Рішення № 17620226, 02.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2011 Справа № 5024/1328/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Одеської залізниці, м. Одеса

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про звільнення земельної ділянки

за участю

представників сторін:

від позивача - начальник юридичного сектора ОСОБА_2 дов. від 04.01.2011 р.

від відповідача - ФОП ОСОБА_1 пас. НОМЕР_2 виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області

Одеська залізниця (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про зобов'язання її звільнити земельну ділянку площею 0,0012 га яка розташована за адресою м. Херсон вул. Привокзальна, 1.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Приватний підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позовні вимоги у повному обсязі.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Одеській залізниці 19 січня 2000р. було видано Херсонською міською радою акт на право постійного користування землею ХС №000922 в межах міста Херсон.

При комісійному обстеженні території Херсонського технологічного центру по обробці перевізних документів, який розташовано у місті Херсоні по вул. Привокзальна, 1 було виявлено, що на земельній ділянці Одеської залізниці відповідачем ОСОБА_1 самовільно, без погодження з Одеською залізницею розташовано майновий об'єкт - торговельний павільйон та незаконно використовується площа 0,0012 га земель смуги відводу Одеської залізниці.

03.12.2010р. Одеською залізницею листом № 244/ДНКМ відповідачу було запропоновано добровільно звільнити незаконно займану земельну ділянку та 14.04.2011р. повторно було запропоновано звільнити земельну ділянку. Звернення відповідачем були залишені без відповіді.

У відповідності до пункту 1.1. Статуту Одеської залізниці, який затверджено наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997 року за № 456, Одеська залізниця - це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України. В пункті 4.2. Статуту вказано, що майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту Залізниці.

Статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно із ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Судом встановлено, що відповідачем не оформлено право землекористування відповідно до норм Земельного кодексу України, тому у нього відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою.

У відповідності зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яке перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідач самочинно здійснив будівництво на земельній ділянці, оскільки йому не була відведена земельна ділянка для цієї мети, а також без належного дозволу.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Частиною 3 ст. 376 ЦК передбачено, що, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

На підставі викладеного, суд дійшов, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 0,0012 га яка розташована за адресою м. Херсон вул. Привокзальна, 1., що належить на праві постійного користування землею Одеській залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 328801, код ОКПО 01071315).

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 328801, код ОКПО 01071315) 85 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.08.2011р.