Рішення № 17557120, 08.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.11р.Справа № 5005/4700/2011 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

про стягнення 7 523 375 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - гол. юрисконсульт (дов. № 171/10 від 23.12.10р.)

Від відповідача: ОСОБА_2. - юрисконсульт (дов. б/№ від 22.06.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі-позивач) звернулася до господарського суду із позовом доКомунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 06/09-988ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009р. у загальному розмірі 7 523 375 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 534 602,61 грн. - основний борг, 428 495,39 грн. - пеня, 1 204 786, 12 - інфляційні втрати, 355 490,88 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 06/09-988ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 19.05.2011 року) розгляд справи № 5005/4700/2011 доручено судді Дубініну І.Ю.

Ухвалою суду від 23.05.11р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні на 07.06.11р.

У відзиві на позов відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з огляду на наступне.

На теперішній час набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року N 3319-VI., згідно п. 2.1.1. якого, на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

КП "Дніпродзержинськтепломережа" повністю сплатило основний борг перед позивачем у розмірі 5 534 602,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 01.07.2011р., отже предмет спору в цій частині відсутній.

Пунктом 2.2. Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року N 3319-У1 встановлено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню Заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та-фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції"), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Отже встановлено, що заборгованість підприємства-відповідача з заявлених позивачем штрафних санкцій підлягає списанню.

КП "Дніпродзержинськтепломережа" належить до підприємств що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, отже сфера дії закону ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року N 3319-У1 поширюється на відповідача і на його відносини з позивачем.

Ухвалою суду від 07.06.11р. розгляд справи відкладено на 25.07.11р.

Ухвалою суду від 25.07.11р. строк вирішення спору продовжено за клопотанням відповідача на п'ятнадцять днів, а саме: з 26.07.11р. по 09.08.11р. включно.

У судовому засіданні 25.07.11р. оголошено перерву по 08.08.11р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір № 06/09-988 ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 договору.

Відповідно до п. 11.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 21.12.2009р. до договору поставки природного газу, договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009р. до 30.04.2010р., а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 3 від 09.04.2010р. до договору поставки природного газу строк дії договору в частині поставки природного газу було продовжено до 30.09.2010р.

Стаття 2 договору передбачає кількість та якість газу, що поставляється за договором.

Підпунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. газ в обсязі до 14636,030 тис. куб. м, в тому числі по місяцях (тис. куб. м):

- у жовтні - 2144,865;

- у листопаді - 5309,758;

- у грудні - 7181,030, разом IV кв. - 14636,030.

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009р. до договору поставки природного газу пункт 2.1. доповнено підпунктом 2.1.1. в наступній редакції: 2.1.1. постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. газ в обсязі до 49240 тис. куб. м, в тому числі по місяцях (тис. куб. м):

- у січні - 17093;

- у лютому - 14772;

- у березні - 12704;

- у квітні - 4671, разом - 49210.

Відповідно до п. 5.1. договору, ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб. м природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 872,78 грн.

Додатковою угодою № 3 від 06.08.2009р. до договору поставки природного газу з 01.08.2010р. пункт 5.1. викладено в наступній редакції:

"5.1. Ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб. м природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору, приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Відповідно до актів передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р., 30.11.2009р., від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., позивач передав, а відповідач, який є кінцевим споживачем, прийняв імпортований природний газ згідно договору, який отриманий позивачем за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та позивачем № 06/09-2126 від 31.12.09р. на суму 52 450 518,29 грн.

Вартість поставленого природного газу, наведена в актах, розрахована відповідно до його ціни, обумовленої договором, та фактичної кількості переданого природного газу.

Акти передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р., 30.11.2009р., від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р. підписані представниками позивача та відповідача, представником газорозподільної організації, підписи скріплені відповідними печатками.

Відповідно до вимог п. 6.1. договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент подання позовної заяви, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, за поставлений природний газ розрахувався в розмірі 46 915 915,68 грн., залишивши заборгованість у розмірі 5 534 602,61 грн.

При цьому, разом з відзивом на позов відповідачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення № 2 від 01.07.2011р. про сплату 5 534 602,61 грн. боргу за спожитий природний газ за договором.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 5 534 602,61, у зв'язку з тим, що відповідачем 01.07.11р. була погашена заборгованість перед позивачем, а саме основний борг.

Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що у разі порушення відповідачем п. 6.1. (який встановлює строк оплати) відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пункт 7.10. договору передбачає, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 9.3. договору, строк позовної давності та стягнення неустойки за договором встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору за період з 01.10.10р. по 01.04.11р. становить 428 495,39 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з листопада 2009 року по лютий 2011р. - 1 204 786,12 грн., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 11.11.2009р. по 01.04.2011р. у розмірі - 355 490,88 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З приводу заперечень відповідача та посилання на Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 3 вказаного вище Закону, Кабінет Міністрів України повинен затвердити порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію.

Тобто, лише після затвердження відповідної процедури Кабінетом Міністрів України буде вирішено питання щодо порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію.

Отже на теперішній час дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року не впливає на обов'язок виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором.

Доказів оплати в повному обсязі природного газу, поставленого та протранспортованого у спірному періоді, на момент подання позовної заяви відповідач не надав, заборгованість погасив лише 01.07.2011р., отже допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору (який встановлює строк оплати) покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пункт 7.10. договору передбачає, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за договором встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки порушення строків оплати газу має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 01.10.10р. по 01.04.11р. у розмірі 428 495,39 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати (181 день) перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 428 495,39 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати за період прострочення з листопада 2009 року по лютий 2011р. в сумі 1 204 786,12 грн., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 11.11.2009р. по 01.04.2011р. у розмірі - 355 490,88 грн.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 204 786,12 грн. та 355 490,88 грн., відповідно.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у повному обсязі, у зв'язку з тим, що основний борг було погашено відповідачем після подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, п. 1-1 ст. 80 , ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 5 534 602,61 грн.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168; код ЄДРПОУ 03342573) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 31301827) - 428 495 грн. 39 коп. пені, 1 204 786 грн. 12 коп. інфляційних втрат, 355 490 грн. 88 коп. трьох відсотків річних, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін