Рішення № 17557738, 16.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.11 Справа № 22/5009/1263/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості за договором № 5186 від 22.08.2000р. у розмірі 2 332,93 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_3, довіреність № 257 від 09.11.2010р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 2332,93 грн. боргу за спожиту електроенергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.03.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/1263/11, судове засідання призначено на 13.04.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.04.2011р. у звязку з неявкою відповідача та неподанням необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 16.05.2011р.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, які обумовлені наступним. 22.08.2000р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про користування електричною енергією № 5186. Відповідно до умов договору, позивач здійснює поставку електроенергії, а відповідач своєчасно здійснює сплату за спожиту електроенергію та здійснює інші умови, обговорені договором. У звязку із невиконанням своїх зобовязань та порушень умов договору у відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію у сумі 1118,93 грн. Як зазначив позивач, відповідач виразив вільне волевиявлення щодо сплати зазначеної заборгованості за спожиту електричну енергію, що утворилась станом на 01.02.2009р. та уклав із позивачем договір про реструктуризацію заборгованості № 806 від 20.02.2009р. Відповідно до цього договору позивач надає розстрочку відповідачу в погашенні, а відповідач зобов'язується сплатити борг за електричну енергію самостійно на рахунок зі спеціальним режимом використання позивача в термін до 01.03.2009 р. У відповідності до умов договору № 806 відповідач частково сплатив борг у розмірі 412,82 грн. Таким чином, несплачена заборгованість по договору № 806 складає 706,11 грн. Згідно з п. 9 додатку до договору від 20.02.2009 р., відповідач не пізніше 12-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до позивача для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою відповідача та скріплених його печаткою: акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (Рапорту). Згідно з п. 8 додатку, за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого відповідачем акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (Рапорту) з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача. Згідно з п. 10 додатку рахунки або платіжні вимоги - доручення віддаються уповноваженому представнику відповідача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою відповідача журналі або направляються позивачем відповідачу поштою рекомендованим листом. Відповідач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату. Як зазначив позивач, згідно із наданими відповідачем актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (рапорт спожитої електроенергії) за лютий 2009 року та березень 2009 року, розрахунок суми боргу було здійснено у відповідності до зафіксованих відповідачем показів приладів обліку, а саме: у лютому 2009 року відповідачем надано рапорт в якому зазначена кількість спожитої електричної енергії у розмірі 800 кВт/год на суму 561 грн. 22 коп.; у березні 2009 року відповідачем надано рапорт в якому зазначена кількість спожитої електричної енергії у розмірі 1516 кВт/год на суму 1063 грн. 50 коп. Відповідача відключено від енергопостачання 02.04.2009 року за несплату суми боргу за спожиту електроенергію. Дане відключення зафіксоване актом про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію від 02.04.2009 р. в якому зафіксовані покази приладу обліку відповідача станом на 02.04.2009 р. У відповідності до показів, що зафіксовані даним актом розрахунок суми боргу за період з 01.04.2009 р. по 02.04.2009 р. здійснено за показами приладу обліку, що склало 3 кВт/год на суму 2 грн. 10 коп. Отже, сума боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2009 року по 02.04.2009 р., згідно з наданими рапортами, складає 1 626,82 грн. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 2332,93 грн. Як стверджує позивач, на сплату зазначеної суми, на адресу відповідача 19.08.2010р. була направлена платіжна вимога - доручення № 5683 від 19.08.2010р. На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача 2332,93 грн. боргу за спожиту електроенергію.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2011р. за викликом не зявився, витребувані судом матеріали не надані. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 8784175 від 16.02.2011р. адресою Приватного підприємця ОСОБА_2 є: 69104, АДРЕСА_1. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи закінчено 16.05.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2000р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (надалі - електропостачальна організація) та ПП Вінокуровим Василем Степановичем (надалі споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 5186 (надалі договір).

Відповідно до розділу 1 договору, електропостачальна організація здійснює: поставку електричної енергії по тарифам, які регулюються відповідно до умов договору, а споживач своєчасно здійснює оплату за використану електричну енергію та виконує інші умови, обумовлені договором ( п. 1.1.1.).

Транзит електроенергії, яка належить незалежним постачальникам на адресу споживача, через приєднану електромережу електропостачальної організації. Транзит електроенергії оформлюється в установленому порядку (п. 1.1.2.).

Згідно з п. 4.9. договору, у питаннях, які не обумовлені даним договором, сторони керуються постановами Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Указами Президента, рішеннями Національного банку, Арбітражного суду, Національної комісії з питань Регулювання Електроенергетики України, положеннями ППЕЕ та іншими законодавчими документами.

У відповідності до п. 9 додаткової угоди від 20.02.2009р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 5186 від 22.08.2000р. (надалі додаткова угода), відповідач не пізніше 12-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до позивача для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою відповідача та скріплених його печаткою: акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (Рапорту).

Пунктом 8 додаткової угоди передбачено, що за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого відповідачем акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (Рапорту) з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача.

Згідно із п. 10 додаткової угоди, рахунки або платіжні вимоги-доручення віддаються уповноваженому представнику відповідача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою позивача журналі або направляються позивачем відповідачу поштою рекомендованим листом. Відповідач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.

20.02.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про реструктуризацію заборгованості 806.

Згідно із п. 1.1. зазначеного договору, предметом цього договору є умови і порядок оплати відповідачем позивачу заборгованості, що утворилася на обєктах відповідача за період з грудня 2008р. по січень 2009р., згідно акту ПКЕЕ № 2488 від 24.12.2008р., та основний борг, згідно рахунку № 5186 від 05.02.2009р.

Пунктом 1.2. договору про реструктуризацію заборгованості 806 від 20.02.2009р., передбачено, що відповідач підтверджує факт наявності заборгованості за спожиту електроенергію на обєктах відповідача за наступні розрахункові періоди: грудень 2008р. січень 2009р. за активну електричну енергію на суму 1118,93 грн. та зобовязується її погасити на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3. цього договору, позивач надає відстрочку відповідачу в погашенні, а відповідач зобовязується сплатити борг за електричну енергію самостійно на рахунок зі спеціальним режимом використання позивача в термін до 01.03.2009р.

Відповідачем в порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості 806 від 20.02.2009р. було сплачено лише 412,82 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за зазначеним договором у сумі 706,11 грн.

Рапортом позивача за лютий 2009р. зафіксовано, що теперішні показання спожитої електроенергії складають 2813 кВт/год, попередні показання складали 2013 кВт/год, отже кількість спожитої позивачем електричної енергії за лютий 2009р. складає 800 кВт/год.

За березень 2009р. рапортом позивача зафіксовано, що теперішні показання спожитої електроенергії складають 4329 кВт/год, отже кількість спожитої позивачем електричної енергії за березень 2009р. складає 1516 кВт/год.

02.04.2009р. представником позивача за участю представника відповідача було складено акт про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію, яким були зафіксовані показання у розмірі 4332 кВт/год. Таким чином, кількість спожитої позивачем електричної енергії за період з 01.04.2009р. по 02.04.2009р. складає 3 кВт/год.

Відповідно до розрахунку суми боргу за спожиту електроенергію за період з 01.02.2009р. по 02.04.2009р. відповідачем спожито електроенергії на суму 1626,82 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням заборгованості ПП ОСОБА_2 по договору реструктуризації заборгованості 806 від 20.02.2009р. в сумі 706,11 грн., складає 2332,93 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач виставив відповідачу платіжну вимогу-доручення № 5683 від 19.08.2010р. на суму 2332,93 грн. Зазначена платіжна вимога-доручення була направлена на адресу відповідача 19.08.2010р., що підтверджується фіскальним чеком № 4131 від 19.08.2010р. та отримана відповідачем 21.08.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідач зазначену платіжну вимогу-доручення не оплатив.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, всі умови договору є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 2332,93 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 2332,93 грн. боргу за спожиту електроенергію підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до Приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, п/р № 260313141419 в ЗОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 93 коп. боргу за спожиту електроенергію.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р № 260030231709 в АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.05.2011р.