Рішення № 176012, 19.09.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 15/473

19.09.06

За позовом Приватного підприємства "Олві"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сусід"

про стягнення 21 741,05 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Волошина О.О., Волошин Є.Г.

від відповідача - Єрмак В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Приватного підприємства "Олві" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сусід" (далі - відповідач) про стягнення 21 741,05 грн. (21 401,85 грн. - основний борг, 200,53 грн. - пеня, 31,66 грн. - 3% річних, 107,01 грн. - інфляційні нарахування) заборгованості згідно з договором № 368-П від 10.11.2003 та додатковою угодою до нього від 13.01.2005, та договором № 53-2 від 17.05.2006.

19.09.2006 позивач подав доповнення та уточнення до позовної заяви, згідно з якими просить стягнути з відповідача 6 262,88 грн. (5 265,28 грн. - основний борг, 676,67 грн. - пеня, 117,55 грн. - 3% річних, 203,38 грн. - інфляційні нарахування) заборгованості.

Відповідач відзив на позов не надав, представник позивача проти позовних вимог не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2003 сторони уклали договір поставки № 368-П, згідно з яким позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти і своєчасно оплатити продукти харчування (далі - товар). Строк дії зазначеного договору було продовжено додатковою угодою від 13.01.2005. У зв'язку із закінченням дії договору № 368-П сторони уклали новий договір поставки № 53-2 від 17.05.2006 на тих же умовах.

Оскільки поставки за обома договорами здійснювалися на однакових умовах та позовні вимоги за договорами грунтуються на спільних доказах, позовні вимоги розглядаються у одному позовному провадженні.

Згідно із зазначеними договорами поставки на підставі накладних (копії у матеріалах справи) позивач протягом квітня-травня 2006 року поставив відповідачеві продукти харчування (далі - товар) на загальну суму 21 401,85 грн., але оплата відповідачем здійснена була лише частково на суму 16 135,57 грн.

Відповідно до п. 6.2. договорів оплата кожної партії товару здійснюється протягом 7 календарних днів після реалізації прийнятого товару кінцевому споживачу.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк за поставлений товар не розрахувався.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на те, що правовідносини між сторонами не припинилися, а продовжують існувати, до спірних правовідносин застосовується Цивільний кодекс України.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 5 265,28 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2006, і підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення пені за прострочку платежу, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів господарському суду документально моменту, з якого має відраховуватись прострочення платежу, а саме - момент реалізації товару плюс сім календарних днів.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочку платежу, 3% річних та інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 5 265,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 52,65 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Олві" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сусід" (04071, м. Київ, вул. Вишгородська, 21; банківські реквізити: р/р 26001300000132 в ПКФ АКБ "Форум" м. Києва МФО 300948, код ЄДРПОУ 32251091), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Олві" (юр. адреса: м. Київ, вул. Пшенична, 7; фактична адреса: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка, 1-а, 21-км Житомирського шляху; банківські реквізити: р/р 2600730015882 у ВАТ "ВаБанк" м. Київ МФО 321637, код ЄДРПОУ 21478421) 5 265 (п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 28 коп. - основний борг, 52 (п'ятдесят дві) грн. 65 коп. - державне мито та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя М.Г.Хоменко