2-998/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2011 року Новогродівський міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Броднікова С.О.
при секретарі Кравченко Ю.О.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гребенюк О.М.
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди в звязку з профзахворюванням,
В С Т А Н О В И В :
15.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди в звязку з профзахворюванням, вказуючи на те, що більше 33 років він працював машиністом гірничо-виїмкових машин на шахті «Росія». Відповідно акту за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 18.02.2011 року, ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» йому підтверджено профзахворювання: хронічного обструктивного захворювання легенів пилової етіології, ІІ стадія, помірна течія, ускладнене легеневою недостатністю І-ІІ степені. За наслідком профзахворювання він проходив лікування в різних медичних установах на протязі тривалого часу. За висновком МСЕК від 21.03.2011 року йому вперше було встановлена стійка втрата професійної працездатності у 40%. Профзахворювання негативно відобразилася на звичайному укладі його життя, від неодноразово проходив лікування, виконував всі приписи лікарів задля повернення до нормального способу життя, відновлення організму та працездатності. Його фізичні втрати носять безстроковий характер, що підтверджено висновком МСЕК, і призвели до порушення звичайного ритму життя внаслідок порушення загального стану здоровя, відсутність можливості реалізувати свої потреби і здібності у повному обсязі. Отримання даного профзахворювання внаслідок шкідливих і небезпечних факторів виробництва підтверджує факт завдання йому моральної шкоди. Законодавством України передбачено відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 30000 грн, так як йому встановлено 40% втрати працездатності. Зазначена сума деякою мірою може компенсувати ту шкоду, що заподіяна йому внаслідок завданих фізичних та моральних страждань. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30000 грн.
Представник відповідача позов не визнає, так як позивач пропустив тримісячний строк для звернення до суду, який передбачено ст.233 КЗпП України. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи відділення ВД Фонду ССНВВПЗ в м.Новогродівка не заперечує проти винесення рішення на розсуд суду.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно акту за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 18.02.2011 року, ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_1, а саме: хронічного обструктивного захворювання легенів пилової етіології, ІІ стадія, помірна течія, ускладнене легеневою недостатністю І-ІІ степені.
Згідно постанов відділення ВД Фонду ССНВ в м.Новогродівка від 28.03.2011 року, потерпілого ОСОБА_1, взято на облік з 09.03.2011 року, в звязку з профзахворюванням, акт П-4 від 18.02.2011 року. За висновком МСЕК від 21.03.2011 року серія 10ААА №029940 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності. Потерпілому призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.
Таким чином, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач під час роботи на підприємстві відповідача піддавався впливу шкідливих і небезпечних факторів виробництва. Професійне захворювання виникло внаслідок тривалої роботи в умовах запиленості гірничих виробіток, яка перевищує гранично - припустиму концентрацію пилу; недосконалість технологічних процесів по добутку вугілля; невиконання у повному обсязі заходів з боротьби з пилом на дільниці. За висновком МСЕК позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у 40 % та 3 група інвалідності. Зазначеним ушкодженням здоровя позивачу завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законно прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного звязку між попередніми умовами.
Відповідно ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині виплати моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на час виникнення спірних правовідносин, в звязку із зміною спеціального закону, не відповідав за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником травми повязаної з виробництвом в цей період, таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, відповідно до правил ст.237-1 КЗпП України.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти позову внаслідок пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, так як відповідно п.1, п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливає із порушення особистих немайнових прав та про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю.
Враховуючи вищезазначені обставини і оцінюючи сукупність доказів, суд вважає, що отримане позивачем профзахворювання під час безпосереднього виконання робіт по видобутку вугілля, що підтверджено актом розслідування хронічного професійного захворювання від 18.02.2011 року, завдало і заподіює йому моральні страждання, через які він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, продовжувати лікування. Його втрати носять безстроковий характер, що підтверджено висновком МСЕК, і призвели до порушення звичайного ритму життя внаслідок порушення функції організму, відсутність можливості реалізувати свої потреби і здібності у повному обсязі.
Отримання позивачем даного профзахворювання, внаслідок шкідливих і небезпечних факторів виробництва, підтверджує факт завдання йому моральної шкоди, який встановлений і доведений у судовому засіданні. Завдана позивачу ушкодженням здоровя моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно ст.237-1 КЗпП України.
На думку суду, вимоги позивача по відшкодуванню йому моральної шкоди в розмірі 30000 грн. значно завищені, а тому задоволення цих вимог у розмірі 26000 грн. буде еквівалентно його фізичним і моральним стражданням, в зв'язку з профзахворювання і його наслідками, неможливістю відновлення стану здоровя за наслідками захворювання.
Відповідно ст.ст.79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати за результатами розгляду справи.
Керуючись ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.268 ЦК України, ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, код ЕДГРПОУ 33426253) на користь ОСОБА_1 26000 (двадцять шість тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди, в звязку з профзахворюванням.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, код ЕДГРПОУ 33426253) судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп.Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, код ЕДГРПОУ 33426253) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн., одержувач УДК в м.Селидове (для Новогродівського суду № 0536) розрахунковий рахунок 31219259700056 ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 код ЄДРПОУ 34686427.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті.
Суддя:
Судове рішення № 17548054, Новогродівський міський суд Донецької області було прийнято 02.08.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-998/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: