Рішення № 17559137, 03.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.Справа № 30/17-2210-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ” До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „СП МІСЬКІ ФАСАДИ”

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність № 0106-1 юр від 01.06.2011 р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) „БЕРЕГ ЮГ”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «СП МІСЬКІ ФАСАДИ»про стягнення заборгованості у сумі 17 960 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином. Але представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про причини незявлення суд не повідомив, письмових заперечень щодо позову до суду не надав.

За таких обставин відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

За усною домовленістю між ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” та ТОВ „СП МІСЬКІ ФАСАДИ”, ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” поставило відповідачу Товар на загальну суму 24960 грн., а саме: арматуру 12 у кількості 4 т. Згідно видаткової накладної № РН-0000831 від 28.10.2010р. Товар було отримано представником відповідача згідно довіреності №164\1 від 28.10.2010р.

Позивач зазначає, що ТОВ „СП МІСЬКІ ФАСАДИ” не належним чином виконав свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар, у звязку з чим має заборгованість у сумі 17 960 грн., які ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” просить стягнути з відповідача.

Позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 16.05.2011р. ТОВ ВКТ „АРГО” направило на адресу ТОВ „СП МІСЬКІ ФАСАДИ” лист вимогу (вих.№16\05-01) з пропозицією погасити заборгованість у строк до 27.05.2011р.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 17 960 грн.

Відповідач своїх заперечень на позов до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у томі числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч.2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст.218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за усною домовленістю між ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” та ТОВ „СП МІСЬКІ ФАСАДИ”, ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” поставило відповідачу Товар на загальну суму 24960 грн. Факт існування між сторонами відносин з купівлі-продажу товару підтверджений наданими позивачем письмовими доказами, зокрема, видатковою накладною та довіреністю.

Отже, у ТОВ „СП МІСЬКІ ФАСАДИ” виникло грошове зобовязання перед ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” щодо оплати отриманого товару. Але, відповідач зазначене зобовязання виконав лише частково, у сумі 7000 грн. Доказів оплати заборгованості у сумі 17 960 грн. відповідач до суду не надав.

За таких обставин, позов ТОВ „БЕРЕГ ЮГ” є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ” задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СП МІСЬКІ ФАСАДИ” (м.Одеса, Миколаївська дорога, 124 , код ЄДРПОУ 34598268, п\р 26000054406421 в Южне ГРУ „Приватбанк” м.Одеса, МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ” (м.Одеса, вул..Мельницька, 26\2, код ЄДРПОУ 36233280, п\р 26004211849000 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) заборгованість у сумі 17 960 грн., державне мито у сумі 179 грн. 60 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 05 серпня 2011р.

Суддя Рога Н. В.