Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-283/11
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (ЗАОЧНЕ)
"17" червня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі : головуючої-судді Гули Л.В.
при секретарі Волос О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанкдо ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанкз укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, просить виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям його з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати по справі. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 13.09.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № E/V3218, на виконання умов якого йому надано кредит у сумі 45000 доларів США з кінцевим терміном повернення 13.09.2022 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи з 16% річних. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з відповідачем ОСОБА_2 14.09.2007 року укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме : квартиру загальною площею 46,7 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобовязувався своєчасно в терміни, визначені кредитним договором, надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат. Однак відповідач у порушення норм закону та умов договору зобовязання за ним належним чином не виконав, у звязку з чим станом на 09.04.2010 року заборгованість за кредитним договором склала 49319,82 дол. США. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання боржником основного зобовзання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, позивач, скориставшись своїм правом достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки, та виселити його з даної квартири.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, повторно на виклик суду не зявилися, про причини неявки не повідомили, тому суд відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу заочно за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши представника позивача, який не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до висновку, що неявка відповідача та його представника не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити частково, ухваливши заочне рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 13.09.2007 року між сторонами укладено кредитний договір, на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 45000 доларів США з кінцевим терміном повернення 13.09.2022 року та зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 16% річних, а відповідач зобовязувався повертати суму кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначені в Додатку № 1 до даного кредитного договору. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між сторонами 14.09.2007 року укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме : квартиру загальною площею 46,7 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобовязання з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти та відповідно до ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 09.04.2010 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 49319,82 дол. США, в тому числі : заборгованість за кредитом становить 43280,99 дол. США, заборгованість за відсотками складає 3490,67 дол. США, пеня становить 169,57 дол. США, а також штрафи згідно з кредитним договором складають 31,53 дол. США (фіксована частина) та 2347,06 дол. США (процентна складова).
Відтак, суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором від 13.09.2007 року і приходить до висновку, що вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до задоволення, а тому в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 49319,82 дол. США слід звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк з правом отримання правовстановлюючих документів на квартиру та укладення договору купівлі-продажу.
Що стосується вимог позивача про виселення відповідача з квартири, що є предметом іпотеки, то суд приходить до висновку, що в цій частині позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
Статтею 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Разом з тим в ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом, та частинами 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.
Виходячи з вищенаведеного, слід зробити висновок, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов : якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.
Проте в матеріалах справи відсутня письмова вимога позивача про добровільне звільнення відповідачем квартири, на яку здійснюється звернення стягнення як на предмет іпотеки, доказів надіслання такої вимоги позивачем не надано і таких у судовому засіданні не здобуто.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не дотримано обовязкової процедури письмового попередження відповідача про звільнення житлового приміщення, що є предметом іпотеки, протягом одного місяця.
Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України Про іпотекута ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії задоволенню не підлягають, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод позивача щодо звільнення такого житлового приміщення його мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом.
Керуючись ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст., ст. 526, 527, 530, 1049, 1050 ЦК України, ст., ст. 9, 109 ЖК України, ст., ст. 33, 39, 40 Закону України Про іпотеку, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 49319,82 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з правом отримання правовстановлюючих документів на неї та укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_2.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк(рах. № 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700 грн. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:Л. В. Гула
Судове рішення № 17572541, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 17.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-283/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: