Рішення № 17556697, 05.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.11р.Справа № 21/5005/7308/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИМВОЛ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 86 516,40 грн. за заставлене майно

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", м. Одеса звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Символ”, м. Нікополь, Дніпропетровської області про звернення стягнення на заставлене майно у сумі 86516,40 грн., що складається з: простроченої заборгованості по кредиту 50000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками 22444,26 грн., пені за прострочення зобовязання по сплаті відсотків 3600,22 грн., пені за прострочене зобовязання по сплаті кредиту 10471,92 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки по Договору іпотеки, посвідченого 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Романенко С.О. та зареєстрованого у реєстрі за № 1622, а саме: вбудоване не житлове приміщення магазину, загальною площею 383,3 кв.м.: частина підвалу приміщення І-VІ, корисною площею 199,3 кв.м., частина 1 поверху приміщення 1 13 , корисною площею 184,0 кв.м., який належить Іпотекодавцю (майновому поручителю) Товариство з обмеженою відповідальністю „Символ” (код ЄДРПОУ 24446077) на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу державного майна 25.10.1996 р., посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 8-7568, зареєстрованого в Нікопольському МБТІ в реєстрову книгу за № 19124, реєстраційний номер в РПВН 1378243, що розташований в м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 22.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором кредиту № 50-ф від 22.11.2006 р. щодо своєчасності повернення кредиту та погашення відсотків за його використання.

Належним чином повідомлений про дату та місце проведення судового засідання позивач не зявився, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 04.07.2011 р.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним банком "Імексбанк", в особі Нікопольського відділення АТ „Імексбанк” (далі Позивач) та ОСОБА_2 (далі Позичальник) укладено Договір кредиту № 50-ф від 22 листопада 2006 р. (далі Договір), згідно якого (п. 1.1.) Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 50000,00 грн. зі сплатою 20 відсотків річних.

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", затвердженого загальними зборами акціонерів протоколом № 5 від 28.07.2009 р., змінено назву банку з Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" на Публічне акціонерне товариство "Імексбанк". Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" є правонаступником по всіх правах і зобовязань Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" (п.1.1 статуту). Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" проведено 14.08.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 14.08.2009 р. (а.с. 14).

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" є правонаступником за правами і обовязками Акціонерного комерційного банку "Імексбанк", що виникли за договором кредиту № 50-ф від 22.11.2006 р.

Згідно п. 1.1.1. Договору, основна сума заборгованості погашається з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 21 листопада 2009 р., надалі за текстом „Кредит”, на умовах визначених Договором.

Згідно п. 2.1. Договору, видача Кредиту проводиться шляхом надання готівкових коштів з позичкового рахунку Позичальника 22035022719001 на поточні потреби для діяльності в торговельній сфері.

Відповідно до п. 2.4. Договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно у валюті, в якій наданий кредит, за фактичну кількість днів у періоді. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Сплата відсотків здійснюється на рахунок 22080022719001 в касу АКБ „ІМЕКСБАНК”, або іншими способами не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. У випадку, якщо останнє число місяця є неробочим днем, то Позичальник зобовязаний сплатити суму нарахованих відсотків згідно з п. 2.4. у попередній робочий день (п. 2.4.1.).Позичальник зобовязався повернути в повному обсязі Кредит з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений п. 1.1. Договору (п. 3.3.6. Договору).

На виконання взятих на себе договірних зобовязань Позивач виконав їх у повному обсязі та Позичальник отримав Кредит у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується довідкою та випискою з особового рахунку 22035022719001, № 22079022719001 за період з 22 листопада 2006 року по 30 травня 2011 р. відповідно (а.с. 21-30).

Однак, в порушення умов Договору та вимог діючого законодавства Позичальником порушено строки повернення кредиту та погашення відсотків за його використання.

Станом на 30 травня 2010 року відповідно до Розрахунку заборгованості та пені від 30.05.2010 р. загальна заборгованість Позичальника по Договору кредиту складає:

- прострочена заборгованість по кредиту 50000,00 грн.;

-прострочена заборгованість за відсотками 22444,26 грн.;

-пеня за прострочення зобовязання по сплаті відсотків 3600,22 грн.;

-пеня за прострочене зобовязання по сплаті кредиту 10471,92 грн.

Всього: 86516,40 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивач неодноразово звертався до Відповідача в усній та письмовій формі з вимогами сплатити заборгованість за Договором по процентам та кредиту, що підтверджується листами-претензіями АТ „ІМЕКСБАНК” до Позичальника та Відповідача (а.с. 33-37). Як Позичальник так і Відповідач, на претензії та звернення Позивача щодо сплати суми заборгованості по процентам та кредиту не відреагували, акт звірки не підписали, борг за надані Позивачем послуги не сплатили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту та відсотках у повному обсязі за наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобовязань відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить законодавству України.

Згідно п. 4.1. Договору, у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4. Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1., 2.6.3., 3.2.3., 4.3., 5.4. Позичальник сплачує Кредиторові пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

За період з 28.03.2010 р. 30.05.2011 р. Позичальник мав сплатити Позивачеві 10471,92 грн. - пені за прострочене зобовязання по сплаті кредиту.

За період з 26.02.2010 р. 30.05.2011 р. Позичальник мав сплатити Позивачеві 3 600,22 грн. - пені за прострочене зобовязання по сплаті відсотків.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися заставою, видом якої за статтею 575 ЦК України є іпотека.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредитороми цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки, як виду застави нерухомого майна і в абзаці 3 ст. 1 Закону України „Про іпотеку”, приписи якого підлягають переважному застосуванню у справі як спеціальні.

Відповідно до п. 1.3. Договору, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Кредитор з майновим поручителем укладає Договір іпотеки.

Так, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Символ” (далі Відповідач, Іпотекодавець (майновий поручитель)) було укладено Договір іпотеки, посвідчений 22 листопада 2006 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Романенко С.О. та зареєстрований у реєстрі за № 1622 (далі-Договір іпотеки), згідно якого предметом іпотеки, що належить Іпотекодавцю (майновому поручителю, заставною вартістю за домовленістю сторін 100000,00 грн., є нерухоме майно: вбудоване не житлове приміщення магазину, загальною площею 383,3 кв.м.: частина підвалу приміщення І-VІ, корисною площею 199,3 кв.м., частина 1 поверху приміщення 1 13 , корисною площею 184,0 кв.м., який належить Іпотекодавцю (майновому поручителю) на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу державного майна 25 жовтня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 8-7568, зареєстрованого в Нікопольському МБТІ в реєстрову книгу за № 19124, реєстраційний номер в РПВН 1378243.

Предмет іпотеки розташований в м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 22.

Згідно п. 1.1. Договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором № 50-ф від 22.11.2006 р., який укладено між іпотекодержателем та ОСОБА_2, (далі-Боржник), а також усіх додаткових договорів/угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.

Згідно п.1.6. Договору іпотеки, заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами в сумі 100000,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договір іпотеки набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Боржником зобовязань за Кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.

Оскільки, Позичальник оплати кредиту, відсотків та пені не провів, зобовязання зі сплати спірних сум на даний час не припинилося.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою, видом якої за статтею 575 ЦК України є іпотека. Згідно частини 1 ст. 574 ЦК України підставою виникнення застави є договір. Відповідно до ст. 572 ЦК України силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки як виду застави нерухомого майна і в абзаці 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", приписи якого підлягають переважному застосуванню у справі як спеціальні.

Згідно п. 3.1.4. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право: у випадку невиконання Іпотекодавцем зобовязань за цим договором та/або Боржником за Кредитним договором звернути стягнення на Предмет іпотеки, реалізувати його та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних з реалізацією Предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено,що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що Відповідачем заборгованість за кредитом, відсотками, пенею не сплачена, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 42, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості Федорової Раїси Федорівни (ідентифікаційний номер 1489509762) перед Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК” по договору кредиту №50-ф від 22 листопада 2006 року у розмірі 86516,40 (вісімдесят шість тисяч пятсот шістнадцять грн. 40 коп.), що складаються з: 50000,00 грн. (пятдесят тисяч грн. 00 коп.) простроченої заборгованості по кредиту, 22444,26 грн. (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири грн. 26 коп.) простроченої заборгованості за відсотками, 3600,22 грн. (три тисячі шістсот девять грн. 84 коп.) пені за прострочення зобовязання по сплаті відсотків, 10471,92 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят одну грн. 92 коп.) пені за прострочене зобовязання по сплаті кредиту. Звернути стягнення на заставлене нерухоме майно вбудоване нежитлове приміщення магазину, загальною площею 383,3 кв.м.: частина підвалу приміщення І-VІ, корисною площею 199,3 кв.м., частина 1 поверху приміщення 1 13 , корисною площею 184,0 кв.м., який належить Іпотекодавцю (майновому поручителю) Товариство з обмеженою відповідальністю „Символ” (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, 22, о/п/р 26005023454001 в ПАТ „ІМЕКСБАНК” м. Одеса, МФО 328384, ідентифікаційний код 24446077) на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу державного майна 25.10.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 8-7568, зареєстрованого в Нікопольському МБТІ в реєстрову книгу за № 19124, реєстраційний номер в РПВН 1378243, що розташований в м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 22.

Виручені від реалізації заставного майна кошти направити на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (місцезнаходження: 65058, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-а, ідентифікаційний код 20971504) на погашення заборгованості за кредитним договором № 50-ф від 22.11.2006 р., укладеним між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_2, а саме: 50000,00 грн. (пятдесят тисяч грн. 00 коп.) простроченої заборгованості по кредиту, 22444,26 грн. (двадцять дві тисячі чотириста сорок чотири грн. 26 коп.) простроченої заборгованості за відсотками, 3600,22 грн. (три тисячі шістсот девять грн. 84 коп.) пені за прострочення зобовязання по сплаті відсотків, 10471,92 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят одну грн. 92 коп.) пені за прострочене зобовязання по сплаті кредиту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Символ” (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, 22, о/п/р 26005023454001 в ПАТ „ІМЕКСБАНК” м. Одеса, МФО 328384, ідентифікаційний код 24446077) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-а, кор. рах. 12000009999027 в НБУ, МФО 328384, ідентифікаційний код 20971504) 865,16 грн. (вісімсот шістдесят пять грн. 16 коп.) витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко