Рішення № 17556843, 08.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.11р.Справа № 17/5005/8060/2011 За позовом Рекламно-поліграфічного приватного підприємства "Офсет-ПК", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 82272,89 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 12.07.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Рекламно-поліграфічне приватне підприємство "Офсет-ПК" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) суму 68983,63 грн. основного боргу, 8255,36 грн. пені, 5033,90 грн. інфляційних, а всього 82272,89 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 4625 від 08.01.08р. та договору № 5129 від 12.01.09р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання/реєстрації) сторін, яка зазначається у витязі з ЄДРПОУ № 761939 станом на 12.07.11р.

При цьому, наведені положення в Розясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній про слухання справи повідомлений належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 4625 від 08.01.08р. та договір № 5129 від 12.01.09р., згідно з умовами яких продавець зобовязався передати покупцю товар, а останній, в свою чергу, прийняти та сплатити його вартість протягом 10-ти днів з моменту отримання товару.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначених договорів купівлі-продажу, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору передано, а покупцем прийнято товару на загальну суму 202088,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двохсторонніми видатковими накладними.

Однак, в порушення визначених п. 2.2 вказаних договорів строків оплати прийнятого товару, відповідач здійснив лише часткову оплату продукції на суму 133104,73 грн., у звязку із чим у покупця утворився основний борг в загальному розмірі 68983,63 грн., який підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.11р. по 12.05.11р. з підписами та відбитками печатки обох сторін у справі (а.с. 38), а також визнається господарським судом таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

З дотриманням умов п.п. 4.2, 4.3 спірних договорів та положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, у звязку із порушення відповідачем строків оплати спірного товару, позивачем на суму основної заборгованості нараховано пеню у сумі 8255,36 грн., а також розмір інфляційних на суму 5033,90 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені та інфляційних, господарський суд частково задовольняє нарахування пені за період з 15.11.08р. по 14.08.09р. у сумі 8101,94 грн., а також за період з листопада 2008 року по квітень 2011 року інфляційні у сумі 4627,12 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Рекламно-поліграфічного приватного підприємства "Офсет-ПК" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 11/38; ЄДРПОУ 30269196) суму 68983,63 грн. (шістдесят вісім тисяч девятсот вісімдесят три грн. 63 коп.) основного боргу, 8101,94 грн. (вісім тисяч сто одна грн. 94 коп.) пені, 4627,12 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять сім грн. 12 коп.) інфляційних, 817,12 грн. (вісімсот сімнадцять грн. 12 коп.) державного мита, 234,39 грн. (двісті тридцять чотири грн. 39 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______