Постанова № 1761770, 01.04.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

Категорія статобліку 23                                                                                                                   Справа № 2-а-723/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 квітня 2008 року                               16-40                           м. Дніпропетровськ

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

при секретарі Ромасько Є.В.

          за участю представників :  

позивача     –  Романенка П.В., довіреність від 19.02.08 р. №1,

відповідача –  Малькової С.І., довіреність від 31.03.08 р. №8115/10

                         Левченко В.М.  довіреність від 31.03.08 р. №8819/10/100

за адміністративним позовом представника позивача  товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Інвест», м. Кривий Ріг - Романенка Петра Валерійовича, м. Дніпропетровськ

до  Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

21 лютого 2008 до адміністративного суду звернувся представник  товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Інвест» - Романенко Петро Валерійович із адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області у якому завив позовні вимоги про:

- визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005052301/0 від 05.12.2007р., а також прийнятого на його підтвердження податкове повідомлення-рішення № 0005052301/1 від 08.02.2008р. про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Терра-Інвест» зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 37715,70 грн. (25295,00 грн. основного зобов’язання та 12420, 70 грн. штрафних санкцій);

-  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005062301/0 від 05.12.2007р., а також прийнятого на його підтвердження податкове повідомлення-рішення № 0005062301/1 від 08.02.2008р. про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Терра-Інвест» зобов’язання з податку на додану вартість 30355,50 грн. (20237,00 грн. основного зобов’язання та 10118, 50 грн. штрафних санкцій).

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- позивач не здійснює господарської діяльності з надання послуг перевезення вантажів, а тому не міг безоплатно надавати третім особам послуги перевезення, не має ліцензії на вид господарської діяльності з надання послуг перевезення вантажів, та не має необхідної матеріально-технічної бази для цього;

- відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а ст.909 ЦК України та ст.50 Закону України «Про автомобільний транспорт» вимагають для договорів перевезення вантажу укладення їх у письмовій формі;

- позивач не укладав із покупцями жодних договорів про перевезення вантажів покупців, позивач сам замовляв послуги з перевезення вантажів, а не надавав такі послуги іншим особам, та здійснював поставки деревини на умовах СРТ («перевозка сплачена до...») - адреса Покупця, та сам виступав замовником та споживачем послуг перевезення вантажів;

- за такими договорами поставки позивач не надавав покупцям ані прямо, ані опосередковано послуг з перевезення вантажів;

- витрати позивача на придбання у перевізника послуг перевезення з метою виконання зобов’язань за договорами поставки для відвантаження товарів покупцям є саме витратами позивача згідно із правилами (стандартами) ведення бухгалтерського обліку, а не доходами або вартістю наданих безоплатно послуг;

- позивач не міг «перевиставляти» покупцям вартість послуг по перевезенню, оскільки законодавство не встановлює такого обов’язку позивача;

- витрати позивача на компенсацію вартості послуг перевезення правомірно включено до валових витрат виробництва та обігу позивача;

- позивач правомірно нарахував податок  на додану вартість на вартість товарів, що  поставлена покупцям.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши наступне:

- для доставки товарів покупцям, позивачем додатково придбавались послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом;

- послуги, пов’язані із транспортуванням продукції відповідно до умов угоди поставки на включаються до собівартості реалізованої продукції, а відносяться до витрат на збут, тому відображаються в документах, підтверджуючих продаж, окремо від вартості продукції;

- відповідно до п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою;

- вартість транспортних послуг позивач не  перевиставляв покупцям, тобто послуги по перевезенню товарів за 2006  рік, надані покупцям безоплатно;

- відповідно до п. 1.23. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, безоплатно надані товари (роботи, послуги) – це 

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

- продаж результатів робіт (послуг)- будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

            - валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

            - по всіх договорах однією з суттєвих умов є «Умови постачання», яких вказано:  «Постачання товару здійснюється на умовах: СРТ – склад Покупця, згідно ІНКОТЕРМС 2000»;

            - в порушення пп. 4.1.1., 4.1.6. п. 4.1 ст.4  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, позивач не включив до  складу валового доходу вартість операцій з безоплатно наданих транспортних послуг;

- позивач не включив вартість операцій безоплатно наданих транспортних послуг до об’єкту оподаткування, в результаті чого занижено податок на додану вартість;

В судовому засідання представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позивних вимог відмовити.

Представники сторін не заперечували проти факту укладання та виконання договорів поставки товарів, укладання та оплати позивачем договору перевезення вантажів, наявності та належності  всіх документів якими оформлені операції купівлі-продажу товарів та послуг перевезення. Відповідач не заперечував проти відсутності у позивача певних ліцензій на здійснення видів господарської діяльності з перевезення вантажів, та належної для цього матеріально-технічної бази.

Спір точиться навколо правомірності твердження відповідача щодо надання позивачем безоплатних послуг перевезення вантажів та необхідності відповідного податкового обліку та оподаткування таких операцій.

 Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.  

Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області провела перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Терра-Інвест», за наслідками якої складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Терра-Інвест», код за ЄДРПОУ 32974745 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 р. по 30.09.07 р.» від 26.11.07 р. №237/231/32974745.

Актом перевірки встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:

- підпунктів 4.1.1., 4.1.6. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, оскільки платник податків не включив до  складу валового доходу вартість операцій з безоплатно наданих транспортних послуг на суму 101178,68 грн.;

- підпункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-В, оскільки платник податків занизив базу оподаткування на суму транспортних послуг які не пере виставлені покупцям, та надані безоплатно, в результаті чого занижено суму податкового зобов’язання по ПДВ на 20237,00 грн.

На підставі вказаного Акту, у тому числі за наслідками процедури апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0005052301/0 від 05.12.2007р., №0005052301/1 від 08.02.2008р. про донарахування ТОВ «Терра-Інвест» зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 37715,70 грн. (25295,00 грн. основного зобов’язання та 12420, 70 грн. штрафних санкцій);

- №0005062301/0 від 05.12.2007р., №0005062301/1 від 08.02.2008р. про донарахування ТОВ «Терра-Інвест» зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 30355,50 грн. (20237,00 грн. основного зобов’язання та 10118, 50 грн. штрафних санкцій).

ТОВ «Терра-Інвест» є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №04894537, виданого 07.07.04 р.

За результатами тендерів, згідно яких умови постачання товарів – склад покупця були визначені як переважні, позивачем укладено наступні договори:

- договір поставки №20\329 від 17.05.06 р. з ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», згідно п.1.1.  та п.5.1. якого ТОВ «Терра-Інвест» (Постачальник) зобов’язується передати у власність Покупцю шпали дерев’яні на умовах поставки СРТ – склад Покупця, м. Докучаєвськ;

- договір поставки №208 від 07.02.06 р. з ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», згідно п.1.1.  та п.4.1. якого ТОВ «Терра-Інвест» (Постачальник) зобов’язується передати у власність Покупцю товар на умовах поставки СРТ – склад Покупця, м. Кривий Ріг, Інкотермс 2000;

- договір поставки №1035-193-01/06 від 297.03.06 р. з ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», згідно п.1.1. та п.3.1. якого ТОВ «Терра-Інвест» (Постачальник) зобов’язується передати у власність Покупцю товар на умовах поставки вказаних у специфікаціях, у наданих специфікаціях узгоджені умови поставки  СРТ – склад ВАТ «ЦГЗК», м. Кривий Ріг, Інкотермс 2000;

- договір поставки №ДУК-02/06-089-п від 22.05.06 р. з ТОВ «Метінвест Холдинг»,  згідно п.1.1. та п.4.1. якого ТОВ «Терра-Інвест» (Постачальник) зобов’язується передати у власність Покупцю продукцію, поставка Продукції здійснюється поставником автомобільним або залізничним транспортом на базисних умовах вказаних у специфікаціях, у наданих специфікаціях узгоджені умови поставки  СРТ (Інкотермс 2000), місце призначення м. Краснодон Луганська обл.. ВАТ «Краснодонвугілля».

21 січня 2006 року між ТОВ «Терра-Інвест» (Замовник) та приватним підприємством «Мірра» (Виконавець) укладено договір по наданню послуг з автоперевезення, відповідно до п.1.1. якого Виконавець  на вимогу Замовника виконує послуги по перевезенню вантажів по території України на підставі ліцензій Міністерства транспорту України №812743 від 03.02.04 р.

Позивач на виконання умов договорів поставки товарів, окремо замовляв та сплачував за власний рахунок вартість послуг перевезення вантажів до пункту призначення, вказаного у договорах поставки (специфікаціях).

Відповідно до пункту 1.23. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, безоплатно надані роботи, послуги – це  роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно із пунктом 1.31. вказаного Закону, продаж результатів робіт (послуг)- будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

З матеріалів справи виходить, що позивач не укладав із покупцями товару договорів перевезення вантажів, позивач не надавав послуг перевезення, такі послуги покупцями товару не отримувались та не споживались.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а стаття 909 ЦК України та стаття 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» вимагають для договорів перевезення вантажу укладення їх у письмовій формі. 

Представник відповідача у судовому засіданні на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не надав доказів щодо надання позивачем покупцям товару послуг з перевезення, споживання цих послуг покупцями.

            Відповідно до статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.          Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним,  зокрема,  у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

            В розглянутому випадку договори поставки передбачали обов’язок продавця (поставника) доставити товар покупцеві.

            При цьому, статтею 267 ГК України зазначено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем; договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

 Статтею 265 ГК України встановлено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно пункту 1 Інкотермс (в редакції 2000 року), сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, пов’язаними з правами та обов’язками сторін договору купівлі-продажу щодо постачання проданих товарів.

"C" - терміни покладають на продавця обов’язок укласти договір перевезення на звичайних умовах за власний рахунок.  Група C – загальне перевезення сплачено .

Умови СРТ (фрахт/перевезення сплачені до) назва місця призначення визначають, що продавець доставить товар вказаному перевізнику. Крім того, продавець зобов’язаний сплатити витрати, пов’язані із перевезенням товару до вказаного пункту призначення. Згідно умові СРТ А.3., продавець зобов’язаний укласти за власний рахунок  на звичайних умовах договір перевезення товару до погодженого пункту в названому місці призначення.

Згідно умовам СРТ Б.1, Б.3., покупець зобов’язаний сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну товару, а щодо договорів перевезення – немає зобов’язань.

З огляду на викладене, покупці товару, що поставлений позивачем, не отримували послуг на його перевезення від позивача; такі послуги, у тому числі безоплатні, позивачем не надавались. Позивач є особою, що замовила послуги перевезення для виконання власних договірних зобов’язань перед покупцями.

Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні підтверджують, що саме позивач виступав замовником перевезень, та вантажовідправником, оплачував такі послуги перевізнику.

            Відповідно до підпункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням певних обмежень.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу валових витрат суми витрат, пов’язаних із сплатою вартості послуг перевезення, та не допускав порушення підпунктів 4.1.1., 4.1.6. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, якими встановлені правила визначення валового доходу, зокрема, включення до валового доходу загальних доходів від продажу послуг.

Необхідно зазначити, що зазначений у порушення позивачем пункт 4.1.6. вказаного Закону взагалі не містить операцій, які були розглянуті. Так, пунктом 4.1.6. передбачено включення до валового доходу вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Однак позивач безоплатно ніяких товарів, робіт або послуг у спірних правовідносинах не отримував.

Відповідно до пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Позивач також не допускав порушень пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-В, оскільки платник податків не здійснював операцій з безоплатного надання послуг.

Пункт 17 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, відносить до складу витрат – витрати на збут. Пунктом 19 вказаного Положення  визначено, що  витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції, зокрема витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням готової продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

            Позивачем у бухгалтерському обліку правомірно віднесено до витрат суми, сплачені перевізнику ПП «Мірра» за надані послуги перевезення.

            З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірного винесення Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0005052301/0 від 05.12.2007р., № 0005052301/1 від 08.02.2008р. про донарахування ТОВ «Терра-Інвест» зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 37715,70 грн. (25295,00 грн. основного зобов’язання та 12420, 70 грн. штрафних санкцій), та № 0005062301/0 від 05.12.2007р., № 0005062301/1 від 08.02.2008р. про донарахування ТОВ «Терра-Інвест» зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 30355,50 грн. (20237,00 грн. основного зобов’язання та 10118, 50 грн. штрафних санкцій).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Інвест» - задовольнити.

           Скасувати  податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005052301/0 від 05.12.2007р. та   податкове повідомлення-рішення № 0005052301/1 від 08.02.2008р. 

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0005062301/0 від 05.12.2007р.,   податкове повідомлення-рішення № 0005062301/1 від 08.02.2008р. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                              І.О. Верба

постанова складена

у повному обсязі 04.04.08 р.