Рішення № 175982, 19.07.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 18/312

19.07.06 р.

За позовом: ТОВ „Юніфуд”;

До: ПП „Продмаркет плюс”;

Про: стягнення 3 319,46 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Новикова К.М., представник, довіреність б/н від 01.01.2006 р.;

Від відповідача: не з”явились.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 05.07.2006 р. до 19.07.2006р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 05.07.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 2 915,70 грн. заборгованості, 112,19 грн. пені, 219,57 грн. штрафу, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 2 915,70 грн. заборгованості, 184,22 грн. пені, 291,57 грн. штрафу, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Приватне підприємство „Продмаркет плюс”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов’язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 17.01.2006 р. укладений договір поставки №2244, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 8.1. договору розрахунки здійснюються протягом 21 календарного дня з моменту поставки продукції відповідачеві.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 8 361,55 грн., що підтверджується накладними:

—№2630 від 11.02.2006 р. на суму 1 866,74 грн.;

—№2651 від 11.02.2006 р. на суму 1 394,66 грн.;

—№1385 від 27.01.2006 р. на суму 1 255,66 грн.;

—№1479 від 27.01.2006 р. на суму 1 473,83 грн.;

—№400075 від 27.01.2006 р. на суму 1 360,32 грн.;

—№400104 від 07.02.2006 р. на суму 107,64 грн.;

—№400094 від 02.02.2006 р. на суму 902,70 грн.

Відповідачем на користь позивача було повернуто продукцію на загальну суму 5 446,27 грн., що підтверджується накладними:

—№Пм-0000029 від 20.03.2006 р. на суму 664,26 грн.;

—№Пм-0000018 від 16.03.2006 р. на суму 1 379,66 грн.;

—№Пм-0000011 від 09.03.2006 р. на суму 1 253,16 грн.;

—№Пм-0000030 від 31.03.2006 р. на суму 1 522,27 грн.;

—№Пм-0000037 від 14.04.2006 р. на суму 626,69 грн.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором поставлену позивачем продукцію не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 2 915,28 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 184,22 грн. та 291,57 грн. штрафу, передбачені п. 9.3. договору. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги не заперечив, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Продмаркет плюс” (інд. 01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 20, поточний рахунок №26001231600060 у Філії АКІБ „Укрсиббанк” м. Києва, МФО 300733, код ЄДРПОУ 33545634), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юніфуд” (інд. 03124, м. Київ, пров. Радищева, 19, поточний рахунок №26005030000264 в КФ АКБ „Індустріалбанк”, МФО 320962, код ЄДРПОУ 32765978) 2 915 (дві тисячі дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 28 коп. заборгованості, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 22 коп. пені, 291 (двісті дев’яносто одна) грн. 57 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законно сили.

Суддя

О.В. Мандриченко