Рішення № 17557584, 02.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.2011 Справа № 5008/862/2011

за позовом прокурора Перечинського району, м. Перечин в інтересах держави в особі: державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород; Порошківської сільської ради Перечинського району, с. Порошково Перечинського району

до відповідача державного підприємства „Перечинське лісове господарство”, м. Перечин

про стягнення заборгованості (відшкодування збитків завданих лісовому господарству) в сумі 8 753,63 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Смерека В.Ю., посвідчення № 001 від 26.04.2010 року та Касинець Ю.Ю., сільський голова

Від відповідача –не з’явився

В судовому засіданні приймала участь –Шляхта О.О., начальник відділу представництва інтересів держави та громадян в судах Закарпатської облпрокуратури

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов прокурором Перечинського району, м. Перечин в інтересах держави в особі: державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород; Порошківської сільської ради Перечинського району, с. Порошково Перечинського району до державного підприємства „Перечинське лісове господарство”, м. Перечин про стягнення заборгованості (відшкодування збитків завданих лісовому господарству) в сумі 8 753,63 грн.

Прокурору, представнику державної екологічної інспекції та сільському голові Порошківської сільської ради роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор, представник державної екологічної інспекції та сільський голова Порошківської сільської ради підтримують позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

На повторну вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, натомість повторним клопотанням (вх. № 7403/2011 від 02.08.2011

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/862/2011

від 02.08.2011 року

року) просить відкласти розгляд справи на пізніший термін через здійснення представництва по іншій справі.

Прокурор, представник державної екологічної інспекції та сільський голова Порошківської сільської ради заперечили повторне відкладення розгляду справи на пізніший термін, наголосивши на тому, що відповідно до ст. 28 ГПК України відповідач не обмежений у виборі кола представництва в суді, тоді як матеріали справи містять докази (повідомлення від 25.07.2011 року про вручення відповідачу 28.07.2011 року ухвали від 21.07.2011 року) завчасного повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, зазначивши що вимоги суду відповідачем не виконано, не надано суду письмового висловлення своєї позиції щодо заявленого позову, не подано жодних доказів, які б свідчили про добровільне врегулювання спору, а дії відповідача та його представника містять ознаки зволікання розгляду справи по суті, про що подали суду письмову заяву (вх. № 7454/2011 від 02.08.2011 року).

Водночас, прокурор наголосив, що припис прокурора Перечинського району № 933 від 23.07.2010 року –ігноровано, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22 січня 2010 року –не оскаржено, тоді як несвоєчасність надходження коштів (у відшкодування заподіяних збитків) до місцевого бюджету Порошківської сільської ради Перечинського району негативно впливає на забезпечення реалізації екологічної політики України щодо підвищення продуктивності охорони та відтворення лісів, порушує припис ст. 107 Лісового кодексу України.

Наведене, позиція учасників судового засідання, мотиви позовної заяви, документальні докази, що обгрунтовують позов, поведінка відповідача та його представника щодо невиконання вимог суду, мотиви ухвали суду від 21.07.2011 року при задоволенні заяв і клопотань відповідача і його представника, попередження сторін в порядку ст. 75 ГПК України (ухвали суду від 11.07.2011 року та 21.07.2011 року), ч. 3 ст. 22 ГПК України дають підстави відхилити клопотання представника відповідача від 02.08.2011 року про повторне відкладення розгляду справи на пізніший термін.

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Перечинського району спільно з державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проведено перевірку ДП „Перечинське лісове господарство” щодо повноти та своєчасності відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог лісового законодавства при розробці лісосічного фонду Перечинського району.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/862/2011

від 02.08.2011 року

Перевіркою встановлено, що ДП „Перечинське лісове господарство” при ведені лісового господарства не дотримується вимог лісового законодавства щодо використання земельних ділянок у власному лісофонді відповідно до умов їх надання.

У січні 2010 року державною екологічною інспекцією в Закарпатській області виявлено порушення вимог лісогосподарського законодавства (ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 19 Лісового кодексу України) під час розробки власного лісофонду.

Зокрема, при проведені лісозаготівельних робіт по розробці санітарної рубки на підставі лісорубного квитка № 178398 від 16.09.2009 року допущені порушення у вигляді незадовільної очистки місць рубок від парубкових залишків на площі 3,0 га, а також незаконної порубки дерев загальною масою 3,45 м3.

За результатами перевірки, у відповідності до вимог Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 555 та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу” був складений акт перевірки від 22.01.2010 року та нараховані майнові стягнення (збитки) до бюджету Порошківської сільської ради Перечинського району в розмірі 8 753,63грн., які до цього часу не сплачені.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового господарства у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Зазначені підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності суб’єктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обов’язкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/862/2011

від 02.08.2011 року

цивільно –правової відповідальності.

Втім, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві на використання того чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його правового становища.

Застосовуючи у нормах цивільного законодавства морально –правових категорій „справедливість”, „розумність”, „добросовісність” і активне застосування відповідних загальноправових та галузевих принципів при здійсненні судочинства, судом виокремлюються ті норми Цивільного кодексу України, які вимагають додержуватися моральних засад суспільства при визначенні обсягу цивільної правоздатності, здійсненні цивільних прав і обов’язків (ч.1 ст. 19, ч.4 ст. 13, ч.4 ст. 26, ч.2 ст. 300, ч.2 ст. 319 ЦК України). Законодавчо закріплений імператив добросовісності і у зобов’язальних відносинах (ч.3 ст. 509 ЦК України).

У порушеному контексті є також те значення, що надається моралі, саме як одному з головних елементів визначення суті права –у рішеннях Конституційного суду України, зокрема, (рішення КСУ від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 та від 02.11.2004 року № 15-рп/2004), де зазначено: „одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства”.

У вирішенні спору, щодо відшкодування шкоди заподіяної порушенням вимог лісового законодавства за обставин встановлення контролюючими органами при проведення перевірки дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушень, суд виходив з того що обов’язки із забезпечення охорони захисту відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних користувачів.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно –державну значимість діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/862/2011

від 02.08.2011 року

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –

правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, прокурором і позивачем доведені ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства „Перечинське лісове господарство” (м. Перечин, вул. Будівельників, 5; код 22114603):

- до спеціального фонду місцевого бюджету Порошківської сільської ради Перечинського району (с. Порошково Перечинського району, вул. Центральна, 74, код 04351207; р/р 31517921700202) суму 8 753,63 (вісім тисяч сімсот п’ятдесят три грн. 63 коп.) –основного боргу (збитків). Видати наказ.

- на користь державного бюджету України суму 102 (сто дві грн.) державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095. Видати наказ.

- на користь державного бюджету м. Ужгорода (р/р 31214264700002, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259) суму 236 (двісті тридцять шість грн.) витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.