Рішення № 17564653, 15.07.2011, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-181/2011р.

"15" липня 2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р. Первомайський міський суд Луганської області у складі: судді Мазки Н.Б.

при секретарі Бондар Е.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання неправомірними дії з нарахування відсотків за користування кредитом, визнання кредитного договору виконаним та припинення права застави,

В с т а но в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що 27.02.2006 р. у м. Первомайськ Луганської області між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», з одного боку, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, в особі заступника директора ЛФ ПриватБанку по індивідуальному бізнесу ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності № 4478 виданою Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», та нею, з іншої сторони, був укладений кредитний договір № LGP3AU01280047 про наступне: відповідач зобов'язався надати їй, як позичальнику на умовах цього Договору кредитні грошові кошти шляхом перерахування на відкритий у Ф. «РОЗРАХ.ЦЕНТР»ЗФТКБ ПриватБанк поточний рахунок НОМЕР_1 новий на строк до 27.02.2013 р. включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 38 748,94 гр (тридцять вісім тисяч сімсот сорок вісім гривень 94 копійки), на наступні цілі: на купівлю автомобіля, а також у розмірі 14104, 61 гр на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. даного Договору зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п.3.11 даного договору. Періодом сплати кредитних коштів встановлено строк з 25 по 30 число кожного місяця. Щомісяця, починаючи з наступного місяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 829, 77 гр для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Забезпеченням виконання нею зобов'язань за даним Договором виступає застава автомобіля DAEWOO державний номер НОМЕР_2, випуску 2005 р. по договору застави рухомого майна № LGP 3U00000047 від 27.02.2006 р. Діючи у суворій відповідності до умов укладеного договору вона почала здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відповідачем відсотки, винагороди, комісії в сумі не менш 829,77 гр, що підтверджується відповідними квитанціями. В деякі місяці вона достроково погашала кредит, що передбачено п.3.11 даного Договору. Так, станом на 01.12.2010 р. нею здійснено дострокове погашення кредиту з нарахованими відсотками, страховими виплатами, а всього у розмірі 56 138 гр 66 к, що не суперечить умовам договору (п. п.3.11). В зазначену суму входить сплата страхових платежів за користування Кредитом у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту. По умовам договору вона повинна була сплатити суму кредиту 38 748 гр 94 к. В період здійснення зобов'язань по кредитному договору, а саме в листопаді 2009 р. при оплаті в касу банку чергового внеску по кредитному договору їй стало відомо про існування у неї заборгованості по договору у сумі 3 500 грн. З незрозумілих їй причин, з початку 2009 р. відповідачем в односторонньому порядку було збільшено розмір щомісячних платежів без будь-яких пояснень та письмових повідомлень за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки, яка застосовується тільки за її згодою, що передбачено умовами кредитного договору (п.п.2.3.1 п.2.3 кредитного договору про права банку). Дії банку є протиправними, оскільки суперечать умовам кредитного договору і нормам діючого законодавства. Їй, незважаючи на неодноразові звернення до керівництва третіх осіб Первомайського відділення ЛФ та Луганської філії ЗАТ ПриватБанку, не пояснили розмір нової рекомендованої суми поточного погашення, з якого часу і на підставі чого відбулося підвищення платежу, а також залишкову вартість купленого в кредит автомобілю, що необхідно для страхових відрахувань. Вона 24 грудня 2009 р., 10 лютого 2010 р. та 15 лютого 2010 р. зверталася до керівництва третьої особи Луганської філії ЗАТ КБ ПриватБанку, а 10 лютого 2010 р. і до керівництва відповідача в Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»з проханням пояснити причину збільшення розміру платежів в односторонньому порядку, фактичний розмір і термін, з якого відбулося збільшення. Вона отримала від третьої особи Луганської філії ЗАТ КБ ПриватБанку відповідь №р16000010010/66 без дати з повідомленням про те, що банк має право підвищити розмір відсоткової ставки за користування кредитом і, що на 6.01.2009 р. залишок по кредитному договору становить 28388 гр 74 к. Також, вона отримала від відповідача відповідь № 30.1.0.0/2-100219/1623 від 21.02.2010 р. з повідомленням про те, що банк має право підвищити розмір відсоткової ставки за користування кредитом і дії банку здійснені в рамках чинного законодавства, втім вищевказані норми цивільного кодексу України свідчать про протилежне. Указані відповіді банку на її звернення не містять відомості про те, яким є збільшений розмір щомісячних платежів, з також залишкову вартість купленого в кредит автомобілю та залишок невиплаченої суми кредиту. Такі дії банку є підтвердженням того, що сума заборгованості нарахована по кредитному договору незаконно.

Додержуючись умов договору вона продовжувала до 30 листопада 2010 р. здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відповідачем відсотки платежами в сумі не менш 829 гр 77 к. Але, належно виконуючи свої зобов'язання за договором, вона не має відомостей, що до виконання договору і не має змоги їх отримати. Вона вважає, що нею зобов'язання по погашенню кредиту не порушенні і вона повністю їх виконала, сплативши банку суму 56 138 гр 66 к. Вона не отримувала повідомлень від відповідача і не давала згоди на підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитом. При погашенні кредиту в відділеннях банку відповідача вона отримувала чеки, в яких вказано розмір отриманого кредиту, а саме 38 748 гр 94 к. При сплаті останньої суми погашення кредиту розмір отриманого кредиту вказано 52 853 гр 55 к. Це суперечить умовам кредитного договору.

Вона вважає, що відповідачем всупереч умовам договору протиправно були нараховані підвищенні відсотки за користування кредитом. Застосованими нею заходами вирішити даний спір в досудовому порядку не виявилося за можливе. Тому для вирішення даного спору вона змушена звернутися до суду. Її вимоги не суперечать діючим законодавчим нормам, а саме:

Згідно п. 4. Договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим договором.

Згідно Договору, у разі виникнення між сторонами спорів та суперечок за цим договором або у зв'язку з ним, сторони зроблять все необхідне для врегулювання вказаних спорів та суперечок шляхом переговорів. У відповідності до п. 4.3. Договору спори та суперечки в рамках цього договору, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку згідно з чинним законодавством. Із змісту п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивачка просить визнати дії службових осіб Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570), що виразилися у неправомірному збільшенні щомісячних платежів та нарахуванні відсотків за користування кредитом за кредитним договором № №LGP3AU01280047 від 27 лютого 2006 р. протиправними;

- визнати виконаним кредитний догорів № LGP3AU01280047 від 27 лютого 2006 р. укладений між нею та ЗАТ КБ „Приватбанк";

- зобов'язати ЗАТ КБ „ПриватБанк" видати документ підтверджуючий виконання нею зобов'язань перед банком в повному обсязі;

- зобов'язати ЗАТ КБ „ПриватБанк" видати документ, який має відомості, на підставі яких автомобіль марки автомобіля DAEWOO д/н НОМЕР_2, випуску 2005 р. по договору застави рухомого майна № LGP3U00000047 від 27 лютого 2006 р. буде виключено з Державного реєстру заставного майна;

- стягнути з ЗАТ КБ „ПриватБанк" на її користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37 гривень, на правову допомогу при складанні позовної заяви в сумі 1000 гривень, моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Позивачка підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач до суду не зявився про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в письмових запереченнях пояснив, що з позовними вимогами не згоден за нижчевикладених підстав:

1. Стосовно права Банку підвищувати в односторонньому порядку розміру процентної ставки до вступу в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" :

- Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від змін облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

- Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).

- Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

- Відповідно до п. 3.5 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" від 10 травня 2007 р., банки мають право змінювати процентну ставку лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією із таких подій можна назвати підвищення облікової ставки Національного банка України, а також нестабільність курсової політики. У звязку зі зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення кредитного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитних банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), з метою виконання зобов'язань перед своїми вкладниками, Приватбанк має право вимагати зміни умов кредитного договору.

2. Стосовно дії в часі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" :

- Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність - майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. Разом з тим Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 р № 661-VI (надалі Закон 661-VI) регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-VI в частині внесення змін до ЦК Україну (ст. 1056-1) не може регулювати відносин, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

3. У разі, якщо Банком було направлено лист до боржника про підвищення процентної ставки та отримано заперечення від позичальника, потрібно мати на увазі, що:

3.1.Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;

3.2.В кредитному договорі це передбачено і процентна ставка підвищується у зв'язку з виникненням умов, передбачених п. 2.3. кредитного договору (зміна облікової ставки та курсу долару);

3.3.Виходячи із умов кредитного договору, зміна процентної ставки, - право банку і згода/незгода позичальника не має значення, так як процентна ставка вже змінена;

3.4.Посилання банка в листі на те, що у випадку незгоди клієнта з підвищенням процентної ставки, він має право погасити заборгованість в повному обсязі слід розуміти наступним чином:

- відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведе належним чином;

- процентна ставка вже підвищена, а лист направляється з метою повідомлення

пропонування альтернативного варіанту: сплата заборгованості за користування кредитом в повному обсязі за старою процентною ставкою.

В запереченнях представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються вимогами ст.ст. 5, 11, 212, 545, 549, 599, 611, 614, 616, 651, 652, 653, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України "Про банки та банківську діяльність", Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», Закону України «Про захист прав споживачів».

Встановлено, що 27 лютого 2006 р. у м. Первомайськ Луганської області між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», з одного боку, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, в особі заступника директора ЛФ ПриватБанку по індивідуальному бізнесу ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності № 4478 виданою Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», та позивачкою, з іншої сторони, був укладений кредитний договір № LGP3AU01280047 про наступне: відповідач зобов'язався надати позивачці, як позичальнику на умовах цього Договору кредитні грошові кошти шляхом перерахування на відкритий у Ф. «РОЗРАХ.ЦЕНТР»ЗФТКБ ПриватБанк поточний рахунок НОМЕР_1 новий на строк до 27 лютого 2013 р. включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 38 748,94 гр на наступні цілі: на купівлю автомобіля, а також у розмірі 14104, 61 гр на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. даного Договору зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п.3.11 даного договору. Періодом сплати кредитних коштів встановлено строк з 25 по 30 число кожного місяця. Щомісяця, починаючи з наступного місяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 829, 77 гр для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Забезпеченням виконання нею зобов'язань за даним Договором виступає застава автомобіля DAEWOO державний номер НОМЕР_2, випуску 2005 р. по договору застави рухомого майна № LGP 3U00000047 від 27.02.2006 р.

Пунктом 2.3.1 зазначеного договору банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон1юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США та гривні більше ніж на 10 % порівняно з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміни облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США, за згодою позичальника.

Далі згідно до вимог пункту 2.3.3. при виникненні кожного з наступний дій, а саме неотримання банком протягом 20-и днів письмової згоди позичальника зі згодою сплачувати збільшений розмір процентної ставки (запропонований банком) відповідно до вимог п.2.2.1. даного договору; банк, на власний розсуд, має право, а саме:

а) змінити умови договору зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов1язань за цим договором у повному обсязі шляхом спрямування відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст.ст.212, 611, 651 ЦК України щодо зобовязань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначеному повідомлені дату. На цю дату позичальник зобовязується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобовязання за договором;

б) розірвати договір у судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобовязується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобовязання за договором;

в) згідно ст.651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позивачеві відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позивальник зобовязується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобовязання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності на порушення зобовязань.

Відповідачем не надано відомостей про підстави підвищення процентної ставку у вигляді наказу, управлінського рішення, лише в судовому засідання за клопотанням позивачки відповідачем наданий лист-повідомлення від 25 грудня 2008 р. без номер про підвищення процентної ставки на імя ОСОБА_1, як вказано в листі, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1. Даний лист-повідомлення був зданий на пошту 07 січня 2009 р., на реєстрі № 690 стоїть поштовий штемпель, з якого не можливо зрозуміти дату відправлення листа, а тому не можливо зробити висновок, чи належним чином банк повідомив позивачку.

Відповідно до п.2.3.1. укладеного між сторонами договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користуванням кредиту при настанні зазначених в договорі підстав.

Пунктом 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 р., передбачено, що в договорі про надання споживчого кредиту може бути вказано, що процентна ставка по кредиту може змінюватись в залежності від зміни облікової ставки Національного банку України чи в інших випадках. Про зміну процентної ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово на протязі семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-які зміни процентної ставки вважаються недійсними.

Постановою правління НБУ «Про врегулювання грошово-кредитного ринка»від 21 квітня 2008 р. № 107, з 30 квітня 2008 р. збільшена облікова ставка з 10 до 12 %, а також сам кредитний договір, який містить умови, при настанні яких банк має право змінювати процентну ставку.

Банки можуть змінювати процентну ставку по наданим кредитам лише у випадку збільшення облікової ставки НБУ.

Встановлено, що між сторонами кредитний договір укладений 27 лютого 2006 р.. тобто до підняття облікової ставки НБУ 21 квітня 2008 р., тому клієнт-позивачка на підставі ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.56 Закону України «Про банки та банківську діяльність»має право та повинна при піднятті процентної ставки по наданому кредиту, до підписання додаткової угоди з вимоги банку, вимагати від банку отримання обґрунтування причин і підстав підвищення процентної ставки по кредитному договору, їх розрахунку і відповідності діючому законодавству України про банки та Банковську діяльність.

Крім того, постановою Господарського суду м.Києва від 22 листопада 2007 р. визнані недійсними абз.1 п.3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р., а саме: банки мають право змінювати процентну ставку по кредиту лише у випадку настання події, не залежно від воли сторін договору, яке має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Також в абз2 п.3.5. цих правил вказано, що банки не мають право змінювати процентну ставку по кредиту у звязку з волевиявленням однієї із сторін (зміною кредитної політики). Однак на сьогоднішній момент вказані норми продовжують діяти, оскільки механізм їх відміни не був реалізований.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності.

09 січня 2009 р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 р. набрала чинності ст.1056-1 ЦК України, відповідно до частин 2, 3 якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. За таких обставин, якщо навіть банком був направлений позивачці 07 січня 2009 р. лист-повідомлення про підвищення відсоткової ставки, то законних підстав для підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку з 01 лютого 2009 р. банк не мав, оскільки на даний час вже діяла передбачена ст.1056-1 ЦК України заборона такого підвищення, а тому дії відповідача по підвищенню відсоткової ставки по кредитному договору № LGP3AU01280047 від 27 лютого 2006 р. є незаконними.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень, оскільки задоволені позовні вимоги носять немайновий характер.

Позивачкою надані відомості про сплату кредиту.

В задоволені вимог про стягнення витрат за юридичну допомогу при складанні позовної заяви в сумі 1000 гривень, моральної шкоди в сумі 5000 гривень слід відмовити, оскільки позивачкою відповідно - не зазначено відомостей про час витрачений на складання позовної заяви; - позовні вимоги носять немайновий характер.

Керуючись вимогами Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 07 грудня 2000 р., Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 р., Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 р., ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст..ст. 5, 11, 212, 545, 549, 599, 611, 614, 616, 651, 652, 653, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії службових осіб ЗАТ КБ «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570), що виразилися у неправомірному збільшенні щомісячних платежів та нарахуванні відсотків за користування кредитом за кредитним договором № LGP3AU01280047 від 27 лютого 2006 р., який укладено між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570);

- визнати виконаним кредитний догорів № LGP3AU01280047 від 27 лютого 2006 р. укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ „Приватбанк";

- зобов'язати ЗАТ КБ „ПриватБанк" видати документ підтверджуючий виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед банком в повному обсязі;

- зобов'язати ЗАТ КБ „ПриватБанк" видати документ, який має відомості, на підставі яких автомобіль марки автомобіля DAEWOO д/н НОМЕР_2, випуску 2005 р. по договору застави рухомого майна № LGP3U00000047 від 27 лютого 2006 р. буде виключено з Державного реєстру заставного майна;

- стягнути з ЗАТ КБ „ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37 гривень.

В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень, стягнення витрат на правову допомогу при складанні позовної заяви в сумі 1000 гривень відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 15 липня 2011 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя