Рішення № 1759600, 11.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.08 р. Справа № 43/57

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Вуглетехнік” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ

про визнання п. 3.1 договору № 713/07 від 24.04.2007р. частково недійсним, стягнення 338552,86 грн. боргу

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача: Добригін І.П. за дов. б/н від 09.06.2008р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Вуглетехнік” м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ, про стягнення заборгованості в сумі 391837,61 грн., у тому числі вартість виконаних робіт в розмірі 338552,86 грн., інфляція в сумі 37486,50 грн., три проценти річних в сумі 4097,61 грн. та пеня в розмірі 11700,64 грн.

Уточненнями позовних вимог від 11.06.2008р. позивач змінив підстави позову, що є його правом у розумінні ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та просить визнати частково недійсним п. 3.1 договору № 713/07 від 24.04.2007р. та стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 338552,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначений пункт договору суперечить моральним засадам суспільства, а також на порушення відповідачем зобов’язань щодо своєчасної сплати вартості робіт, виконаних позивачем за умовами договору № 713/07 від 24.04.2007р.

В судовому засіданні 11.06.2008р. та в уточненнях до позовної заяви від 11.06.2008р. представник позивача відмовився від стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відзиві від 11.06.2008р. відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення 338552,86 грн. боргу в повному обсязі.

Клопотанням від 11.06.2008р. відповідач прохав суд розглянути справу за відсутністю свого представника.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відносно підсудності спору господарському суду Донецької області суд виходить з такого:

За приписом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов та таке ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Оскільки позивачем заявлені вимоги про визнання окремих умов договору недійсними, територіальна підсудність спору визначається за місцезнаходженням зобов’язальної особи, якими за договором № 713/07 від 24.04.2007р. є позивач як підрядник та ДП „Донвуглереструктуризація” м. Макіївка як замовник робіт, тому зазначений спір має розглядатися у господарському суді Донецької області.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. В судовому засіданні представник позивача надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду, уваги та задоволено.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Вуглетехнік” м. Донецьк та Державним підприємством „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (далі – Замовник) був укладений договір № 713/07.

За умовами вказаного договору позивач узяв на себе зобов’язання на свій ризик власними і залученими засобами виконати усі роботи з фізичної ліквідації будівель та споруд шахти „Житомирська” за проектом ліквідації шахти „Житомирська”, визначені позиційним списком у встановлений графіком строк.

За таких обставин, згідно з умовами вказаного договору позивач протягом липня, серпня 2007р. виконав для Замовника вказані роботи, що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт № 846 від 27.07.2007р., № 857 від 31.07.2007р., №№ 990, 991 від 16.08.2007р., на загальну суму 603199,20 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору № 713/07 від 24.04.2007р. Замовник зобов’язався здійснити розрахунки за виконані роботи шляхом проміжних платежів за етапи, встановлені графіком згідно актів здачі-прийому виконаних робіт. За п. 4.2 договору Замовник зобов’язаний протягом 60-ти календарних днів оплатити виконані і прийняті роботи, оплату робіт за останній місяць – перерахувати підрядникові після підписання акту робочої комісії.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт Замовник всупереч ст.526 Цивільного кодексу України не виконав, як встановлено судом, загальна заборгованість несплачених позивачеві коштів становить 338552,86 грн.

Згідно з Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007р. № 612 діяльність Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” припинена шляхом реорганізації – приєднання до Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація”.

Відповідно до п. 8 зазначеного наказу та Розподільчого балансу, правонаступником прав та обов’язків Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” є Державне підприємство „Укрвуглеторфреструктуризація”, відповідач у справі.

У відзиві від 11.06.2008р. відповідач позов в частині стягнення суми боргу в розмірі 338552,86 грн. визнав в повному обсязі, підтвердив факт виконання позивачем зазначених робіт та несплату їх вартості Замовником; надав пояснення, що заборгованість числиться у нього як кредиторська заборгованість.

Згідно із ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з того, що відповідач проти позову щодо стягнення боргу не заперечує, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ”Вуглетехнік” м. Донецьк про стягнення з Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” заборгованості в сумі 338552,86 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати в частині позовних вимог, які задовольняються, підлягають віднесенню на відповідача.

Що стосується позовних вимог відносно визнання частково недійсним п. 3.1 договору № 713/07 від 24.04.2007р., слід зазначити наступне:

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач не довів належними засобами доказування суперечність умов п. 3.1 договору чинному законодавству, моральним засадам суспільства. Так, суд, надавши належну правову оцінку укладеному договору, дійшов висновку, що зазначений правочин є угодою підряду, що регулюється приписами глави 61 Цивільного кодексу України та не порушує їх.

Чинне законодавство України не містить заборони відносно встановлення строків виконання робіт „при наявності бюджетного фінансування”, такі умови не можуть вважатися й порушенням моральних засад суспільства, оскільки Замовник є Державним підприємством і кошти, спрямовані на реструктуризацію, реконструкцію, будівництво підприємств вугільної промисловості, надходять до нього з бюджету. Виконання ж підрядником робіт без відповідного бюджетного фінансування не може розцінюватися як порушення умов договору.

За таких обставин позов щодо визнання п. 3.1 частково недійсним є недоведеним позивачем та задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 22, 33, 34, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ”Вуглетехнік” м. Донецьк до Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ про визнання п. 3.1 договору № 713/07 від 24.04.2007р. частково недійсним, стягнення 338552,86 грн. боргу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” (03142, м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Вуглетехнік” (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, код ЄДРПОУ 32116851) борг в сумі 338552 грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3385 грн. 53 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову щодо визнання п. 3.1 договору № 713/07 від 07.02.2007р. частково недійсним відмовити.

У судовому засіданні 11.06.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Зубченко І.В.