Ухвала суду № 1759617, 19.06.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

17 червня 2008 року

Справа № 2-24/1538-2008А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Плута В.М.,

Голика В.С.,

секретар судового засідання Єгорова О.В.

представник позивача, Ніколаєва Тетяна Миколаївна, довіреність № б/н від 17.06.08, Дочірнє підприємство "Центральний аптечний склад" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація";

представник відповідача, не з'явився, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;

розглянувши клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 22.04.2008 у справі № 2-24/1538-2008А

за позовом Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" (вул. Крилова, 137,Сімферополь,95001)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 22.04.2008 року у справі № 2-24/1538-2008А задоволено позов Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову господарського суду першої інстанції скасувати, в позові Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" відмовити.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим зазначила, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме з порушенням Законів України ''Про оподаткування прибутку підприємств", „Про податок на додану вартість", „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, а також приписи статті 71 КАС України.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступні обставини справи.

Дочірнє підприємство «Центральний аптечний склад»Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація»(далі за текстом - ДП «ЦАС»ТОВ РК «Крим-Фармація») зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконкомом Сімферопольської міської ради 17.09.2001р. та взято на податковий облік в ДПІ м.Сімферополя 15.06.2007р.

Цим податковим органом здійснена невиїзна документальна перевірка ДП «ЦАС»ТОВ РК «Крим-Фармація»з питань відносин з ПП «Гефест-Крим»за період діяльності з 01.04.2004р. по 31.03.2005р., про що складений акт № 3588Ш-2\О1978245 від 15.06.2007р.

Згідно з висновками цього акту, перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2004 року та І квартал 2005р. у загальній сумі 5138грн.(3110грн. та 2028грн.- відповідно), чим порушені вимоги п.п. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств".

Також у акті відображені порушення вимог п. 7.2. та п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що, на думку податкового органу, виразилось у завищенні податкового кредиту на суму 161 грн. по податкових накладних ПП «Гефест-Крим»з придбання канцтоварів у період з жовтня 2004року по березень включно 2005р.

Вказані висновки акту мотивовані тим, що ДП «ЦАС»ТОВ РК «Крим-Фармація»в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ПП "Гефест-Крим”, первинні бухгалтерські та податкові документи якого були визнані недійсними рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27.10.2006 р.

Ці обставини, на думку апелянта, є підставою вважати, що господарські операції, здійснені між ДП «ЦАС» ТОВ РК «Крим-Фармація»і ПП "Гефест-Крим" носять сумлінний характер щодо повного перерахування податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідком їх виконання, та, відповідно до акту перевірки № 3588Ш-2\О1978245 від 15.06.2007р, ДПІ в м.Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2007 № 0010332301\0, яким донараховано податок на прибуток у сумі 5138грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 2569,00грн., всього 7707,00грн. та податкове повідомлення-рішення № 001034230НО про донарахування податку на додану вартість в сумі 161грн. та застосування штрафних санкцій 170,00грн., всього 331,00грн. - за порушення Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу, ДП «ЦАС»ТОВ РК «Крим-Фармація»оскаржив їх в адміністративному порядку. Зазначені скарги були залишені без задоволення, спірні рішення податкового органу - без змін. На підставі оскаржень були винесені нові податкові повідомлення-рішення.

Після уточнення позовних вимог (арк.с. 63) позивач просив скасувати у повному обсязі повідомлення - рішення від 27.06.2007р № 0010332301\0, від 25.07.2007р. № 0010332301М, від 08.10.2007р. № 0010332301\2 і від 21.12.2007р. № 0010332301\3, яким донараховано податку на прибуток у сумі 5138грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 2569грн., всього 7707грн. та податкові повідомлення-рішення від 27.06.2007р.№ 001034230IV, від 25.07.2007р. № 00103423014, від 08.10.2007р. № 0010342301\2 і від 21.12.2007р. № 0010342301\3 про донарахування податку на додану вартість в сумі 161грн. та застосування штрафних санкцій 170грн., всього 331грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 22.04.2008 року у справі № 2-24/1538-2008А позов Дочірнього підприємства "Центральний аптечний склад" товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що доводи відповідача про не підтвердження понесених позивачем витрат первинними бухгалтерськими документами не відповідають дійсності і носять характер припущення, що не допускається відповідно до п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, митного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205. Також судом було зауважено, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскарженої постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Дійсно, у відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з яким контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Але, судова колегія погоджується з висновком господарського суду АР Крим стосовно того, що у даному випадку перевіркою не було достовірно встановлені факти заниження або завищення суми податкових зобов'язань позивача.

Як вбачається з акту № 3588/23-2/01978245 від 15.06.2007 інспектори-ревізори дійшли висновку про сумнівність господарських операцій ДП «ІДАС»ТОВ РК «Крим-Фармація»з ПП "Гефест-Крим" на підставі того, що первинні бухгалтерські та податкові документи контрагенту позивача були визнані в судовому порядку недійсними.

Проте, зазначений висновок є передчасним і таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи і на нормах чинного законодавства України.

Як встановлено, та підтверджується видатковими накладними, у перевіряємому періоді позивач був покупцем канцтоварів у ПП "Гефест-Крим”.

Дійсно, як зауважив суд першої інстанції, згідно з пунктом 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів –це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного падання товарів.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції у постанові було здійснено правильний аналіз наведених правових норм, на підставі якого суд дійшов до висновку, що змістом договору купівлі-продажу є передання права власності на майно від однієї особи іншій за певну плату.

Як встановлено актом перевірки, ПП "Гефест-Крим" на час продажу товарів було діючим підприємством, платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, за змістом цієї норми, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Оскільки правочини між позивачем та ПП «Гефест-Крим»не оскаржені, в судовому порядку недійсними не визнані, їх не можна вважати такими, що не відповідають вимогам Закону.

Як правомірно зауважив суд першої інстанції, віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не дозволяється.

За таких обставин, судова колегія визнає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що позивач правомірно відніс понесені за цими операціями купівлі-продажу витрати до складу валових.

Отже, як свідчать матеріали справи, висновки перевіряючих про непідтвердження позивачем понесених витрат первинними документами не відповідають дійсності і носять характер припущення, що, в силу частини 2 статті 19 Конституції України і п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, митного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, необґрунтованими слід визнати й висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 15.06.2007 за № 3588/23-2/01978245, щодо існування законних підстав для нарахування позивачу податку на прибуток підприємства і зменшення валових витрат.

Також судова колегія вважає безпідставним акт податкового органу в частині його висновків про необхідність нарахування податку на додану вартість у сумі 161,00 грн. і застосування відносно позивача штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 -1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, в розумінні даного Закону, податкові накладні можуть бути виписані виключно особами, які є платниками ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними, виписаними платником ПДВ - ПП «Гефест-Крим»та були досліджені працівниками податкового органу під час перевірки.

Правомірно суд дійшов висновку, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок па додану вартість»та виписані відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями.

Зазначені обставини свідчать про те, що всі суми, що сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів або послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Правомірність віднесення сплачених за спірними операціями сум до валових витрат була встановлена судом першої інстанції.

Оскільки відповідачем у встановленому законом порядку не були спростовані факти фактичного передання товарів позивачу ПП "Гефест-Крим" і оформлення цих операцій відповідними первісними документами, у тому числі, і шляхом видачі позивачу відповідних податкових накладних, ДП «ЦАС» ТОВ РК «Крим-Фармація»мало всі законні підстави для включення сум, витрачених на придбання товарів, до сум податкового кредиту.

Також недоведеним судова колегія визнає довід заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, належних доказів необхідності донарахування позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість і, як слідство, застосування штрафних санкцій, податківцями суду надано не було.

Також судом першої інстанції правомірно спростовані заперечення відповідача стосовно того, що державна реєстрація ПП «Гефест-Крим» була скасована, тому господарські операції позивача з даним підприємством не носили офіціального характеру, оскільки сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а згідно довідки Головного управління статистики АР Крим від 01.04.2008р. ПП «Гефест-Крим»значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 01.04.2008 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до норм чинного законодавства, із врахуванням встановлених обставин справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судового рішення без змін, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2008 у справі № 2-24/1538-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.М. Плут

В.С. Голик