Ухвала суду № 1754351, 08.06.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

02 червня 2008 року

м. Севастополь Справа № 2-16/188-2008А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В. ,

суддів Борисової Ю.В. ,

Волкова К.В. ,

секретар судового засідання Запорожець Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 29.02.2008 у справі № 2-16/188-2008А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КримПечатьСервіс" (вул. Крилова, 73, місто Сімферополь, 95021)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95053)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.02.2008 у справі № 2-16/188-2008А позов задоволено.

Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0015852301/ 0 від 04.10.2007, № 0015842301/1 від 17.12.2007, № 0019832301/1 від 17.12.2007, № 0015842301/2 від 14.01.2008, № 0019832301/2 від 14.01.2008. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03, 40 грн судового збору.

Постанова мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено обов’язку платника податку –покупця товару зменшувати або корегувати валові витрати на суму вартості товарів, віднесеної до валових витрат за першою з події (оприбутковування товару), при несплаті за товар у межах строку позовної давності та при віднесення такої заборгованості до валового доходу відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач при віднесенні до складу валових доходів нестягнутої суми кредиторської заборгованості повинен був одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств”.

У судовому засіданні 12.05.2008 відповідач підтримав свої вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

У судових засіданнях оголошувалися перерви з 12.05.2008 до 15.05.2008, з 15.05.2008 до 26.05.2008, з 26.05.2008 до 02.06.2008.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Борисову Ю.В.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "КримПечатьСервіс" вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, за результатами якої 21.09.2007 складено акт № 6124/23-7/31416065 (а. с. 21).

Перевіркою встановлено порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 04.10.2007 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0015842301/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 60 023грн та застосування штрафних санкцій у сумі 27 350, 65 грн (а. с. 12).

Рішенням Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 70687/10/25-023 від 27.11.2007 за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0015842301/0 від 04.10.2007 залишено без змін, збільшена штрафна санкція на суму 2 660, 85 грн (а. с. 15).

За результатами адміністративного оскарження Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 17.12.2007 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0015842301/1, яким продубльовано донарахування податку та застосування штрафних санкцій у зазначених сумах (а. с. 14) та податкове повідомлення-рішення №0019832301/1 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 660, 85 грн (а. с. 13).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим № 2975/10/25-04 від 21.12.2007 за результатами розгляду повторної скарги позивача податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0015842301/0 від 04.10.2007 залишено без змін з урахуванням рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 70687/10/25-023 від 27.11.2007 (а. с. 18).

За результатами адміністративного оскарження Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 14.01.2008 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0015842301/2, яким продубльовано донарахування податку та застосування штрафних санкцій у зазначених сумах (а. с. 71) та податкове повідомлення-рішення №0019832301/2 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 660, 85 грн (а. с. 70).

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0015842301/ 0 від 04.10.2007, № 0015842301/1 від 17.12.2007, № 0019832301/1 від 17.12.2007, № 0015842301/2 від 14.01.2008, № 0019832301/2 від 14.01.2008.

Підставою для донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій у зазначених сумах стали наступні обставини.

Актом перевірки встановлена наявність кредиторської заборгованості позивача за отримані товари, що залишилася непогашеною після закінчення строку позовної давності. Наявність кредиторської заборгованості свідчить про те, що валові витрати були визначені позивачем за оприбуткуванням товарів. Після закінчення строку позовної давності, як вбачається із акту перевірки, сума заборгованості відображена позивачем у доходній частині декларації (рядок 01.6), але не зроблено зменшення (коригування) валових витрат на суму такої заборгованості. Проте, на думку відповідача, позивач при віднесенні до складу валових доходів нестягнутої суми кредиторської заборгованості повинен був одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств”.

Судова колегія не погоджується з висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, збільшення позивачем у 2003 році валових витрат на суму компенсації вартості отриманих товарів здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується відповідачем.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. До безповоротної фінансової допомоги відносяться суми заборгованості платника податків перед іншими юридичними та фізичними особами, яка залишилася нестягнутою після спливу строку позовної давності (пункт 1.22 статті 1 того ж Закону).

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” сума нестягнутої кредиторської заборгованості відображена позивачем у податковій декларації.

Проте, вище зазначеним Законом не передбачена норма, яка би зобов’язувала позивача зменшувати чи коригувати валові витрати при несплаті вартості товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до складу валового доходу відповідно до вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 того ж Закону.

Крім того, Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” збалансовані валові доходи та валові витрати продавця та покупця. Відповідно до підпункту 5.2.8 пункту 5.2 зазначеного Закону продавець має право віднести дебіторську заборгованість до валових витрат тільки у випадку, якщо відповідні заходи щодо стягнення такої заборгованості не привели до позитивного висновку. Право звернення продавця до суду не залежить від спливу строку позовної давності, як і не зупиняється зобов’язання покупця щодо оплати за товар після спливу такого строку (стаття 267 Цивільного кодексу України). Таким чином, зменшення валових витрат не може ставитись в залежність від закінчення строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до складу валового доходу.

Отже, зменшення податковим органом валових витрат позивача є необґрунтованим, а тому позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0015842301/ 0 від 04.10.2007, № 0015842301/1 від 17.12.2007, № 0019832301/1 від 17.12.2007, № 0015842301/2 від 14.01.2008, № 0019832301/2 від 14.01.2008 підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо зменшення ціни товару до нуля, не приймаються судовою колегією, оскільки сплив строку позовної давності не свідчить проте, що продавець позбавлений права звернутися до суду щодо стягнення такої суми заборгованості. Частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість визнання судом причини пропущення позовної давності поважною, а отже не виключається можливість задоволення позову продавця. Отже, кредиторська заборгованість може бути стягнута після закінчення строку позовної давності.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 29.02.2008 у справі № 2-16/188-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді Ю.В. Борисова

К.В. Волков