Рішення № 17617615, 03.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р. Справа № 5004/1079/11 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Дем'як В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька дорожна пересувна механізована колона", с. Великий Омеляник Луцького р-ну

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛТД "ПМК-20", м. Луцьк

про стягнення 148 767 грн. 26 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 18.07.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 15.07.2011р.)

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз 'яснені відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відводу складу суду, відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України, не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька дорожна пересувна механізована колона" звернувся із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛТД "ПМК - 20" про стягнення 148 767 грн. 26 коп., в тому числі: основного боргу-103 588 грн. 39 коп., інфляційних нарахувань-16 025 грн. 12 коп., три відсотки річних - 4 240 грн. 03 коп., пені - 24 913 грн. 72 коп. за роботи по благоустрою території біля приміщення Шацького РВ УМВС України у Волинській області по вул. Шковороди, 29 в смт. Шацьк.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на договір підряду від 12.10.2009р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень та листопад 2009р.та акти приймання виконаних робіт за жовтень 2009р. та листопад 2009 р., документи бухгалтерського обліку та звітності, що підтверджують наявність заборгованості у відповідача, баланс за останній звітний період з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього, аналітику рахункуЗбІ по відповідачу за спірний період.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні суму основного боргу визнав, водночас, в письмових поясненнях № 58 від 23.06.2011р. зазначив, що 16.09.2008р. між УМВС України у Волинській області з однієї сторони та ТОВ ТЛТД ПМК-20 з другої сторони, був укладений договір підряду № 57/18 від 16.09.2008р. на реконструкцію адмінбудинку Шацького РВВС України у Волинській області.

Для виконання робіт по благоустрою території біля приміщення Шацького РВ УМВС України у Волинській області був укладений договір субпідряду з Товариством "Луцька ДПМК" б/н від 12 жовтня 2009р.

На даний час, заборгованість за виконані роботи в користь ТзОВ ТЛТД ПМК-20 по реконструкції приміщень Шацького РВВС УМВС України у Волинській області становить 251358 грн. 18 коп. ТОВ ТЛТД ПМК-20, як генпідрядник, подала позов до Господарського суду Волинській області з вимогою про стягнення з Управління МВС України у Волинській області 262 541 грн. 90 коп. Результатом розгляду справи №5004/641/11 по суті стало рішення Господарського суду від 20.04.2011р. та наказ про примусове виконання рішення про стягнення заборгованості з Управління МВС України у Волинській області на користь ТЛТД ПМК-20 в сумі 262 541 грн. 90 коп.

10 червня 2011 року було відкрито виконавче впровадження про примусове стягнення коштів з УМВС України у Волинській області.

Водночас відповідач зазначив, що в п.4.2 та п. 5.2.4. договору підряду між ТзОВ ТЛТД ПМК- 20 та ТОВ «Луцька ДПМК» від 12.10.2009р. встановлено, що оплата проводиться при умові надходження коштів від замовника.

Заборгованість за виконані роботи існує по сьогоднішній день. Вказує, що неодноразово звертався за допомогою до Народного депутата п. Потапчука М.Л. про вирішення питання погашення заборгованості, а він в свою чергу, до Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п.6.2 договору б/н від 12.10.2009р., за несвоєчасно проведену оплату прийнятих по акту робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконаним. Терміни виконання робіт, згідно договору, визначаються моментом підписання договору і моментом повного завершення робіт. Факт виконання робіт, вказаний в позовній заяві ТзОВ «Луцька ДПМК» підтверджено довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень, листопад 2009р.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки ( штрафу,пені).

Відтак, враховуючи сплив терміну позовної давності до вимог в задоволенні трьох процентів річних від простроченої суми, в розмірі 4 240 грн. 03 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 16 025 грн. 10 коп. відповідач просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

12 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька дорожна пересувна механізована колона" та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЛТД "ПМК - 20" було укладено договір підряду, відповідно до якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався виконати наступну роботу: благоустрій території біля приміщення Шацького РВ УМВС України у Волинській області по вул. Шковороди, 29 в смт. Шацьк. ТОВ ТЛТД «ПМК-20» зобов'язалось прийняти вказані роботи та сплатити ТОВ "Луцька дорожна пересувна механізована колона" винагороду за виконану роботу.

Відповідно до розділу 3 договору, ціна договору, що становить 273 084 грн. 18 коп., є динамічною, а кінцева - визначається локальними кошторисами, розробленими Підрядником та погоджені Замовником, актами виконаних робіт, узгодженими в двосторонньому порядку.

Сторони, п. 4.2 договору, встановили, що кінцевий розрахунок проводиться Замовником не пізніше шести днів після повного завершення робіт при умові надходження коштів від замовника.

На виконання умов договору Підрядник, за період жовтень - листопад 2009 року, за дорученням Замовника, виконав роботи на суму 273 084 грн. 18 коп. Даний факт стверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень та листопад 2009р. та актами приймання виконаних робіт за жовтень та листопад 2009р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені відтисками печаток товариств.

Між тим, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виконав частково - в сумі 169 495 грн. 79 коп., що стверджується документами бухгалтерського обліку та звітності, балансом за останній звітний період з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього, аналітикою рахунку 361 за спірний період.

Отже, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи, відповідно до договору підряду від 12.10.2009р., становить 103 588 грн. 39 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні суму основної заборгованості визнала в повному обсязі.

За загальними нормами статей 193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються, як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов'язаннями, зокрема, підряду.

Відповідно до ч. 1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України)

Даний договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним не визнавався. Докази дострокового припинення договору у матеріалах справи відсутні, а відповідно до умов даного договору, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 103 580 грн. 39 коп. стверджується матеріалами справи, належними та допустимими доказами, відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, визнана відповідачем, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 610, Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Водночас, нормою ЦК України (ст. 617) визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Зазначені норми Закону кореспондуються із ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідно до змісту якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, твердження відповідача про неможливість забезпечення вчасного виконання ним зобов'язання щодо слати позивачу за виконані останнім роботи у зв'язку із ненадходженням коштів від замовника - Управління МВС України у Волинській області, судом до уваги не взято.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 4 240 грн. 03 коп. - 3% річних за період з грудня 2009 року по березень 2011 року підставна та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Разом з тим, позов в частині стягнення інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по березень 2011 року до задоволення підлягає частково - в сумі 15 745 грн. 44 коп.

В частині стягнення 279 грн. 68 коп. збитків завданих інфляцією у позові слід відмовити у зв'язку з невірно здійсненим розрахунком.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2. договору від 12.10.2009р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятих по акту робіт з Замовника стягується пеня в розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки і не менше облікової ставки НБУ.

Водночас, у стягненні пені в розмірі 24 913 грн. 72 коп., нарахованої відповідно до п.6.2. вказаного договору, за неналежне виконання зобов'язань, слід відмовити в повному обсязі. При цьому судом враховано наступне.

До стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 Цивільного Кодексу України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Водночас, порядок застосування штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов'язання та їх розмір визначено ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України.

Згідно зазначених норм нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення пені у червні 2011 року, то в позовні в частині стягнення пені за період з 12.08.2009р. по 10.08.2010р., на підставі заяви відповідача про застосування троку позовної давності від 03.08.2011р., слід відмовити.

Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Господарський суд, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 599, 610, 638, 837, 846 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛТД «ПМК-20» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Коперніка, 36, р/р 26009301202 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484. код ЄДРПОУ 01353019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька дорожна пересувна механізована колона" (45623, Волинська обл., Луцький р-н, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 4, код ЄДРПОУ 03579590, р/р 260055912 в ВАТ ВОД «РайффайзенБанк Аваль», МФО 303569) 103 588 грн. 39 коп. основної заборгованості, 15 745 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 4 240 грн. 03 коп. - 3% річних та 1 235 грн. 74 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 196 грн. 12 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові на суму 25 193 грн. 40 коп. відмовити.

Суддя Дем'як В.М.