Рішення № 17557380, 09.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.11р.Справа № 15/5005/7239/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімери України", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім трейдінг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 495 272,15 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 31.12.09р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімери України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім трейдінг" (далі - відповідач), про стягнення 495272,15 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 443 300,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 14 675,41 грн. - пеня, 28 404,02 грн. - 30 % річних, 8 892,72 грн. - інфляційні витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 416/10 від 11.01.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

19.07.2011 року до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України", про визнання недійсним договору поставки № 416/10 від 11.01.2010р., укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2011р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Полімерхім трейдінг" у прийнятті зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України", зустрічний позов повернуто без розгляду.

08.08.2011р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, але 08.08.2011р. у 9:49 год. до канцелярії господарського суду здано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебування представника відповідача в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача заперечував про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки: по-перше, сьогодні останній день для розгляду справи; по-друге, відповідач не надав докази того, чому саме не може прибути в дане судове засідання, адже час для подання клопотання в канцелярію суду сьогодні вранці перед початком розгляду справи представник відповідача знайшов. Крім того, представник позивача зазначає про те, що відповідач навмисно затягує розгляд справи по суті з метою невиконання своїх зобов'язань по договору поставки.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що представник відповідача у судове засідання не з'явилися без поважної причини, оскільки ним не подано до суду жодних доказів, що підтверджують викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи обставин. Крім того, відповідачем до суду 19.07.11р. було здано зустрічну позовну заяву, 05.08.11р. заяву про видачу матеріалів справи для ознайомлення та 08.08.11р. клопотання про відкладення розгляду справи, тобто у відповідача було достатньо часу для надання суду доказів присутності його представника у той же день та час в іншому судовому засідання.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами справи.

Представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог, оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату товару на суму 213 950 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 289 160 грн., пеню у розмірі 14 675,41 грн., 30 % річних у розмірі 28 404,02 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 892,72 грн.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 08.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 416/10 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, іменовану надалі товар, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях та видаткових накладних, доданих до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру товару, зазначаються в Специфікаціях, підписаних сторонами щодо кожної партії товару, які додаються до даного Договору та є його невід'ємною частиною (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, постачання товару здійснюється шляхом самовивозу зі складу позивача або шляхом відвантаження товару перевізнику зі складу позивача. Умови постачання кожної партії товару погоджується сторонами у Специфікаціях до даного Договору.

Позивач зобов'язаний поставити товар відповідачу протягом строку, зазначеного у Специфікаціях (п.3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що датою поставки товару є дата зазначена у видатковій накладній. На момент здійснення позивачем поставки товару відповідач зобов'язаний надати йому довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач зобов'язується на протязі 7 робочих днів з моменту поставки товару направити позивачу (рекомендованим листом або кур'єрською поштою) належним чином оформлені (підпис керівника, печатка) оригінали специфікації та видаткової накладної, довіреності, товарно-транспортної накладної (п. 3.6. Договору).

Ціна кожною одиниці товару визначається сторонами у Специфікації на кожну партію товару (п.6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору, загальна сума цього договору на момент його укладання складає 1 000 000,00 грн., у тому числі 20% ПДВ, та може змінюватися в залежності від загальної суми всіх підписаних сторонами Специфікацій.

Оплата товару здійснюється відповідачем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в порядку та строки, передбачених у Специфікаціях до даного Договору, що є його невід'ємними частинами або на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару (п. 7.1. Договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача (п.7.2. Договору).

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, а у випадках, не передбачених цим Договором - відповідно до чинного законодавства України (п.8.1. Договору).

Згідно п. 8.3. Договору, у випадку порушення терміну оплати відповідач на вимогу позивача сплачує останньому:

8.3.1. Суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

8.3.2. 30 % річних від простроченої суми боргу (застосовується у випадку прострочки платежу понад 30 календарних днів).

8.3.3. Штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати позивач вправі припинити постачання наступної партії товару до моменту оплати відповідачем вже поставленої раніше партії товару. У цьому випадку за не поставку товару позивач відповідальності не несе.

Сторона, що порушила цей Договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків, коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків (8.5. Договору).

Сплата стороною визначених цим Договором та чинним законодавством України штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі (8.6. Договору).

Відповідно п. 8.7. Договору, сплата стороною та (або) відшкодування збитків, завданих порушенням Договору, не звільняє її від обов'язку виконати цей Договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України.

За невиконання відповідачем п.3.6. Договору він зобов'язується сплатити на користь позивача штраф у розмірі 3 % від суми боргу (п. 8.8. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2010 р., а в частині невиконаних зобов'язань до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 11.2. Договору).

23.12.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору поставки № 416/10 від 11.01.10р., відповідно якої продовжено строк дії договору до 31.12.2011р., а в частині невиконаних зобов'язань до повного їх виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 503 110 грн., згідно замовлень відповідача, що підтверджується видатковими накладними №ПЛ-260106 від 26.01.11р. на суму 185 000 грн., №ПЛ-110208 від 15.02.11р. на суму 95500грн., №ПЛ-280212 від 28.02.11р. на суму 25 610 грн., №ПЛ-010301 від 01.03.11р. на суму 98 500 грн., №ПЛ-100301 від 10.03.11р. на суму 98 500 грн., який було отримано відповідачем, відповідно до довіреності на отримання товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково на суму 59 810 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.05.11р. на суму 9010грн., від 13.05.11р. на суму 38 500 грн. та 2 300 грн., від 14.04.11р. на суму 10 000 грн.

25.05.11р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 183 від 24.05.10р. про оплату боргу у розмірі 443 300 грн., що підтверджує фіскальний чек Укрпошти за № 5506 від 25.05.11р.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивачем, на підставі п. 8.3. Договору, було нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 14 675, 41 грн., 30 % річних за період з 17.02.11р. по 26.05.11р. у розмірі 28 404,02 грн. та інфляційні витрати за період з 17.02.11р. по 26.05.11р. у розмірі 8892, 72 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 443 300,00 грн., пеню у розмірі 14 675,41 грн., 30 % річних у розмірі 28 404,02 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 892,72 грн.

08.08.11р. у судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, у зв'язку з частковою оплатою товару відповідачем та просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 289 160 грн., пеню у розмірі 14 675,41 грн., 30 % річних у розмірі 28 404,02 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 892,72 грн.

Доказів виконання в повному обсязі зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Крім того, часткова оплата товару підтверджує факт визнання відповідачем зазначеної заборгованості перед позивачем.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 289 160 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.3. Договору, у випадку порушення терміну оплати відповідач на вимогу позивача сплачує останньому:

8.3.1. Суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

8.3.2. 30 % річних від простроченої суми боргу (застосовується у випадку прострочки платежу понад 30 календарних днів).

8.3.3. Штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 8.3. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 14 675,41 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 14675,41 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону та п. 8.3. Договору, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 8 892, 72 грн. та 30 % річних у розмірі 28 404, 02 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 8 892, 72 грн. та 30 % річних у розмірі 28 404, 02 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерхім трейдінг" (49010, м.Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 35203564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімери України" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 15, к. 11; адреса для листування: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, буд. 18, оф. 3; код ЄДРПОУ 34983877) заборгованість за поставлений товар у розмірі 289 160 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 14 675,41 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять грн. 41 коп.), 30 % річних у розмірі 28 404,02 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста чотири грн. 02 коп.), інфляційні витрати у розмірі 8 892,72 грн. (вісім тисяч вісімдесят дев'яносто дві грн. 72 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 4 952,72 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 72 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 09.08.11р.