Постанова № 17587645, 03.06.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/4-8/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2011 г. Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Садовського К.С.

при секретарі - Карамишевій Н.В.,

з участю прокурора Соломко Н.А.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підзахисного ОСОБА_2 на постанови ст. слідчого по ВВС СВ ПМ ДПА в Харківській області Слюнько В.А. від 12 липня 2007 року та від 18 вересня 2007 року про порушення кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 і ч.3 ст. 209 КК України,

УСТАНОВИЛ:

29 квітня 2010 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови органа досудового слідства - старшого слідчого по ОВД СО НМ ГНА у Харківській області Слюнько В.А. від 18 вересня 2007 року: про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, як директора ПП „А.С.А." за ст. 209 ч. 3 КК України, за фактом легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, як директора ПП „А.С.А." за ст. 212 ч.3 КК України, за фактом ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах в сумі 4575662 грн.; постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, як директора ПП „А.С.А." за ст. 366 ч.2 КК України, за фактом службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотримання податку на прибуток бюджетом держави в сумі 4575662 грн.; постанову про порушення кримінальної відносно ОСОБА_2, як директора ТОВ „Вестконсалтінггруп" за ст. 212 ч.2 КК України, за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах в сумі 27101647 грн.; постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, як директора ТОВ „Вестконсалтінггруп" за ст. 366 ч.2 КК України, за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах в сумі 27101647 грн..

В жовтні 2010 року адвокат ОСОБА_1 доповнив скаргу вимогою про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, як директора ТОВ „Вестконсалтінггруп" за ст. 212 ч.3 КК України, за фактом службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотримання податку на додану вартість бюджетом держави в сумі 6157926 грн.

У скарзі адвокат послався на те, що Постанови слідчого про порушення кримінальних справ є незаконними, підставами для порушення справ відносно ОСОБА_2 за ст. ст. 212 ч.3 366 ч.2, 209 ч.3 КК України стали висновки документальної перевірки фінансово- господарської діяльності ПП „А.С.А.", викладені в акті ДПІ Дзержинського району м. Харкова №4092/23-5/32951120 від 25.05.2007 року та №6510 від 31.07.2007 року. Зазначені висновки експертиз, які були проведені в межах кримінальної справи, порушеної 08.02.2006 року за фактом ухилення від справи податків посадовими особами ПП „А.С.А." (яка в подальшому була закрита на підставі ст. 6 ч.2 КПК України), не відбили той факт, що станом на 23.05.2007 року,Приватне підприємство „А.С.А." виключно з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, і ця обставина була встановлена рішенням Вищого адміністративного суду України по справі №К-26651/06 від 11.09.2007 року. Таким чином на час складення акту документальної перевірки №4092/23-5/32951120 від 25.05.2007 року ПП „А.С.А." взагалі не існувало. Висновки експертиз, які опосередковано стали підставами до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч.3, 366 ч.2, 209 ч.3 КК України по епізоду здійснення ним керівництва ПП „А.С.А.", ґрунтуються на рішенні господарського суду Харківської області від 15.06.2006 року, яке було повністю скасовано Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2008 року.

На момент порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч.3, 366 ч.2 КК України за фактом скоєння ним злочинів у період здійснення ним керівництва ТОВ „Вестконсалтінггруп" в матеріалах справи були відсутні первинні документи ТОВ „Вестконсалтінггруп", а також не було проведено експертного дослідження висновків акту перевірки №1897/23-722/32440172 від 06.07.2006 року з метою підтвердження висновків акту висновком експерту.

В матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи відсутні данні, які підтверджують, що саме ОСОБА_2 вніс в офіційні документи неправдиві відомості від контрагентів ТОВ „Вестконсалтінггруп", а також взагалі не встановлено, хто саме вів бухгалтерський облік у ТОВ „Вестконсалтінггруп" та куди зникла первинна бухгалтерська документація ТОВ „Вестконсалтінггруп" після перевірки господарської діяльності, яка повинна містити докази споєння ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч.З, 209 ч.З, 366 ч.2 КК України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 року по справі №2а - 223 - 08 встановлено, що відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції (до яких відносяться в тому числі донарахування податків, нарахованих згідно акту перевірки №1897/23-722/32440172 від 06.07.2006 року) можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6-ти місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, встановлених законом. Такимчином, при укладенні спірних договорів від імені ТОВ „Вестконсалтінггруп" (а також відповідних відвантажень товарів) вимога про застосування санкцій до ТОВ „Вестконсалтінггруп", передбачених ст.208 ГК України, була заявлена за межами граничного строку з дня виявлення правопорушення, передбаченого ст. 250 ГК України.

На момент порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 366 ч.2 КК України за фактом скоєння ним службового підроблення у період здійснення ним керівництва ПП „А.С.А." матеріали справи взагалі не містять жодних даних, які свідчили би, що саме ОСОБА_2 вніс в офіційні документи неправдиві відомості від контрагентів ПП „А.С.А.". Проте, всі ці обставини не були враховані на момент порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2, внаслідок чого підстави до порушення вищезазначених кримінальних справ є недостатніми, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, відповідно до якої справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 доводи поданої скарги підтримав та надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені в в його скарзі.

Покурор Соломко Н.А. з доводами, що викладені адвокатом ОСОБА_1 не подився і просить в задоволенні скарги відмовити, оскільки на момент порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 для цього були відповідні приводи та підстави.

Суд, вислухавши пояснення заявника, прокурора, дослідивши надані суду матеріали кримінальної справи № 16060015, які стали підставою для її порушення, задовольняє скаргу адвоката ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2, і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Вивченням матеріалів, що послугували підставами до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2, встановлено наступне.

08.02.2006 р. слідчим СВ податкової міліції ДПА в Харківській області Євсеєвим В.Д. було порушено кримінальну справу № 16060015 за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами Приватного підприємства „А.С.А.” за ознаками ст. 212 ч. 3 КК України, по матеріалах, які були виділені з кримінальної справи № 1805213 (т. 1, а.с. 1).

14.09.2007 р. кримінальна справа № 16060015 була обєднана з кримінальною справою №18070167, порушеною 13.09.2007р. прокуратурою Харківської області за ознаками ст. 209 ч. 3 КК України, під єдиним номером справи 16060015 (т. 1, а.с. 20-23).

В подальшому кримінальна справа, яка була порушена 08.02.2006 р. за фактом ухилення посадовими особами ПП „А.С.А.” від сплати податку на додану вартість за ст. 212 ч. 3 КК України, постановою слідчого від 18.09.2007р. закрита на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (т. 1, а.с. 5-6).

Разом з цим, постановами слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Харківській області Слюнько В.А. від 18.09.2007 р. відносно ОСОБА_2 були порушені кримінальні справи за ознаками ст.ст. 209 ч. 3, 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України, та в той же день, 18.09.2007 р., ОСОБА_2 предявлено остаточне обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 209 ч. 3, 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України (т. 1, а.с. 10-12, 27-29, 33-36, 40-42, 44-48).

Крім цього, постановою слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Харківській області Слюнько В.А. від 12.07.2007 р. відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками ст. 212 ч. 3 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Після того, як кримінальна справа № 16060015 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 209 ч. 3, 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України була направлена до суду для розгляду по суті, постановою Київського районного суду м.Харкова від 11.06.2009р. зазначена справа була повернута органу досудового слідства для організації додаткового розслідування внаслідок неповноти та неправильності досудового слідства, які неможливо усунути ані в порядку ст. 315-1 КПК України, а ні безпосередньо в судовому засіданні.

В теперішній час кримінальна справа № 16060015 відносно ОСОБА_2 знаходиться у провадженні старшого слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА в Харківській області Слюнько В.А., по справі провадиться досудове слідство.

Як вбачається з постанов про порушення кримінальної справи, підставами до порушення справ відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2, 209 ч. 3 КК України стали висновки документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП „А.С.А.”, викладені в акті ДПІ Дзержинського району м.Харкова № 4092/23-5/32951120 від 25.05.2007р., за період з квітня по липень 2005 року, які пізніше були підтверджені висновками судово-економічних експертиз №5970 від 12.07.2007 р. (т. 20, а.с. 99-102) та № 6510 від 31.07.2007 р. (т. 20, а.с. 160-165).

Разом з цим, зазначені висновки експертиз, які були проведені в межах кримінальної справи, порушеної 08.02.2006р. за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами Приватного підприємства „А.С.А.” (яка в подальшому була закрита на підставі ст. 6 п. 2 КПК України), не відбили той факт, що станом на 23.05.2007р. Приватне підприємство „А.С.А.” виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, і ця обставина була встановлена рішенням Вищого адміністративного суду України по справі № К-26651/06 від 11.09.2007 р.

Так, в рішенні Вищого адміністративного суду України від 11.09.2007 р. зазначено, що відповідно до п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України субєкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Під час розгляду справи у Вищому адміністративному суді України ліквідатором позивача (ПП „А.С.А.”) було надано довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) про внесення до державного реєстру запису про припинення ПП „А.С.А.” від 23.05.2007р. № 5538/12-07 та постанову Господарського суду Харківської області від 06.03.2007р. по справі № Б-48/22-07 про визнання боржника банкрутом і ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.05.2007 р. по справі про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу.

Відновлене в державному реєстрі ПП «А.С.А.»було 13.08.2008 р. у звязку з судовим рішенням про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Таким чином, на дату винесення слідчим оскаржуваних постанов про порушення кримінальних справ від 18.09.2007р. та від 12.07.2007р. та на час складання акту документальної перевірки №4092/23-5/32951120 від 25.05.2007р. ПП „А.С.А.” як юридичної особи (субєкта права) не існувало.

Відповідно до положень цивільного законодавства, а саме ч. 1 ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Ч. 4 ст. 91 ЦК України передбачає, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведених законодавчих норм витікає, що з припиненням цивільної правоздатності, тобто здатності мати цивільні права та обовязки, юридична особа не може набувати нових прав та не може отримувати нових обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 р., якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вже було вказано, ПП „А.С.А.” було ліквідовано на підставі процедури банкрутства.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.03.2007 р. по справі № Б-48/22-07 ПП "А.С.А." було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

В офіційному друкованому виданні «Голос України»№ 49 від 21.03.2007 р. ліквідатором було розміщене оголошення про визнання боржника ПП „А.С.А.” банкрутом.

Провадження у справі про банкрутство ПП «А.С.А»здійснювалось за нормами ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з п. 3 якої кредитори мають право заявляти свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення у офіційному друкованому виданні. Відповідно до п. 5 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються та вважаються погашеними.

Тож кредиторські вимоги до банкрута ПП «А.С.А.»були погашені в процедурі банкрутства, а після видалення ПП „А.С.А.” з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що мало місце 23.05.2007 р., ПП „А.С.А.” не могло набути будь-яких прав та обовязків, що слідує з наведеної вище ч. 4 ст. 91 ЦК України.

Таким чином, станом на час винесення оскаржуваних постанов (від 18.09.2007р. та від 12.07.2007р.) ПП „А.С.А.” не мало і не могло мати будь-яких зобовязань, в тому числі й перед бюджетом.

З аналізу складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, вбачається, що необхідною умовою даного складу злочину є обєктивна сторона, яка полягає у фактичному ненадходженні до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Оскільки ПП „А.С.А.” було ліквідоване в процедурі банкрутства та не мало будь-яких податкових зобовязань та зобовязань по сплаті коштів до цільових фондів, то в діях керівника ПП „А.С.А.” ОСОБА_2 не було обєктивної сторони складу злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 212 КК України.

Вивченням матеріалів справи також встановлено, що вищенаведені висновки експертиз, які опосередковано стали підставами до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2, 209 ч. 3 КК України по епізоду здійснення ним керівництва ПП „А.С.А.”, грунтуються на рішенні господарського суду Харківської області від 15.06.2006р. за позовом ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова до ТОВ „Джокорд” та ПП „А.С.А.”, 3-тя особа ТОВ фірма „TARGET” про визнання недійсними господарських зобовязань.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, дане рішення суду було повністю скасовано Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2008р..

Крім цього, на момент порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України за фактом скоєння ним злочинів у період здійснення ним керівництва ТОВ „Вестконсалтінггруп” (т. 1, а.с. 40-42, 44-48) в матеріалах справи були відсутні первинні документи ТОВ „Вестконсалтінггруп”, а також не було проведено експертного дослідження висновків акту перевірки № 1897/23-722/32440172 від 06.07.2006р. з метою підтвердження висновків акту висновку експерта.

Згідно з актом документальної перевірки від 06.07.2006р., який був підставою до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2, останній, будучи директором ТОВ „Вестконсалтінггруп”, склав податковий та бухгалтерський звіт, за яким податок на додану вартість був занижений в липні-серпні 2005р. на загальну суму 27101647 грн.

Проте, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008р. по справі № 2а-223-08 за адміністративним позовом Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові до ТОВ фірми „Тагіт” та ТОВ „Вестконсалтінггруп” встановлено, що відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції (до яких відносяться в тому числі донарахування податків, нарахованих згідно акту перевірки № 1897/23-722/32440172 від 06.07.2006р.) можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом 6-ти місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, при укладенні спірних договорів від імені ТОВ „Вестконсалтінггруп” (а також відповідних відвантажень товарів) вимога про застосування санкцій до ТОВ „Вестконсалтінггруп”, передбачених ст. 208 ГК України, була заявлена за межами граничного строку з дня виявлення правопорушення, передбаченого ст. 250 ГК України.

В матеріалах, що послугували підставами до порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2, відсутні будь-які дані, які підтверджують, що саме ОСОБА_2 вніс в офіційні документи неправдиві відомості від контрагентів ТОВ „Вестконсалтінггруп”, а також взагалі не встановлено, хто саме вів бухгалтерський облік у ТОВ „Вестконсалтінггруп” та куди зникла первинна бухгалтерська документація ТОВ „Вестконсалтінггруп” після перевірки господарської діяльності, яка мала би підтвердити скоєння ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 209 ч. 3, 366 ч. 2 КК України.

При цьому розшук та виїмка первинної документації ТОВ „Вестконсалтінггруп” до цього часу не проводилися.

Крім того, на момент порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 366 ч. 2 КК України за фактом скоєння ним службового підроблення у період здійснення ним керівництва ПП „А.С.А.” (т. 1, а.с. 27-29) матеріали справи взагалі не містили (і навіть на цей час не містять) жодних даних, які свідчили би, що саме ОСОБА_2 вніс в офіційні документи неправдиві відомості від контрагентів ПП „А.С.А.”.

Проте, всі ці обставини не були враховані на момент порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2, внаслідок чого підстави до порушення вищевказаних кримінальних справ є недостатніми, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, відповідно до якої справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Навіть після того, як кримінальна справа № 16060015 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 209 ч. 3, 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України була направлена до суду для розгляду по суті, постановою Київського районного суду м.Харкова від 11.06.2009 р. зазначена справа була повернута органу досудового слідства для організації додаткового розслідування внаслідок неповноти та неправильності досудового слідства, які неможливо усунути ані в порядку ст. 315-1 КПК України, ані безпосередньо в судовому засіданні.

За таких обставин скарга адвоката ОСОБА_1, подана в інтересах ОСОБА_2 на постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Харківській області від 18.09.2007р. та від 12.07.2007р. про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч. 3, 209 ч. 3, 366 ч. 2 КК України підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55, 64 Конституції України, ст.ст.94-98, 236-7, 236-8 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанови слідчого з ОВС СВ податкової міліції ДПА в Харківській області Слюнько В.А. від 18.09.2007 р. та від 12.07.2007 р. про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ознаками ст.ст. 212 ч. 3, 209 ч. 3, 366 ч. 2 КК України.

Після набуття чинності постанови суду скасувати постанову слідчого від 18.09.2007 р. про накладення арешту на майно ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, винесену в якості заходу забезпечення цивільного позову у кримінальні справі.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7-ми діб з моменту її винесення.

Суддя: