Рішення № 17635738, 24.06.2011, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 2- 3371 /11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого\ судді Євтушенка П.М.

при секретарі Степановій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського ГРУ «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним підняття процентної ставки за кредитом, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16.05.2011р. звернувся до суду з позовом до Черкаського ГРУ «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним підняття процентної ставки за кредитом, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, посилаючись на те, що між сторонами укладений кредитний договір № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року, згідно якого позивач отримав кредит на придбання автомобіля в сумі 58248,80 грн. строком на 60 місяців зі сплатою відсотків 14% річних , щомісячний платіж складав 1179,77 грн. Здійснюючи 30.03.2009 року черговий платіж, позивач був здивований, коли дізнався, що відсоткова ставка була збільшена банком до 27 % річних без його відому та будь-якого спільного погодження. Дії банку по підвищенням відсоткової ставки вважає неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству, порушують його права та законні інтереси як споживача. Його вимоги надати інформацію банком були проігноровані, довідка про стан його кредиту не надана, так як зі слів начальника відділення, це є банківською таємницею. Просить суд визнати підняття відсоткової ставки за наданим кредитом незаконним, стягнути з відповідача на його користь завдані матеріальні збитки в розмірі 10674 грн., завдані моральні збитки у розмірі 9990 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, вказували, що підвищення ставки є неправомірною, оскільки він не був про це належно повідомлений, крім того договірні підстави такого підвищення були відсутні, обґрунтувань наявності цих підстав йому не було наведено, зміна умов кредитного договору не оформлена належним чином, крім того Законом України № 661/IV від 12.12.2008р. внесені зміни до законодавства, доповнено статтю ст.1056-1 ЦК України щодо заборони банкам підвищувати відсоткову ставку за кредитним договором. В результаті протиправної та не доброчесної політики відповідача відносно нього, йому та його близьким, окрім матеріальної шкоди також було завдано моральної шкоди. У нього погіршився стан здоровя, лікар констатував йому захворювання у вигляді антено невротичного синдрому, він втратив спокій та сон, ділову активність. Просив суд позов задоволити.

Представник відповідача Костецький О.І. в судовому засіданні позов не визнав, посилався на те, що дії банку щодо підвищень відсоткової ставки до 18 % з січня 2009 року, до 27,48% з лютого 2009 року по кредитному договору № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року являються правомірними, так як таке право передбачено умовами укладеного між сторонами договору. На момент ухвалення банком рішень про дані підвищення відсоткової ставки законодавчі обмеження в цьому були відсутні. Підставами такого підвищення було зростання середньозважених ставок за депозитами та кредитами, наданими банками України, також розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008р. зріс з 10% до 12%. Фінансова криза в країні обєктивно обумовила подорожчання кредиту. Підставою підвищення ставки були накази Голови Правління Приватбанку від 23.09.2008р., від 05.01.2009р., розпорядження Заступника Голови Правління Приватбанку від 31.12.2008р., листами завчасно позивач був повідомлений про розміри підвищення відсоткової ставки, підтвердженням обізнаності позивача та згоди з новим розміром ставки була його поведінка по оплаті щомісячних платежів по новим процентним ставках. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то це є безпідставним, оскільки Банк діє відповідно до умов Договору і жодних збитків позивачу не завдано. Крім того, відшкодування моральної шкоди не передбачено умовами Договору. Просив суд в позові відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між сторонами укладений кредитний договір № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року, згідно якого позивач отримав кредит на придбання автомобіля в сумі 58248,80 грн. строком на 60 місяців зі сплатою відсотків 14% річних , щомісячний платіж складав 1179,77 грн. З 01.11.2008р. відсоткова ставка банком була збільшена до 18,12% річних, щомісячний платіж збільшився до 1661,01 грн.

З 01.02.2009р. відсоткова ставка збільшена до 27,48 % річних щомісячний платіж до 1364,11 грн.

За рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. тип Банку з ЗАТ КБ Приватбанк змінено на ПАТ КБ Приватбанк, відповідно змінено найменування банку.

Відповідно до п.2.3.1 кредитного договору від 28.01.2008р. Кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% порівняно з курсом долара до гривні, встановленого НБУ на момент укладення цього долара, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно виписки Приватбанку руху коштів по кредитному договору № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року ОСОБА_1 на погашення кредиту сплачував наступні платежі з червня 2007 року по липень 2009 року в сумі 1180 1300 грн., 31.07.2009р. - 1564 грн., з жовтня 2010 по липень 2010 року 1370 грн., 31.03.2010р. - 2953 грн.

Стаття 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 N 2121-III передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку.

Відсотки, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до вступної частини постанови Націнального банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладання договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.

Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку).

Судом встановлено, підтверджено наданими представником відповідача доказами довідкою про зростання вартості кредитних ресурсів, поясненнями в судовому засіданні, що підставою підвищень банком відсоткової ставки по кредитному договору № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року було зростання середньозважених ставок за кредитами, наданими банками України, по статистиці НБУ (січень2008 року 13,9%, листопад 2008 року 22,6%, січень 2009 року 26,5%), також розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008р. зріс з 10% до 12%., курс долара збільшився з 5,05 до 7,07 станом на 01.02.2009р. Зростання вартості кредитних ресурсів по кредитному договору таким чином мало місце з обєктивних причин, які не були повязані виключно з діями відповідача. Тобто вказані підстави не були повязані із зміною кредитної політики виключно банку-відповідача, мало місце настання події, не залежної від волі сторін договору, яка мала безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Підставою підвищень ставок з 01.11.2008р. та з 01.02.2009р. були накази Голови Правління Приватбанку від 23.09.2008р., від 05.01.2009р., розпорядження Заступника Голови Правління Приватбанку від 31.12.2008р.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що право підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки з підстав підвищення ставок за кредитами по банкам України передбачено умовами укладеного між сторонами кредитним договором, а також на момент прийняття рішень про підвищення відсоткових ставок законодавчі обмеження банку в цьому були відсутні, Закон України № 661/IV від 12.12.2008р., яким доповнено ЦК України статтею ст.1056-1 щодо заборони банкам підвищувати відсоткову ставку за кредитним договором набрав законної сили з 10.01.2009р.

В письмовій формі позивач був завчасно повідомлений про розміри підвищення відсоткової ставки листом від 25.12.2008р.

Суд також вважає обґрунтованими посилання представника відповідача щодо того, що позивач після прийняття рішень банком щодо зміни відсоткової ставки з 01.02.2009р. до 27,48% річних неодноразово сплачував щомісячні платежі за новими ставками, що вбачається з виписки Приватбанку руху коштів по кредитному договору № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року, тому суд вважає, що такі дії свідчать про згоду позивача з підвищенням відсоткової ставки, тим самим пропозицію треба вважати прийнятою позивачем і правочин вчиненим, враховуючи частини 2, 3 статті 205, частину 2 статті 642 ЦК України, оскільки фактичні дії позивача вказують на прийняття пропозиції.

При сплаті щомісячного платежі на погашення кредиту до каси банку позичальнику повідомляється сума щомісячного платежу на момент оплати, в разі не згоди з якою позичальник вправі звертатись до адміністрації банку для отримання відповідних розяснень.

Застосування Закону України “Про захист прав споживачів” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Права споживача в разі отримання ним продукції в кредит передбачені ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої кредитодавець зобовязаний повідомити споживача про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту.

Тобто споживачеві лише пропонуються умови, а якщо він не погоджується, може знайти інші, кращі.

Підписанням кредитного договору, фактом отримання і використання кредиту, оплатою відповідачем щомісячних платежів на погашення кредитного договору, підтверджено, що останній в повному обсязі ознайомлювався з умовами кредитування в банку і прийняв на себе зобов'язання щодо його виконання.

При укладенні спірного правочину не існувало ніяких умов, які б примусили відповідача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (з наступними змінами) визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Отже, позивач заявлену вимогу про стягнення відшкодування моральної шкоди не обґрунтував, факт спричинення такої шкоди та її розмір не довів.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки підвищення відсоткової ставки по кредитному договору № CSRKAU00100256 від 03 квітня 2007 року проведено з підстав та порядку, передбачених умовами даного кредитного договору, на момент прийняття банком рішень про підвищення відсоткової ставки банк не був обмежений законодавством в такому праві, позивач після встановлення даного розміру відсоткової ставки не одноразово сплачував кредит з підвищеними відсотками, чим відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України вчинив дію, яка засвідчує його згоду з зміною відсоткової ставки.

Керуючись ст. ст.10, 11, 57-64, 212-215, 218 ЦПК України, ст.3, 10, 11, 627, 642, 651, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність» суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаського ГРУ «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним підняття процентної ставки за кредитом, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий: підпис Євтушенко П.М.