Ухвала суду № 17626187, 10.08.2011, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

10 серпня 2011 рокум. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі :

головуючого судді: Ковальчук Н.М.,

суддів Ковалевича С.П., Григоренка М.П.,

при секретарі Сеньків Т.Б.,

з участю представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»на ухвалу Дубенського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про стягнення вступного внеску, щомісячних внесків та авансового платежу,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року вжито заходів по забезпеченню позову ОСОБА_3 до ТзОВ «Авто Просто»про стягнення вступного внеску, щомісячних внесків та авансового платежу в загальній сумі 39288,35 грн.

Накладено арешт на грошові кошти в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень, які належать ТзОВ «Авто Просто», код ЄДРПОУ 35509011, юридична адреса: м.Київ вул. Воровського, буд. 24, корпус 1, 3-й поверх.

Не погодившись з ухвалою суду, ТзОВ «Авто Просто»подало апеляційну скаргу.

Вказує, що судом першої інстанції не наведено в мотивувальній частині ухвали жодних обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у майбутньому виконання судового рішення, а також відсутні посилання на обставини, які свідчать про необхідність накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Зазначає, що вказаною ухвалою порушуються інтереси учасників ТОВ «Авто Просто», оскільки накладення арешту на грошові кошти тягне за собою зменшення чистого фонду групи № 1081 та унеможливлює придбання у вказаній групі автомобілів учасникам, які належним чином виконують свої зобовязання, а також перешкоджає вчасному поверненню коштів самій позивачці.

Стверджує, що посилання позивачки на те, що ТзОВ «Авто Просто»відмовляється повернути кошти добровільно, не відповідають дійсності, оскільки товариством було письмово повідомлено позивачку про необхідність надання банківських реквізитів, як того вимагає ст. 13 Додатку № 2 до Угоди для повернення сплачених коштів. Натомість виконання вимог вказаної Угоди позивачкою було подано позов до суду про стягнення коштів внаслідок невиконання умов Угоди відповідачем.

Покликаючись на порушення судом процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відхилення заяви позивача про забезпечення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси сторони по справі, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Згідно ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи за заявою зацікавленої особи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Авто Просто»про стягнення вступного внеску, щомісячних внесків та авансового платежу,

_________________

Справа 22-1550/11 Головуючий у І інстанції: Юзьвяк Б.Г.

Р.7 Доповідач: Ковальчук Н.М.

у звязку з тим, що відповідач не бажає в добровільному порядку повернути сплачені нею кошти. Окрім того, в апеляційній скарзі відповідач підтверджує, що не визнає позову, жоден з представників відповідача не повідомив про дату можливого повернення коштів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість вжитих заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів вважає, що з огляду на розмір позовних вимог в сумі 39288,35 грн., забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 40000 грн. не порушує принципу співмірності виду забезпечення позову заявленим вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»відхилити.

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Ковальчук Н.М.

Судді: Ковалевич В.С.

Григоренко М.П.