Рішення № 1755994, 19.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.08 р. Справа № 31/65пн

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовдорстрой” м.Маріуполь

до відповідача Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м.Маріуполь

третя особа Маріупольська міська рада Донецької області

про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме адміністративну будівлю (літера І-1), тамбур (літера „а” -1), прохідну (літера К-1), навіс (літера Л-1), насосну (літера М-1), розташовані за адресою: м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32

В присутності представників сторін:

від позивача: Щербіна А.В. – довіреність

від відповідача: не з”явився

третя особа не з”явилась

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовдорстрой” м.Маріуполь звернулось із позовом до Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м.Маріуполь, за участю третьої особи Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме адміністративну будівлю (літера И-1), тамбур (літера „а” -1), прохідну (літера К-1), навіс (літера Л-1), насосну (літера М-1), розташовані за адресою: м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (заява вхд.№0241/20371 від 19.06.2008р) і просить суд визнати право власності на самочинно збудовані об’єкти: адміністративну будівлю (літера И-1) площею 62,1кв.м., тамбур (літера „а”1) площею 4,9кв.м., прохідну (літера К-1) площею 12,5кв.м., навіс (літера Л-1) площею 62,5кв.м., насосну (літера М-1) площею 4,5кв.м., розташовані за адресою: м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що спірні об’єкти були збудовані товариством для використання в господарській діяльності на земельній ділянці, наданої Маріупольською міською радою в оренду. З урахуванням зазначеного позивач вважає, що він не порушує інтереси інших осіб і відповідно до ст.328, 376 просить суд визнати за ним право власності на спірні об’єкти нерухомості.

Відповідач надав пояснення на позовну заяву, зазначивши, що спірні об’єкти нерухомості є самочинно збудованими і відповідно до норм чинного законодавства право власності на них може бути визнане в судовому порядку і тому проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа надала письмові пояснення по справі, згідно яких зазначила, що проти позову не заперечує і просить справу розглянути за відсутністю її представника.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

23 травня 2003р позивач та Управління міського майна уклали договір купівлі – продажу майна асфальто – бетонного заводу – структурного підрозділу дорожно – експлуатаційного управління, згідно якого позивач придбав у власність майно асфальтно – бетонного заводу – комплекс нежитлових виробничих будівель та споруд в цілому, а також обладнання та автотранспорт. В тому числі за даним договором позивач придбав у власність основні будинки (літери А-1, а-1, А1-1, а1, А2-1, а2, Б-1, Е-1) приміщення 1-6, 8 загальною площею 272,8кв.м., допоміжні забудови (літера Е1, З, Ж) площею 339,2кв.м., розташовані по вул.Гавань Шмідта,32 м.Маріуполь.

13.06.2003р Маріупольське Бюро технічної інвентаризації видало позивачу свідоцтво про право власності на зазначені об’єкти нерухомості, які розташовані у м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32.

22.11.2004р позивач уклав договір оренди земельної ділянки із Маріупольською міською радою. Згідно зазначеного договору позивач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,8713га, розташовану у Приморському районі м.Маріуполя, по вул.Гавань Шмідта,32 строком на 10 років. Підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є рішення виконкому Маріупольської міської ради №420/6 від 20.10.2004р.

В серпні 2006р позивач в зв’язку із господарською необхідністю без належно оформлених документів здійснив самочинно будівництво спірних об’єктів нерухомості на земельній ділянці, яка була надана йому в оренду.

Позивач звернувся до Маріупольського бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на адміністративну будівлю (літера И-1), тамбур (літера „а” -1), прохідну (літера К-1), навіс (літера Л-1), насосну (літера М-1), розташованих за адресою: м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32.

24.04.2008р було прийняте рішення реєстратора – Маріупольського бюро технічної інвентаризації про відмову у реєстрації права власності на такі об’єкти нерухомості як адміністративна будівля (літера И-1), тамбур (літера „а” -1), прохідна (літера К-1), навіс (літера Л-1), насосна (літера М-1), оскільки вони були самочинно збудовані позивачем і відповідно до ст.376 ЦК України питання щодо визнання права власності на самочинно будівництво вирішується в судовому порядку.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності виникає на підставах, які не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону чи незаконність виникнення права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує право інших осіб.

Спірні об’єкті збудовані самочинно в межах земельної ділянки, яка надана позивачу в оренду згідно договору оренди земельної ділянки на підставі рішення Маріупольської міської ради і його право власності на ці будівлі не оспорюється третіми особами і відповідач не заперечує проти визнання права власності за позивачем на спірні об’єкти.

Позивач також надав висновок щодо технічного стану збудованих конструкцій будівель та споруд, відповідно до якого адміністративна будівля (літера И-1), тамбур (літера „а1” -1, проходна (літера К-1), навіс (літера Л), насосна (літера М_1), розташовані за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта,32 відповідають будівельним нормам та правилам, загальне технічне становище добре, недоліки технічного характеру відсутні.

Судові витрати у справі покладаються на позивача, з вини якого виник спір.

Керуючись Земельним кодексом України, ст.328, 376 ЦК України, ст. 12, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовдорстрой” м.Маріуполь до Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м.Маріуполь, за участю третьої особи Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані об’єкти: адміністративну будівлю (літера И-1) площею 62,1кв.м., тамбур (літера „а”1) площею 4,9кв.м., прохідну (літера К-1) площею 12,5кв.м., навіс (літера Л-1) площею 62,5кв.м., насосну (літера М-1) площею 4,5кв.м., розташовані за адресою: м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32 – задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовдорстрой” (87515 м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта,32, код ЄДРПОУ 32163922) право власності на самочинно збудовані об’єкти: адміністративну будівлю (літера И-1) площею 62,1кв.м., тамбур (літера „а”1) площею 4,9кв.м., прохідну (літера К-1) площею 12,5кв.м., навіс (літера Л-1) площею 62,5кв.м., насосну (літера М-1) площею 4,5кв.м., розташовані за адресою: м.Маріуполь, Гавань Шмідта,32.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя