Рішення № 1754580, 02.06.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.08 Справа № 5/37

За позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ

до ЗАТ Торгово –комерційна фірма " Арт", м. Луганськ

про стягнення 120906 грн. 50 коп.

Суддя

Закропивний О.В.

Секретар с.з.

Хухрянська І.В.

За участю:

Від позивача

Калашнікова Г. Л, довіреність № 20-д, від 07.04.08.;

Від відповідача

представник не прибув

До початку слухання справи від представника позивача вимоги про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії в сумі 98 159 грн. 96 коп.; інфляційних нарахувань у розмірі 19 247 грн. 73 коп.; трьох відсотків річних у сумі 3498 грн. 81 коп.

Позивач позов підтримує.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідач не повідомив суд про наявність поважних причин, що перешкоджають йому забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, в зв’язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладених між сторонами по справі договорів на постачання теплової енергії (від 25.02.1999р. № 1048; від 23.10.2001р. № 87; від 15.10.2003р. № 528) та від 03.10.2006р. № 87 позивач здійснив поставку теплової енергії відповідачу, який в порушення вимог п.6.4 Договору від 03.10.2006р. № 87 своєчасно за неї не розрахувався в наслідок чого станом на 01.02.2008р. виникла заборгованість в сумі 98 159 грн. 96 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено претензію (вих. 15/42-5/332 від 03.08.07.) на суму 93 227 грн. 45 коп.

Відповідач борг не сплатив претензію залишив без відповіді.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії в сумі 98 159 грн. 96 коп.; інфляційних нарахувань у розмірі 19 247 грн. 73 коп.; трьох відсотків річних у сумі 3498 грн. 81 коп., обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України та умовами договору.

Відповідач на час розгляду справи не надав суду заперечень проти позову, або доказів повної або часткової оплати боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –1 209 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ до Закритого акціонерного товариства Торгово –комерційна фірма " Арт", м. Луганськ про стягнення 120906 грн. 50 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Торгово–комерційна фірма " Арт", м.Луганськ, вул. Линьова, 85-а, ідентифікаційний код 13393521 на користь Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 54, ідентифікаційний код 24047779 заборгованість за договором на постачання теплової енергії в сумі 98 159 грн. 96 коп.; інфляційні нарахування у розмірі 19 247 грн. 73 коп.; три відсотки річних у сумі 3498 грн. 81 коп., державне мито у сумі –1 209 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Наказ видати.

У судовому засіданні була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.В.Закропивний

Рішення складено у повному обсязі

та підписано 06.06.2008 р.