Рішення № 17619559, 01.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р.

Справа № 8/17-2112-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом Корецька А.А.,

від відповідача не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ” до Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” про стягнення 1202929,19 грн. та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ” про визнання недійсними пунктів договору та стягнення 163646,30 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2011 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ”, порушено провадження у справі № 8/17-2112-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 22.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2011 р. прийнято зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування”, призначено її до спільного розгляду з первісним позовом на 22.06.2011 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2011 р. оголошено перерву до 04.07.2011 р., у судовому засіданні 04.07.2011 р. –до 20.07.2011 р., у судовому засіданні 20.07.2011 р. –до 01.08.2011 р.

Сторони повідомлені належним чином про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників. При цьому представник Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” в засідання суду 01.08.2011 р. з невідомих причин не з’явився.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 01.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ” (далі –ТОВ „ЮГ-ГАЗ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” (далі –ВАТ „ОЗДХ”) 1202929,19 грн., з яких 1022367,26 грн. –вартість відхилень об’ємів спожитого природного газу, 13509,70 грн. –пеня, 2614,79 грн. –3% річних, 159065,81 грн. –неустойка, 5371,63 грн. –інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ЮГ-ГАЗ” посилається на положення ст.ст.173,175,179 ГК України, ст.ст.509,525,526,530,610,611,625 ЦК України, п.п.1.1,11.3 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.1994 р. № 355, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.1994 р. за № 281/491, (Правила), умови договору від 01.11.2010 р. № 063 та зазначає, що всупереч названій вище угоді, укладеній між сторонами, на протязі січня –березня 2011 р. ВАТ „ОЗДХ” здійснило несанкціонований відбір природного газу кількістю 183,012 тис. м3, у зв’язку з чим на підставі п.5.9 договору від 01.11.2010 р. № 063 має сплатити штрафні санкції у сумі 1022367,26 грн. Крім того, ВАТ „ОЗДХ” несвоєчасно сплатило вартість природного газу, поставленого у той же період, а, відтак, має бути притягнута до цивільно-правової відповідальності у вигляді: а) пені в розмірі 13509,70 грн. (подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення платежу), яку розраховано за правилами п.5.4 договору від 01.11.2010 р. № 063; б) неустойки в розмірі 159065,81 грн. (0,5% вартості наданого природного газу за кожен день прострочення платежу), стягнення якої, окрім п.5.4 договору від 01.11.2010 р. № 063, передбачено п.11.3 Правил; в) 3% річних у сумі 2614,79 грн., інфляційних втрат у сумі 5371,63 грн., нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.

До початку розгляду справи по суті ВАТ „ОЗДХ” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить: стягнути з ТОВ „ЮГ-ГАЗ” грошові кошти в розмірі 163646,30 грн., сплачені ВАТ „ОЗДХ” на користь ТОВ „ЮГ-ГАЗ” в період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р. у вигляді додаткових нарахувань до ціни природного газу, поставленого в 2009, 2010, 2011 р.р.; визнати недійсними п.п.5.8 та 5.9 договору від 01.11.2010 р. № 063 на поставку природного газу в 2011 р., укладеного між ВАТ „ОЗДХ” та ТОВ „ЮГ-ГАЗ”.

Обґрунтовуючи позов, ВАТ „ОЗДХ” вказує на те, що п.5.8 договору від 01.11.2010 р. № 063 на поставку природного газу в 2011 р. має бути визнаний судом недійсним згідно із ст.ст.203,215 ЦК України як такий, що суперечить нормам чинного законодавства, а саме обов’язкового для застосування п.8.3 Правил, де зазначено, що недобір природного газу споживачами не дає газопостачальним організаціям права стягнення з них плати за недобраний природний газ. На думку ВАТ „ОЗДХ”, таке обмеження повністю узгоджується зі змістом ч.2 ст.225 ГК України, яка дозволяє встановлення обмеженої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.

Окрім цього, п.п.5.8,5.9 договору від 01.11.2010 р. № 063 суперечать загальним засадам цивільного законодавства, до яких відповідно до ст.3 ЦК України відносяться, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Порушення названих принципів полягає у тому, що: угода не передбачає відповідальності постачальника за непостачання (неналежне постачання) природного газу споживачу; договір від 01.11.2010 р. № 063 допускає односторонню зміну постачальником його умов, в т.ч. і зміну ціни на природний газ (п.п.4.3,8.2); умови названого договору вимагають від споживача сплати постачальнику непропорційно великого розміру санкцій у разі недобору природного газу або його споживанні в більшому об’ємі, ніж передбачено плановим об’ємом поставки, і не встановлюють аналогічні санкції для постачальника у разі недотримання зобов’язань щодо поставки природного газу. Укладання правочину на невигідних для себе умовах позивач за зустрічним позовом пояснює монопольним становищем ТОВ „ЮГ-ГАЗ” на газовому ринку в Одеському регіоні.

Також ВАТ „ОЗДХ” звертає увагу суду на те, що п.5.9 договору від 01.11.2010 р. № 063 не відповідає положенням розділу 11 Правил, яким встановлена майнова відповідальність газопостачальної, газозбутової організації, а також підприємств-споживачів природного газу.

Заперечуючи проти можливості стягнення з нього неустойки, ВАТ „ОЗДХ” вказує на те, що в п.11.3 Правил визначено відповідальність споживача у випадку наявності заборгованості за використаний природний газ (у такому разі споживачі сплачують газопостачальній організації 0,5% вартості використаного газу за кожну добу прострочення платежу), проте в даному випадку природний газ постачався на умовах передоплати.

Крім того, в тексті зустрічного позову з посиланням на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.03.2011 р. № 355 та протокол відкритого засідання цієї комісії від 14.04.2011 р. зазначено, що ТОВ „ЮГ-ГАЗ” має повернути ВАТ „ОЗДХ” надлишково отримані кошти у період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р., додатково нараховані до граничного рівня ціни на природний газ, а саме 161607,68 грн. курсової різниці між національною валютою і доларом США та 2038,62 грн. цільової надбавки до тарифів на транспортування.

У доповненому відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ „ЮГ-ГАЗ” просить у задоволенні вимог ВАТ „ОЗДХ” відмовити, оскільки згідно із приписами чинного законодавства споживач не має права самостійно коригувати об’єми споживання природного газу, адже такі дії призводять до порушення обов’язків постачальника перед іншими контрагентами в особі газозберігаючих, газорозподільних та газотранспортних організацій, в зв’язку з чим з метою дотримання споживачем умов договору поставки щодо кількості відібраного газу встановлено п.п.5.8 та 5.9, які, визначаючи відповідальність, а не додаткову плату, підвищують договірну дисципліну, що жодним чином не суперечить положенням нормативно-правових актів з питань регулювання господарських відносин в сфері споживання природного газу.

Вимогу про стягнення 163646,30 грн. заборгованості ТОВ „ЮГ-ГАЗ” вважає безпідставною, в т.ч. через те, що на відкритому засіданні Національної комісії регулювання електроенергетики України 09.06.2011 р. припинено процедуру розгляду порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом ТОВ „ЮГ-ГАЗ”. Окрім цього, в умови договорів, за якими споживач отримував газ, ніякі зміни не вносились, недійсними вони не визнавались, а, отже, свідчать про те, що ВАТ „ОЗДХ” прийняв запропоновану йому ціну. Також ТОВ „ЮГ-ГАЗ” відзначає, що ним розраховано нерегульований тариф на постачання природного газу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” від 29.04.2006 № 605 та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання” від 31.05.2011 р. № 943.

В процесі вирішення спору по суті сторонами надано також усні та письмові додаткові пояснення-обґрунтування, в яких детально викладено описані вище доводи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.11.2010 р. між ВАТ „ОЗДХ” (Споживач) та ТОВ „ЮГ-ГАЗ” (Постачальник) укладено договір № 063 на постачання природного газу у 2011 році (Договір), згідно умов якого Постачальник зобов’язується поставити природний газ для потреб Споживача на рівні оплачуваних об’ємів, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити поставлений природний газ в об’ємі до 350,000 тис. м3 (п.1.1 Договору). Постачальник здійснює поставку природного газу в період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. відповідно до реєстру розподілення запланованого об’єму природного газу, затвердженого газотранспортними організаціями, Постачальником та Споживачем..., який являється доповненням до Договору (п.1.2 Договору).

Споживач зобов’язується привести щомісячний об’єм газу, що споживається, до рівня замовленої пропускної потужності та об’ємів газу, замовлених у Постачальника (ч.5 п.2.2 Договору).

Природний газ, який поставляється Постачальником, вважається прийнятим по кількості –згідно положень Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом до 27.12.2001 р. № 1729 на підставі актів між Споживачем та газорозподільною організацією (ч.1 п.3.1 Договору). Кількість газу, яка повинна постачатись Споживачу газорозподільною організацією визначається у відповідності до об’ємів, вказаних в п.п.1.1,1.2 Договору шляхом рівномірного розподілення вказаних об’ємів на кожну добу з урахуванням температури (п.3.9 Договору). У випадку, якщо потреби у природному газі на наступний місяць відрізняється від об’ємів, заявлених в реєстрі, Споживач зобов’язаний не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення поточного місяця подати Постачальнику заявку на заплановані об’єми споживань природного газу у наступному місяці. У випадку, якщо коригуюча заявка не отримана Постачальником в названі строки, вважається, що Споживач підтвердив обсяги на наступний місяць, вказані в реєстрі. Таким чином, на початок кожного наступного місяця вважається, що заплановані об’єми підтверджені Споживачем коригуючою заявкою або реєстром, якщо коригуюча заявка не надходила (п.3.10 Договору). Споживач зобов’язаний спожити за місяць природний газ в об’ємі, який підтверджено на початок поточного місяця, але не більше того, який підтверджено з урахуванням залишку оплаченого страхового запасу (п.3.11 Договору).

Ціна за 1000 м3 газу, який передається Споживачем Постачальнику на умовах Договору, узгоджується шляхом підписання додаткових угод до Договору... Сторони домовились, що ціна газу повинна включати в себе всі податки, збори та обов’язкові платежі, встановлені згідно з діючим законодавством України, тарифи на поставку та транспортування газу (п.4.1 Договору). Оплата спожитого газу здійснюється Споживачем щомісячно у наступному порядку: 100% передоплата очікуваного об’єму споживання природного газу згідно реєстру –не пізніше 25 числа місяця, який передує споживанню. Залишок (різниця між вартістю фактично спожитого газу відповідно до акту прийому-передачі та передоплатою) –не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для остаточного розрахунку за поточний місяць являється акт приймання-передачі спожитого газу, складений сторонами (п.4.6 Договору).

У випадку прострочення платежу понад встановлені в п.4.6 Договору строки Споживач сплачує на користь Постачальника пеню, нараховану на суму непогашеної заборгованості, за кожний день прострочення платежу із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, а також неустойку в розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу відповідно до п.11.3 Правил (п.5.4 Договору). У випадку, якщо Споживач за даними газотранспортної організації спожив газу менше підтвердженого об’єму у відповідності до п.п.3.10,3.11,3.12, то він зобов’язаний відшкодувати Постачальнику збитки, які виникли в зв’язку з неналежним виконанням Договору (витрати, втрачена вигода). Розмір таких збитків не може бути нижче вартості неспожитого газу в цінах Договору за відповідний період часу (п.5.8 Договору). У випадку відхилення фактичного об’єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, від підтвердженого та/або погодженого сторонами у порядку, передбаченому п.п.3.10,3.12 Договору, планового об’єму поставки більші, ніж на 5% у бік збільшення, Споживач зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного об’єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, та планового об’єму поставки. В такому випадку сума штрафу, яка підлягає сплаті Споживачем розраховується за формулою: S = С х (Vф - Vп) х 2, де: S –сума штрафу, що підлягає сплаті Споживачем; С –ціна природного газу, встановлена згідно із п.4.1 Договору з урахуванням п.п.4.3,4.4 Договору; Vф –фактичний об’єм природного газу, вказаний в акті прийому-передачі за місяць поставки (в тис. м3); Vп –плановий об’єм постачання (в тис. м3)... Споживач зобов’язаний сплатити суму штрафу, розрахованого згідно з умовами даного пункту впродовж 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника. У випадку порушення цієї вимоги Постачальник має право в односторонньому порядку припинити передачу природного газу і розірвати цей Договір. Постачальник має право зменшити розмір штрафу або не стягувати його, вказавши про це в актах прийому-передачі (п.5.9 Договору).

01.01.2011 р. між сторонами за Договором укладено додаткову угоду № 1, якою доповнено п.4.1 Договору та викладено названий пункт в такій редакції: „Ціна на планові об’єми природного газу з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. включно на умовах Договору у відповідності до постанови Кабінету Мінстрів України від 29.04.2006 р. № 605 за 1000 м3 складає 2282,00 грн., тариф на поставку – 42,80 грн., згідно з Податковим кодексом України збір у вигляді цільової надбавки 2% –46,50 грн., відповідно до постанови НКРЕ від 30.07.2010 р. № 982 тариф на транспортування розподільчими трубопроводами –64,20 грн., ПДВ 20% –487,10 грн., загальна вартість –2922,60 грн. за 1000 м3. Згідно із постановою НКРЕ від 30.07.2010 р. № 1007 тариф на транспортування природного газу магістрального трубопроводами –169,80 грн., ПДВ 20% –33,96 грн., загальна вартість транспортування природного газу магістрального трубопроводами –203,76 грн.”.

Цією ж додатковою угодою сторони доповнили п.4.1.1 Договору, встановивши його в наступній редакції: „Вартість 1000 м3 природного газу без урахування вартості транспортування газу по території України на дату проведення розрахунків визначається за формулою: S=VxZx(A1/A0) грн., де: S –вартість спожитого газу на момент оплати; V –об’єм фактично спожитого газу; Z –вартість газу, вказана в п.1 додаткової угоди, за 1000 м3 без урахування вартості транспортування; A1 –вартість 1 дол. США в грн. по офіційному курсу НБУ на день оплати за Договором; A0 –вартість 1 дол. США в грн. по офіційному курсу НБУ, встановленому на 01.01.2009 р., яка складає 7,7000 грн. за 1 дол. США”.

Договір та додаткова угода до нього підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками контрагентів.

Окрім цього, з матеріалів справи, а саме з актів приймання-передачі об’ємів природного газу від 31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.03.2011 р., вбачається та не заперечується Постачальником та Споживачем, що останній спожив природного газу у січні 2011 р. 157,490 тис. м3, в лютому 2011 р. –127,178 м3 , в березні 2011 року –78,344 тис. м3, тобто більше, кількості обумовленої в реєстрі, на 67,490 тис. м3 , 43,344 тис. м3 та 72,178 тис. м3 відповідно.

Вказуючи на те, що Споживача слід притягнути до цивільно-правової відповідальності на підставі п.5.9 Договору за несанкціонований відбір газу, а також за правилами ст.625 ЦК України, п.11.3 Правил, п.5.4 Договору –за несвоєчасну оплату вартості природного газу, поставленого в січні –березні 2011 р., Постачальник звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі. В свою чергу Споживач, наполягаючи на невідповідності п.п.5.8,5.9 Договору вимогам чинного законодавства, безпідставності здійснення та отримання Постачальником додаткових нарахувань до ціни на газ, подав зустрічний позов.

Перевіривши обґрунтованість доводів учасників процесу, господарський суд дійшов висновку відносно часткового задоволення їхніх вимог, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір поставки природного газу.

При цьому ТОВ „ЮГ-ГАЗ” виконано належним чином взяті на себе обов’язки та поставлено товар, обумовленими кількістю та якістю (докази існування претензій Споживача з цього приводу в матеріалах справи відсутні), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами приймання-передачі спожитого природного газу та не заперечується сторонами.

В свою чергу ВАТ „ОЗДХ” у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629, 692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов Договору несвоєчасно оплачувало вартість отриманого товару (за правилами ч.1 ст.530 ЦК України, п.4.6 Договору 100% передоплата очікуваного об’єму споживання природного газу згідно реєстру повинна здійснюватись не пізніше 25 числа місяця, який передує споживанню): отриманий в січні 2011 р. природний газ у кількості 119,609 тис. м3 Споживач повністю оплатив лише 07.02.2011 р., у лютому 2011 р. природний газ у кількості 127,178 тис. м3 –25.02.2011 р., у березні 2011 р. природний газ у кількості 119,609 тис. м3 –25.05.2011 р., про що свідчить лист банківської установи від 21.06.2011 р. № 50/2800-БТ.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку прострочення платежу понад встановлені в п.4.6 Договору строки Споживач сплачує на користь Постачальника пеню, нараховану на суму непогашеної заборгованості, за кожний день прострочення платежу із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, а також неустойку в розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу відповідно до п.11.3 Правил (п.5.4 Договору).

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення ТОВ „ЮГ-ГАЗ” факту несвоєчасного виконання ВАТ „ОЗДХ” зобов’язань за Договором з оплати вартості придбаного товару, господарський суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом має сплатити 13509,70 грн. пені, розрахованої як подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення, 2614,79 грн. –3% річних, 5371,63 грн. інфляційних втрат (вірний розрахунок наведено в додатку до позовної заяви), а, отже, вимоги ТОВ „ЮГ-ГАЗ” у цій частині підлягають задоволенню.

Не заперечуючи проти допущення названого порушення, періоду та розміру стягнення, ВАТ „ОЗДХ” вказує, що українським законодавством не встановлено відповідальність особи, яка оплачує газ шляхом повної передоплати.

Наведена позиція судом до уваги не приймається, оскільки в п.3 ч.1 ст.611 ЦК України прямо закріплено, що правові наслідки неналежного виконання зобов’язань встановлюються не тільки законом, а і договором, на підставі якого в даному випадку нараховано пеню. При цьому ст.625 ЦК України, яка дозволяє збільшення суми боргу на 3% річних та індекс інфляції, жодних виключень щодо строків проведення розрахунків не містить.

Між тим, господарський суд вважає помилковим нарахування неустойки в розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу відповідно до п.11.3 Правил та п.5.4 Договору, оскільки п.11.3 Правил як підзаконного нормативного акту суперечить змісту ч.2 ст.343 ГК України та ст.3 Закону України „Про несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тобто законів України, якими прямо заборонено розмір пені більше, ніж подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення. До того ж в п.5.4 Договору фактично встановлено двічі відповідальність у вигляді пені (неустойка, визначена в п.11.3 Правил, підпадає під поняття пені, наведене в ст.549 ЦК України) за одне порушення, що заборонено ст.61 Конституції України, де зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Посилання представника ТОВ „ЮГ-ГАЗ” на ч.1 ст.231 ГК України в обґрунтування можливості застосування п.11.3 Правил для визначення відповідальності являються хибними, т.я. дія вказаного припису ГК України стосується виключно закону України, яким Правила не є.

В ч.1 ст.23 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу” встановлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Частина 2 цієї статті перелічує правопорушення на ринку природного газу, до яких, зокрема, відносяться: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; несанкціонований відбір природного газу; використання газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками.

У процесі розгляду даної справи, виходячи зі змісту підписаних сторонами реєстру, в якому зафіксовано об’єми щомісячних поставок, актів приймання-передачі об’ємів природного газу від 31.01.2011 р. за січень 2011 р., від 28.02.2011 р. за лютий 2011 р., від 31.03.2011 р. за березень 2011 р. та факту відсутності коригуючих заявок Споживача, складання яких обов’язкове для збільшення Постачальником об’ємів природного газу за Договором, судом встановлено, що ВАТ „ОЗДХ” спожито газу більше, ніж обумовлено в реєстрі, в т.ч. у січні 2011 р. –на 67,490 тис. м3, у лютому 2011 р. –на 72,178 тис. м3, в березні 2011 року –на 43,344 тис. м3.

Такі дії Споживача, тобто використання газу в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку Постачальником, не дозволяються Законом України „Про засади функціонування ринку природного газу” та Договором. При цьому п.5.9 останнього передбачено обов’язок Споживача в разі, якщо відхилення складає більше 5% планового об’єму, впродовж 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника сплатити штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного об’єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, та планового об’єму поставки.

Враховуючи викладене, те, що обсяг спожитого газу відрізняється від планового об’єму більше, ніж на 5%, отримання 19.04.2011 р. Споживачем вимоги Постачальника оплатити штрафні санкції, правильність розрахунку суми штрафу за допущене порушення, господарський суд задовольняє позов ТОВ „ЮГ-ГАЗ” про стягнення з ВАТ „ОЗДХ” 1022367,26 грн. вартості відхилень об’ємів спожитого природного газу.

Не спричиняє відмову у позові те, що ТОВ „ЮГ-ГАЗ”, вірно встановивши порушення його контрагентом умов Договору та пункт угоди, який визначає відповідальність за це порушення, неправомірно кваліфікувало дії ВАТ „ОЗДХ” як несанкціонований відбір (згідно ч.4 ст.12 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу” несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір: з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу; без укладення відповідного договору з постачальником; спричинений самовільним під’єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку), а не як використання газу Споживачем в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку Постачальником, оскільки помилка, якою припустилось ТОВ „ЮГ-ГАЗ”, не впливає на правові та/або фактичні підстави позову, обов’язкові під час прийняття рішення, а кінцева кваліфікація спірних правовідносин, виходячи з підстав заявлення вимог, являється прерогативою суду.

Також не зумовлюють відмову в задоволенні первісного позову доводи, викладені в зустрічному позові, стосовно недійсності п.5.9 Договору, які суд не приймає до уваги з огляду на нижчевикладене.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно ч.ч.1-3,5 вказаної статті: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи недійсність п.5.9 Договору, ВАТ „ОЗДХ” посилається на те, що домовленість сторін, відповідно до якої за перевищення об’ємів споживання природного газу може застосовуватись штраф, вступає у протиріччя із загальними засадами цивільного законодавства, до яких відповідно до ст.3 ЦК України відносяться, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, а саме: угода не передбачає відповідальності Постачальника за непостачання (неналежне постачання) природного газу Споживачу; Договір допускає односторонню зміну Постачальником його умов, в т.ч. і зміну ціни на природний газ (п.п.4.3,8.2); умови Договору вимагають від Споживача сплати Постачальнику непропорційно великого розміру санкцій у разі недобору природного газу або його споживанні в більшому об’ємі, ніж передбачено плановим об’ємом поставки, і не встановлюють аналогічні санкції для Постачальника у разі недотримання зобов’язань щодо поставки природного газу (укладання правочину на невигідних для себе умовах позивач за зустрічним позовом пояснює монопольним становищем ТОВ „ЮГ-ГАЗ” на газовому ринку в Одеському регіоні). Також ВАТ „ОЗДХ” зауважує, що п.5.9 Договору не відповідає положенням розділу 11 Правил, яким встановлена можлива майнова відповідальність газопостачальної, газозбутової організації, а також підприємств-споживачів природного газу.

Ретельно проаналізувавши наведені твердження Споживача, господарський суд зазначає, що вони не можуть бути передумовами для визнання пунктів правочину недійсними, тому що узгоджені контрагентами права та обов’язки щодо межі відповідальності за порушення договірних зобов’язань не порушують принципи справедливості, добросовісності та розумності. При цьому в разі, якщо Споживач вважав, що Постачальник, зловживаючи своїм монопольним становищем, нав’язує неприйнятні для нього формулювання в тексті угоди, він повинен був, надавши необхідні докази, ініціювати проведення компетентними органами питання перевірки дій ТОВ „ЮГ-ГАЗ”, а не вимагати зараз недійсності угоди, фактично відмовляючись від взятих на себе обов’язків.

Доводи ВАТ „ОЗДХ” про невідповідність п.5.9 Договору положенням розділу 11 Правил, яким встановлена можлива майнова відповідальність підприємств-споживачів природного газу, не враховують те, що підставою для вжиття санкцій сторони за Договором визнали порушення не Правила, а Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу”, де передбачено застосування штрафу.

Таким чином, у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним п.5.9 Договору слід відмовити.

Крім того, відсутні підстави для визнання недійсними п.5.8 Договору, яким встановлено відповідальність за недобір природного газу, адже загальним засадам цивільного законодавства він теж не суперечить.

Вказівка ВАТ „ОЗДХ” на те, що п.5.8 Договору не кореспондується з п.8.3 Правил, де зазначено, що недобір природного газу споживачами не дає газопостачальним організаціям права стягнення з них плати за недобраний природний газ, не ґрунтується на правильному розумінні змісту оспорюваного пункту, який дозволяє стягнення збитків (реальних або упущеної вигоди), а не отримувати плату за непоставлений товар.

Підсумовуючи дослідження питання відносно недійсності п.п.5.8 та 5.9 Договору, суд погоджується із висновком ТОВ „ЮГ-ГАЗ”, згідно якого специфіка правовідносин не дозволяє Споживачу самостійно коригувати об’єми споживання природного газу, оскільки це може призвести до порушення обов’язків Постачальника перед іншими контрагентами в особі газозберігаючих, газорозподільних та газотранспортних організацій. З метою забезпечення дотримання Споживачем договірної дисципліни і введено в Договір п.п.5.8 та 5.9.

Одночасно господарський суд вважає, що підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про повернення ВАТ „ОЗДХ” надлишково отриманих коштів у період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р., додатково нарахованих до граничного рівня ціни на природний газ, а саме 161607,68 грн. курсової різниці між національною валютою та доларом США та 2038,62 грн. цільової надбавки до тарифів на транспортування, з урахуванням наступного.

Згідно із п.8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” від 25.12.1996 р. № 1548 (із змінами) Національна комісія регулювання електроенергетики встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Діючи в межах наданих законодавством повноважень, Національна комісія регулювання електроенергетики України визначала постановами граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання в 2009, 2010 р.р., а також І кварталі 2011 р.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про накладення штрафу на ТОВ „ЮГ-ГАЗ” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом” від 17.03.2011 р. № 355 (із змінами, внесеними постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.04.2011 р. № 624) зобов’язано ТОВ „ЮГ-ГАЗ” в строк до 01.06.2011 р. повернути всім споживачам надлишково отримані кошти у 2011 р., додатково нараховані до граничного рівня ціни на природний газ, та привести договори на постачання природного газу із споживачами у відповідність до вимог чинного законодавства.

Це рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України стало наслідком порушення з боку ТОВ „ЮГ-ГАЗ” п.3.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затверджених постановою регулятора від 13.01.2010 р. № 10, якими визнано обов’язковим дотримання граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання.

Аналогічне рішення, проте без оформлення постанови, Національною комісією регулювання електроенергетики України прийнято й на відкритому засіданні комісії, оформленим протоколом від 14.04.2011 р. № 15, та зобов’язано ТОВ „ЮГ-ГАЗ” повернути ВАТ „ОЗДХ” додатково нараховані до граничного рівня ціни на природний газ та надлишково отримані кошти за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р.

Порушення граничного рівня ціни на газ полягають в тому, що:

- в порядку, передбаченому п.4.1.1 угод на постачання газу в 2009-2011 р.р., додатково застосовувався коефіцієнт, отриманий шляхом ділення середньомісячного курсу гривні до долара США, установленого НБУ у місяці реалізації природного газу, до офіційного курсу гривні до долара США, установленого НБУ станом на день узгодження сторонами ціни на природний газ (в зв’язку з коливаннями курсу валют ТОВ „ЮГ-ГАЗ” отримало дохід у сумі 161607,68 грн.);

- всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” від 11.06.2005 р. № 442 (постанова втратила чинність з 01.01.2011 р.) та Податкового кодексу України після 01.01.2011 р. впродовж 2009-2011 р.р. ТОВ „ЮГ-ГАЗ” розраховувало розмір цільової надбавки до тарифу на природний газ, застосовуючи ціну природного газу з урахуванням ПДВ, у результаті чого додатково отримало 2038,62 грн. цільової надбавки до тарифів на транспортування.

На думку суду, Споживач цілком правомірно вимагає повернення безпідставно отриманих Постачальником коштів, включення яких до ціни товару підтверджується виставленими ним у спірному періоді рахунками-фактурами, а, відтак, зустрічний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Ствердження ТОВ „ЮГ-ГАЗ” про те, що на відкритому засіданні Національної комісії регулювання електроенергетики України 09.06.2011 р. припинено процедуру розгляду порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом ТОВ „ЮГ-ГАЗ” не впливають на зроблений вище висновок, оскільки Постачальником мотиви припинення процедури не названо.

Посилання ТОВ „ЮГ-ГАЗ” на постанову Кабінету Міністрів України „Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” від 29.04.2006 № 605 хибні, т.я. її дія на інших постачальників природного газу, окрім НАК „Нафтогаз України”, не розповсюджується.

Доводи про невнесення змін до угод на постачання газу, невизнання у судовому порядку недійсними пунктів правочинів, за якими здійснювались додаткові нарахування, та інші, наведені у відзиві на зустрічний позов, в т.ч. щодо необов’язковості рішень, оформлених протоколом відкритого засідання Національної комісії регулювання електроенергетики України, в будь-якому випадку не надають Постачальнику права порушувати законодавство та, збільшуючи граничну ціну на газ, отримувати додаткові доходи, а тому судом розцінюються як безпідставні.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” (65007, м. Одеса, пров. Високий, 22; код 05529030; р/р 26003001302397 в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ” (68000, Одеська обл., м. Іллічівск, вул. Леніна, 33; код 30194498; р/р 26008301117889 в ПАБ „Банк Форум”, МФО 322948) 1022367 /один мільйон двадцять дві тисячі триста шістдесят сім/ грн. 26 коп. вартості відхилень об’ємів спожитого природного газу, 13509 /тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять/ грн. 70 коп. пені, 2614 /дві тисячі шістсот чотирнадцять/ грн. 79 коп. –3% річних, 5371 /п’ять тисяч триста сімдесят один/ грн. 63 коп. інфляційних втрат, 10438 /десять тисяч чотириста тридцять вісім/ грн. 63 коп. державного мита та 204 /двісті чотири/ грн. 79 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ГАЗ” (68000, Одеська обл., м. Іллічівск, вул. Леніна, 33; код 30194498; р/р 26008301117889 в ПАБ „Банк Форум”, МФО 322948) на користь Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод дитячого харчування” (65007, м. Одеса, пров. Високий, 22; код 05529030; р/р 26003001302397 в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) 163646 /сто шістдесят три тисячі шістсот сорок шість/ грн. 30 коп. надлишково отриманих коштів, 1636 /одна тисяча шістсот тридцять шість/ грн. 46 коп. державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 08.08.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.