, оплату вартості зазначеного обладнання не здійснив і на момент подання позову до суду ухиляється від її сплати.

За наведених обставин, позивач вважає, що ПП " Ясин-Ліс" ввело його в оману, тобто з метою не сплачувати орендної плати за користування обладнанням уклало оскаржуваний Договір купівлі-продажу , який на думку позивача слід вважати фіктивним.

Позивач вважає, що Договір купівлі-продажу обладнання від 19.02.2009 р. вчинено без наміру створення правових наслідків тобто купівлі обладнання, які обумовлювались цим договором, тому він є фіктивним. Крім того, відповідач як не платив за користування обладнанням так і не сплачує вартості покупки , що також вказує на фіктивність дій відповідача.

Відповідач заявлені позовні вимоги заперечує. мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач вказує на те, що на протязі 2008 р. згідно угоди між ПП " Ясини-Ліс" та ТзОВ " Олафсон" на купівлю продаж лісу - кругляку , ПП " Ясини-Ліс" поставляло ТзОВ " Олафсон" ліс-кругляк.

Станом на 01.10.2008 р. заборгованість ТзОВ " Олафсон" перед ПП " Ясини-Ліс" за отриманий ліс-кругляк становила 35049,50 грн..

Оскільки ТзОВ " Олафсон" не розрахувалось за отриманий ліс-кругляк, мотивуючи відсутністю коштів, було запропоновано взяти в оренду деревообробне обладнання.

Таким чином, за рахунок оренди повинна була погашатися частина заборгованості ТзОВ "Олафсон" перед ПП " Ясин-Ліс".

3 листопада 2008 року між ПП " Ясини-Ліс" та ТзОВ " Олафсон" укладено Договір оренди обладнання №01/11.

У лютому 2009 року, з метою розрахуватися за отриманий товар ( ліс-кругляк) було запропоновано купити ПП " Ясин-Ліс" орендоване деревообробне обладнання у ТзОВ " Олафсон" , про що укладено Договір купівлі продажу обладнання № 110-02/09 від 19.02.2009 р..

У березні 2009 року ПП " Ясини-Ліс" за домовленістю в рахунок оплати за обладнання внесло в касу ТзОВ " Олафсон" кошти в сумі 22873,02 грн.

02 квітня 2009 р. за заявою ПП " Ясини-Ліс" між позивачем та відповідачем підписано згаданий Акт зарахування зустрічних вимог, з якого вбачається, ПП" Ясин-Ліс" повністю виконало свої зобов'язання по вищезазначених договорах і ТзОВ "Олафсон" по них немає жодних претензій до ПП " Ясини-Ліс".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд керується наступним.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 655 Цивільного кодексу України , передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 691 Цивільного кодексу України , покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним .

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).

Згідно п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач в порушення умов Договору оренди обладнання №01/11 від 03.11.2008р., оплату за передане в користування обладнання , протягом періоду з листопада 2008 р. по листопад 2009 р. не проводив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 30 000,00грн..

01 грудня 2009 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою повернути орендоване обладнання і погасити заборгованість .

У відповідь на зазначену претензію, відповідач повідомив позивача про свій намір купити вищезазначене обладнання.

19 лютого 2009 року між ПП " Ясини -Ліс" та ТзОВ " Олафсон" укладено Договір купівлі-продажу обладнання №110-02/09, згідно якого продавець ТзОВ " Олафсон" зобов'язалось поставити покупцю ПП " Ясини-Ліс" наступне обладнання : верстат дводисковий КРN-А- 1шт., верстат торцювальний QВО- 1 шт, верстат багатодисковий PKSN32-A-1 шт.

Пунктом 5.1 зазначеного Договору передбачено, що продавець зобов'язується передати обладнання після повної оплати вартості обладнання в термін з моменту підписання до 31.08.2009 року.

З огляду на те, що зазначене обладнання передане покупцю ПП " Ясини-Ліс" ще за попереднім Договором оренди обладнання від 03.11.2008 р., то обладнання знаходилося у користуванні відповідача, тому зобов'язання своє продавець ТзОВ " Олафсон" перед покупцем фактично виконало.

Однак, відповідач , в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, оплату за придбаний товар не здійснив .

Оскільки, відповідач з моменту укладення договору постійно ухиляється від сплати вартості обладнання, реальне настання правових наслідків за Договором купівлі-продажу обладнання №110-02/09 від 19.02.2009 р. так і не настало.

Суд враховує, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2011 р. у справі №3/109, яке залишене в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2011, задоволено позовні вимоги ТзОВ " Олафсон" до ПП " Ясини-Ліс" про визнання недійсним Акту зарахування однорідних вимог від 02.04.2009 р., на який посилається відповідач, заперечуючи факт наявності перед позивачем заборгованості по Договору оренди обладнання №01/11 від 03.11.2008 р. та Договору купівлі-продажу обладнання №110-02/09 від 19.02.2009р., а отже, дані обставини дають підстави вважати заявлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тобто слід прийти до висновку, що в разі визнання правочину недійсним сторони можуть бути приведені в первісний стан.

Судові витрати по справі, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача

Керуючись ст. 203, 215, 234, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Олафсон " до Приватного підприємства "Ясини - Ліс" про визнання недійсним Договору купівлі - продажу обладнання № 110-02/09 від 19.02.2009р. та зобов'язання повернути згідно встановлених правил обладнання - задовольнити.

Визнати Договір купівлі-продажу обладнання №110-02/09 від 19.02.2009 р. укладеного між Приватним підприємством " Ясини-Ліс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олафсон" - недійсним.

Зобов'язати Приватне підприємство "Ясини - Ліс", вул. Хриплинський промвузол , м. Івано-Франківськ (вул. І. Миколайчука ,14/35 , м. Івано-Франківськ ), ( ідентифікаційний код 34084565) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю " Олафсон ", вул. Виговського , 2/1 , м. Івано-Франківськ , 76000, (код 13657960) згідно встановлених правил наступне обладнання: верстат дводисковий КРN-А- 1шт., верстат торцювальний QВО- 1 шт, верстат багатодисковий PKSN32-A-1 шт.

Стягнути з Приватного підприємства "Ясини - Ліс", вул. Хриплинський промвузол, м. Івано-Франківськ , (вул. І. Миколайчука ,14/35 , м. Івано-Франківськ ), ( ідентифікаційний код 34084565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Олафсон ", вул. Виговського , 2/1 , м. Івано-Франківськ , 76000, (код 13657960) 85,00 грн. ( вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) - державного мита та 236,00 грн. ( двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриняк Б. П.

Повне рішення складено 09.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Дейчаківська О. С. 09.08.11