Рішення № 17613022, 16.05.2011, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-311/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 травня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Павлів З.С.

при секретарі - Михавко І.І.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного Підприємства «Консул»про розірвання договору про інвестиції в будівництво та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору про інвестиції у будівництво від 24.03.2008 року, укладеного між ним та ПП «Консул»; стягнення з відповідача на його користь 104130, 00 грн., збитків у сумі 17342 грн. ; 3% річних у сумі 5599 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.03.2008 року між ним та відповідачем укладено вищевказаний договір, згідно якого він зобов”язувався фінансувати будівництво житла за рахунок власних коштів, у спосіб пайової участі в будівництві, а ПП «Консул» зобов”язувався прийняти таке виконання, здати будинок, в якому буде розміщено вказане житло, в експлуатацію до 31.12.2008 року, а також передати йому у власність об»єкт нерухомості житлову квартиру, протягом 14 днів з моменту здачі будинку в експлуатацію. На виконання договору від передав відповідачеві 104130, 00 грн., проте, останній у визначений договором термін свого зобов”язання не виконав об”єкт нерухомості не передав, чим порушив умови договору та позбавив його того, на що він розраховував під час його укладення. Крім цього, вважає, що відповідно до положень Цивільного кодексу України, має право на відшкодування збитків, в результаті порушення свого цивільного права, а саме: 17342, 00 грн. інфляційних витрат.

26.01.2011року представник позивача позовні вимоги збільшив. Просить включити до судових витрат кошти, оплачені за надання юридичної допомоги в сумі 3850, 00 грн.

16.05.2010 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5599, 00 грн. та пені в сумі 55206 грн. В судовому засіданні дану заяву підтримав. Крім цього, просить не розглядати позовну вимогу щодо стягнення з ПП «Консул»3850, 00 грн. як судових витрат за надання юридичної допомоги. В частині, що стосується стягнення з відповідача інвестиційних платежів та інфляційних витрат внаслідок неналежного виконання умов договору позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити.

Представник відповідача Вербіловський О. П. подав заяву про визнання позову в частині стягнення з ПП «Консул»104130, 00 грн. суми інвестиційних платежів, внесених позивачем в рахунок виконання договірних зобов”язань, та 17342, 00 грн. інфляційних витрат внаслідок неналежного виконання умов договору. Дана заява щодо часткового визнання позовних вимог представником відповідача була підтримана в судовому засіданні.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав:

як вбачається з договору про інвестиції в будівництво від 24.03.2008 року, укладеного між ПП «Консул»(«Підприємство») та ОСОБА_2 («Інвестор»), Інвестор зобов”язується здійснити фінансування будівництва житла за рахунок власних коштів у спосіб пайової участі в будівництві, а Підприємство прийняло пайовика у пайове будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1. Строк закінчення реконструкції і здачі будинку в експлуатацію до 31.12.2008 року. Проектні дані обєкта нерухомості: упорядкована однокімнатна квартира , розташована на четвертому поверсі, загальною площею 40 кв.м. Попередня балансова вартість квартири 147000 грн.

Пунктом 3.4 вказаного договору визначено порядок фінансування пайового будівництва інвестором:

1-й етап 44100 грн.;

2-й етап до 04 липня 2008 року 25000 грн.;

3-й етап до 15 жовтня 2008 року 25000 грн.;

4-й етап сплачується інвестором підприємству перед закінченням будівництва і здачею будинку в експлуатацію.

Термін дії договору відповідно до п. 8.1 до 31.12.2008 року

З квитанцій №61 від 26.03.2008 року, №16 від 04.07.2008 року та № 47 від 15.10.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 здійснив оплату ПП «Консул»згідно договору про інвестиції в будівництво на загальну суму 104 130,00 грн.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що дане приватне підприємство вони з дружиною знайшли за оголошенням. У 2008 році уклали оскаржуваний договір. Свої зобов”язання щодо інвестування коштів виконали. У 2010 році звертався до відповідача з приводу невиконання договору. Останній обіцяв, що роботи по будівництву буде відновлено у травні, однак, цього не сталося і до сьогодні. Будівництво не ведеться, умови договору не виконані квартира не викінчена і не передана.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 24.03.2008 року вони з чоловіком, позивачем по справі, уклали з ПП «Консул»договір про інвестування у будівництво. При цьому, керівництво підприємства обіцяло їм посприяти в оформленні молодіжного кредиту на будівництво житла. Однак, оскільки житло не було збудованим на 70 %, в заставу його не взяли і кредит не оформили. Станом на сьогодні умови договору відповідачем не виконано.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов оскаржуваного договору від 24.03.2008 року, а також зобовязань з передачі позивачеві однокімнатної квартири , розташованої на четвертому поверсі, загальною площею 40 кв. м. житлового будинку по АДРЕСА_1, в строк до 31 грудня 2008 року взятого на себе зобов”язання не виконав, внаслідок чого позбавив позивача того, на що останній розраховував під час укладення договору. При матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі даної квартири, підписання якого передбачене п. п 5.1.2 п. 5.1 договору. Вказаний акт є єдиним належним доказом виконання зобовязання відповідача з передачі квартири позивачу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання можуть виникати внаслідок укладення правочину чи договору.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦКУ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов»язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов»язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відтак, суд прийшов до переконання, що позовна вимога про розірвання оскаржуваного договору про інвестиції в будівництво є підставною і такою, що підлягає до задоволення.

Внаслідок затримки здачі будинку в експлуатацію та передачі квартири позивачу, виконання оспорюваного договору втратило інтерес для позивача, а тому такий договір підлягає розірванню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: сума інвестиційних внесків 104 1300 грн., а також збитки, завдані внаслідок знецінення даних коштів, через інфляційні процеси, в сумі 17342, 00 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 10, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 11, 22, 509, 510, 525, 530, 533, 546, 548, 549, 550, 610, 611, 612, 623, 624, 626, 629, 651, 653 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Розірвати договір про інвестиції в будівництво від 24 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним Підприємством «Консул».

Стягнути з Приватного Підприємства «Консул»(ЄДРПОУ 31416746, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 76) на користь ОСОБА_2 104130, 00 (сто чотири тисячі сто тридцять) гривень інвестиційних платежів та інфляційні витрати внаслідок неналежного виконання умов договору в сумі 17342, 00 (сімнадцять тисяч триста сорок дві) гривні.

Стягнути з Приватного Підприємства «Консул»(ЄДРПОУ 31416746, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 76) на користь ОСОБА_2 116 (сто шістнадцять) гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Приватного Підприємства «Консул»(ЄДРПОУ 31416746, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 76) 1 632 (одну тисячу шістсот тридцять дві) гривні державного мита в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя