Рішення № 17564376, 06.07.2011, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-167/2011

"06" липня 2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року суддя Первомайського міського суду Луганської області

Мазка Н.Б.,розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом

прокурора м. Первомайська в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

В с т а н о в и в :

Прокурор м. Первомайська звернувся до суду з позовом, який уточнював, в інтересах Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що проведеною прокуратурою м. Первомайська перевіркою встановлено, що 07 липня 2008 р. Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»та відповідачка уклали договір № СК01161 - 014478/7- 2008 р.

У відповідності до п. п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.5, 1.1.7 кредитного договору банк зобов'язався:

1)відкрити відповідачу основний картковий рахунок НОМЕР_1 у гривнях та додатковий НОМЕР_1 в доларах США з наданням платіжної картки Visa Electron № 4870180001073542;

2)надати відповідачу споживчий кредит у розмірі 10 909,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот девять гривень 00 копійок) строком до 07 липня 2010 р. включно зі сплатою 0,1 процента річних. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку Позивача НОМЕР_2. Таким чином, банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Згідно з п. п. 1.1.5, 2.5, 2.14, 4.1.9, 4.1.23. 4.1.24. 4.1.25, 5.2.16 кредитного договору відповідач зобовязався: 1). повністю повернути споживчий кредит до 07 липня 2010 р. включно; 2). щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 0,1 процента річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,7 проценти від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком і додатком № 1 до кредитного договору); 3). у разі порушення строків (термінів) погашення споживчого кредиту та/або сплати процентів за рустування кредитом та/або плати за обслуговування споживчого кредиту - сплачувати банку за кожний день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором відповідачем були передані у заставу майнові права на грошові кошти, які надходять на картковий рахунок.

Відповідно до п. п. 5.2.14, 5.2.15 кредитного договору, банк має право звернути стягнення на заставленні права у разі порушення умов кредитного договору, а якщо сума, отримана від реалізації недостатня для погашення зобов'язань відповідача за кредитним договором, отримати відповідну суму коштів за рахунок іншого майна відповідача.

Таким чином, відповідач відповідає перед банком за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності і на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

У зв'язку із виникненням з 01 листопада 2008 р. простроченої заборгованості за кредитним договором , банк неодноразово звертався до відповідача з відповідними повідомленнями /вимогами.

Листом-вимогою № 137-11-6.6./693 від 29 вересня.2010 р. банк попередив відповідача щодо права позивача звернути стягнення на майно, яке йому належить, у разі невиконання вимоги сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання зазначеного листа-вимоги.

На момент подання позовної заяви відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що підтверджується виписками з відповідних рахунків банка за кредитним договором № 37390000070780.980, 2203800003.014478, 2207200003.014478, 2208300003.014478, 2209400003.014478, 3578000003.014478, 3579100003.014478.

Станом на 13 січня 2011 р., заборгованість відповідачки перед банком за кредитним договором становить 97191,97 грн, та складається з простроченого кредиту в сумі 9 514,30 грн, прострочених процентів за користування кредитом 16,85 грн, простроченої плати за управління кредитом 6078, 12грн, пені за прострочення кредитом за період з 13 січня 2010 р. по 12 січня 2011 р. - 50295,76 грн, прострочених процентів за користування кредитом за період з 13 січня 2010 р. по 12 січня 2011 р. 88,65 грн, пені за простроченою платою за управлінням кредитом за період з 13 січня 2010 р. по 12 січня 2011 р. - 31198,29 грн.

Прокурор м. Первомайська просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»заборгованість за договором № Ск-1161-014478/7-2008 від 07.07.2008 р. в розмірі 97191,97 грн; судовий збір в сумі 971,91 грн, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гр.

Прокурор м. Первомайська підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідачка позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дійсно, 07 липня 2008 р. між нею та банком був укладений договір №СК01161-014478/7-2008, згідно якого банк зобов'язався видати їй споживчий кредит у сумі 10909 гривень строком до 07 липня 2010 р з оплатою 0,1 відсотків річних. Вона в свою чергу зобов'язалася повністю погасити даний кредит до 07 липня 2010 р., зобов'язалася щомісячно погашати суму заборгованості, виплачувати відсотки за користування кредитом, а також виплачувати оплату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,7 відсотки від суми споживчого кредиту.

Після одержання кредиту, вона спочатку його погашала. Однак, починаючи з листопада 2008 р. через те, що у неї виникли матеріальні складності, вона не змогла виконувати умови договору і погашати взятий кредит, відсотки по ньому, а також оплату за обслуговування споживчого кредиту. Тоді ж вона домовлялася зі своїм знайомим, що він буде здійснювати погашення по взятому нею кредиту, однак як стало відомо в подальшому, ніяких погашень кредиту ним так зроблено і не було. Сама ж вона довірилася знайомому та не проконтролювала чи здійснюється насправді погашення взятого нею кредиту.

Тільки в 2009 р., коли їй зателефонували з банку, стало відомо, що погашення по взятому кредиту не проводиться. Вона відразу ж тоді за телефоном повідомляла представника банку, що в неї немає можливості погашати кредит і відразу ж просила, якщо це можливо розірвати складений між ними договір у судовому грядку. Однак, до неї більше ніхто не звертався із приводу виплати кредиту аж до жовтня 2010 року.

Вона згодна та визнає вимоги позивача в частині стягнення з неї заборгованості по основному боргу - кредиту в сумі 9514,30 грн, тому що ці гроші їй видавалися банком і вона визнає, що зобов'язана їх відшкодувати. Також вона згодна і визнає вимоги позивача по стягненню з неї відсотків за користування кредитом у розмірі 16 грн 85 к. Не може заперечити і проти вимог про стягнення заборгованості по оплаті обслуговування кредиту в сумі 6 078,12 грн.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з неї пені за прострочення погашення основного боргу в сумі 60 272,84 грн, за прострочення виплати відсотків у сумі 106,1 грн, за прострочення оплати за обслуговування кредиту в сумі 37 268,06 грн, а всього пені в сумі 97 647,05 грн (60 272,84грн +106,15 грн + 37 268,06 гр), з цим вона не згодна.

Вона не знімає з себе відповідальності за заборгованість, що утворилася , але як видно з позовної заяви, позивач зацікавлений у тому, щоб за нею як можна довше значилася заборгованість. Все це виходить із тієї обставини, що банк, незважаючи на те, що нею, починаючи з листопада 2008 р. перестали проводитися платежі по взятому нею кредиту, тобто незважаючи на те, що були порушені вимоги пункту 4.1 укладеного договору, що дозволяють згідно п.9.3 договору банку звернутися в суд вимогою про розірвання договору, у тому числі й достроково, але банк протягом тривалого часу, тобто більше 2 років з позовом про розірвання договору не звертався. Вона розуміє, що це право банку, але увесь цей час аж до 29 жовтня 2010 р., позивачем сумлінно нараховувалася пеня на заборгованість, що утворилася.

Про це свідчить і те, що звертаючись до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, банком не висувається вимога про розірвання укладеного кредитного договору. Все це виглядає таким чином, що вже коли вона потрапила в кабалу до банку, то тепер все життя буде змушена працювати на даний банк, тому що згідно вимог п.9.1 договору - договір буде дійсним до повного виконання нею зобов'язань перед банком, а судячи з тієї пені, що банк має намір стягнути, їй ніколи не вдасться їх виконати. Тим більше, що в банку і надалі залишається можливість щомісячно нараховувати пеню на всю заборгованість, що утворилася, а ті погашення, які за рішенням суду вона буде погашати, будуть іти в першу чергу на погашення саме пені.

Відповідачка звертає увагу суду на те, що п.З ст. 13 ЦК України передбачено, що не допускаються дії особи, вчинені з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однак банк у цьому випадку, вважає, зловживає своїм правом вимоги від неї погашення заборгованості, не висуваючи вимог про розірвання кредитного договору.

Згідно листа-претензії від 29 вересня 2010 р., що банком направлялося на її адресу, і яке, як доказ наданий позивачем у суд, видно, що станом на 29 вересня 2010 р., прострочена заборгованість перед банком становила 52 303,88 гривень, у тому числі пеня в сумі 36 694,61 грн. У той час, буквально через місяць, згідно вимог банку, які він заявив у своїй позовній заяві, зазначено, що прострочена заборгованість станом на 29 жовтня 2010 р. вже стала становити 113 256,32 грн, у тому числі пеня 97 647,05 грн. Тобто тільки за місяць, незрозуміло яким чином заборгованість за рахунок пені була збільшена більш ніж на 60 000 грн.

Крім того, як видно з вимог, заявлених банком, ним заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у вигляді пені в сумі 97 647,05 грн за період з 01 листопада 2008 р. по 29 жовтня 2010 р. У той час, як згідно ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) установлена спеціальна позовна давність в один рік. З огляду на те, що з вимогами про стягнення пені, банк звернувся 13 січня 2011 р., дані вимоги вона вважає, повинні бути задоволені тільки за період, починаючи з 01 січня 2010 р.

Що ж стосується вимог банку про стягнення заборгованості у вигляді пені, що утворилася до 01 січня 2010 р. та яка становить, згідно розрахунків 33 106,98 грн, просить в даній частині відмовити в задоволенні позовних вимог, тому що ним пропущений строк позовної давності звернення до суду по цій заборгованості.

Відповідачка вважає, що фактичний розмір збитків нею заподіяний, навіть із урахуванням заборгованості по оплаті банку за обслуговування кредиту, становить 15 609,27 грн (9514,30 грн+16,85 грн.+6078,12 грн.).

Тобто, розмір пені, про відшкодування якої заявляє позивач, більш ніж в 6 разів перевищує розмір заподіяних нею збитків. Вона має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1. Єдиним джерелом її матеріального забезпечення є заробітна платня, якої ледь вистачає на задоволення необхідних життєвих потреб, придбання продуктів та одягу.

Згідно п.3 статті 551 ЦК України передбачено, що за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшений, якщо він значно перевищує розмір збитків, і при наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідачка просить відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з неї заборгованості у вигляді пені, що утворилася у період з 01 листопада 2008 р. до 01 січня 2010 р. в сумі 33 106,98 грн, тому що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду по цій заборгованості; а також зменшити розмір пенсі, що відповідач з неї стягує.

Позов підлягає задоволенню за таких обставин.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що згідно договору № Ск-1161-014478/7-2008 від 07 липня 2008 р., згідно якого відповідачу було надано кредит в сумі 19000 гр 00 к строком з 07 липня 2008 р. по 07 липня 2010 р. з процентною ставкою 0,1% річних.

Відповідно до п. п. 4.1.23 за порушення строків погашення заборгованості за СК, сплати процентів, внесення плати за обслуговування СК, держатель зобовязаний сплачувати банку пеню за кожний день прострочки в розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу, якщо інший розмір не встановлений тарифами.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 13 січня 2011 р., заборгованість відповідачки перед банком за кредитним договором становить 97191,97 грн, та складається з простроченого кредиту в сумі 9 514,30 грн, прострочених процентів за користування кредитом 16,85 грн, простроченої плати за управління кредитом 6078, 12грн, пені за прострочення кредитом за період з 13 січня 2010 р. по 12 січня 2011 р. - 50295,76 грн, прострочених процентів за користування кредитом за період з 13 січня 2010 р. по 12 січня 2011 р. 88,65 грн, пені за простроченою платою за управлінням кредитом за період з 13 січня 2010 р. по 12 січня 2011 р. - 31198,29 грн.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно до вимог ст. 611 ЦК Україні, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або зокрема: 1) припинення зобовязань внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вони визнаються достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачка не виконала вимоги кредитного договору, у звязку з чим повинна сплатили банку 97191 грн 97 к, а на користь держави держмито в сумі 971 грн 97 к, інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в су мі 120 грн 00 к.

Керуючись вимогами ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 610-612, 614, 1054 ЦК України,

В и р і ш и в :

Позов прокурора м. Первомайська задовольнити.

Стягнути ОСОБА_2 заборгованість за кредитом в сумі 97191 гривню 97 копійок на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 10/59, р/р 32008171201, МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 971 гривні 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в суді в сумі 120 гривень для перерахування до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ в судах», перерахувавши кошти: Одержувач: УДК м. Первомайська, р/р 31218259700054, код 24053509, МФО 804013.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя