Рішення № 17558589, 01.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 Справа № 17/105/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

про стягнення 7067 702 грн. 03 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 20 від 01.01.2011;

від відповідача ОСОБА_2., довіреність № 466 від 20.04.2011;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 199886,17 грн. та 3% річних в сумі 53258,31 грн., за договором про постачання електричної енергії №69к від 01.08.2008.

У судовому засіданні 25.07.2011, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 01.08.2011 на 12 год. 40 хв.

Представником позивача в судовому засіданні від 01.08.2011 було надано уточнюючий розрахунок, згідно якого інфляційні нарахування склали 199878,58 грн. та 3% річних в сумі 53255,29 грн. Заяви про зменшення позовних вимог позивачем не надано.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, проте надано клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з розглядом справи № 17/100/2011, предметом якої є стягнення заборгованості, на яку були нараховані 3% річних та інфляційні нарахування, стягнення яких є предметом даної справи.

Вказане клопотання судом відхиляється з огляду на недоцільність зупинення провадження у даній справі з огляду на можливість встановлення факту наявності боргу за матеріалами справи № 17/105/2011.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01.08.2008 між ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» (позивач у справі), як Постачальником, та ТОВ «Луганськвода»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 69к на постачання електричної енергії (далі Договір), за яким Постачальник, зобовязався постачати електричну енергію, а Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику її вартість.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобовязується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно першого числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію у грудні 2010 року квітні 2011 року відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по повній сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року, на сплату якої позивачем було виставлено рахунки № 69к/12/1, № 69к/1/1, № 69к/2/1, № 69к/3/1, № 69к/4/1.

Також в процесі використання електричних мереж та споживання електроенергії відповідач генерує реактивну електроенергію і потужності, що спричиняє додаткові технологічні втрати активної електроенергії та погіршує показники якості останньої. Таким чином, згідно умов договору відповідач має сплачувати вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, зокрема, за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року. Відповідачу було вручено рахунки № 69к/12/3, № 69к/1/3, № 69к/2/3, № 69к/3/3, № 69к/4/3, але оплату реактивної електроенергії не було здійснено в повному обсязі та вчасно. Станом на день слухання даної справи борг не погашений.

У звязку з тим, що відповідач умови договору порушив та вартість послуг з постачання електроенергії не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 199886,17 грн. та 3% річних в сумі 53258,31 грн. у судовому порядку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу на виконання умов Договору та виставлення платіжних доручень на її оплату. Однак, зобовязання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами. У звязку з чим суд дійшов висновку про наявність боргу за спожиту активну електроенергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 199886,17 грн. та 3% річних в сумі 53258,31 грн., за періоди згідно наданого позивачем розрахунку станом на 31.05.2011.

Представником позивача в судовому засіданні від 01.08.2011 було надано уточнюючий розрахунок, згідно якого інфляційні нарахування склали 199878,58 грн. та 3% річних в сумі 53255,29 грн. Заяви про зменшення позовних вимог позивачем не надано.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання

З огляду на те, що уточнюючий розрахунок позивача є вірним та за умови відсутності заяви про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість уточнюючого розрахунку позивача, а тому стягнення інфляційних нарахувань слід здійснити у сумі 199878,58 грн. та 3% річних в сумі 53255,29 грн. В решті вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідентифікаційний код 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937: інфляційні нарахування у сумі 199878,58 грн. та 3% річних в сумі 53255,29 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 2531,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,99 грн. на п/рахунок № 260418644 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 08.08.2011.

Суддя О.С. Фонова