Постанова № 1754018, 17.06.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.08

Справа №АС10/191-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді –Малафеєвої І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» Краснопільського району

до відповідача 1. Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

2. Головного управління державного казначейства України в Сумській області

про стягнення 166441,25 грн.

Представники сторін:

від позивача Мельник Н.М.

від відповідача 1. Коваленко Л.М., Аргунова О.О., Кравченко Г.П.

2. не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України 166441,35 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Перший відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився, проти позову заперечує з тих підстав, що підставою для відшкодування податку на додану вартість з бюджету органами Державного казначейства України є виключно висновки податкових органів або рішення суду, але станом на 11.02.2008р. висновків Сумської МДПІ або судового рішення про відшкодування 166441,25 грн. за звітні періоди, зазначені в позовній заяві до Головного управління не надходило, тому у нього взагалі були відсутні правові підстави для відшкодування позивачу податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю "Ряснянське" 29 березня 2000 року було отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №25540583, із зазначенням виду підприємницької діяльності - розведення свиней, покупці вирощених свиней - переробні підприємства, продаж м'яса здійснюється живою вагою.

Як зазначив в судовому засіданні позивач, ним 25.10.2006р. було подано до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2 міс. 2006р., реєстраційний номер у податковому органі -8749. До уточнюючого розрахунку було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування, реєстраційний номер 8748 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 54129,00 грн., реєстраційний номер 8750. 27.10.2006р. копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2 міс. 2006р. з додатками та з відміткою податкового органу про прийняття звітності було надано відділенню Державного казначейства України у Краснопільському районі Сумської області, зареєстровано за вхідним номером 623.

17.11.2006р. позивач подав до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 міс. 2006р., реєстраційний номер у податковому органі -9852. До уточнюючого розрахунку було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 38248,00 грн.. 20.11.2006р. копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 міс. 2006р.з додатками та з відміткою податкового органу про прийняття звітності було надано відділенню Державного казначейства України у Краснопільському районі Сумської області, зареєстровано за вхідним номером 553.

15.01.2007р. позивач подав до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 5 міс. 2006р., реєстраційний номер у податковому органі - 33. До уточнюючого розрахунку було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування, зареєстровано за № 34, та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 33924,00 грн.. Цього дня копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 5 міс. 2006р. з додатками та з відміткою податкового органу про прийняття звітності було надано відділенню Державного казначейства України у Краснопільському районі Сумської області, зареєстровано за вхідним номером 18.

12.01.2007р. позивач подав до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 6 міс. 2006р., реєстраційний номер у податковому органі -31. До уточнюючого розрахунку було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування, зареєстровано за № 32, та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 86755,00 грн.. 15.01.2007р. копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 6 міс. 2006р. з додатками та з відміткою податкового органу про прийняття звітності було надано відділенню Державного казначейства України у Краснопільському районі Сумської області, зареєстровано за вхідним номером 19.

11.09.2006р. позивач подав до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 7 міс. 2006р., реєстраційний номер у податковому органі -7507. До уточнюючого розрахунку було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування, зареєстровано за № 7508, та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 67301,00 грн., зареєстровано за № 7510. 11.09.2006р. копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 7 міс. 2006р. з додатками та з відміткою податкового органу про прийняття звітності було надано відділенню Державного казначейства України у Краснопільському районі Сумської області.

В період з 26.03.2007р. по 10.05.2007р. першим відповідачем була проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04р. по 31.12.06р., результати якої викладені в акті "Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське" (30841386) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04р. по 1.12.06р." від 17.05.07р. №11-23-013/30841386/27.

На підставі акту перевірки Сумською МДПІ складено податкове повідомлення-рішення 683/23 Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Краснопільське відділення) від 29 травня 2007 р. за № 0000062310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вищеперелічених уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2 міс. 2006 р. у розмірі -3787,05 грн.; за З міс. 2006 р. у розмірі 8293,33 грн.; за 5 міс. 2006 р. у розмірі 22213,14 грн.; за 6 міс.2006 р. у розмірі 64846,83 грн.; за 7 міс. 2006 р. у розмірі 67301,00 грн., в результаті суму бюджетного відшкодування ТОВ «Ряснянське» з податку на додану вартість було зменшено на 166441,35 грн., яке позивач оскаржив в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Сумської області від 10.08.2007р. по справі №АС4/324-07 було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 166441,35 грн., а ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2008 року по справі №АС 4/324/07 постанову господарського суду Сумської області від 10.08.2007 р. залишено без змін.

ДПІ в м. Суми, заперечуючи в цій частині, посилається на те, що нею оскаржені в касаційному порядку постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду . Це заперечення не може бути прийнято до уваги, оскільки нормами пункту 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 255 вищевказаного Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В пункті 2 статті 257 ГАС України зазначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи із викладеного, оскарження в касаційному порядку постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції не зупиняє набрання законної сили ухвалою апеляційного суду чи припинення виконання судового рішення.

Підпунктом 6.4.1. в абзаці в пункту 6.4. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-Ш від 21.12.2000р. передбачено, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.

Підпунктом 6.4.4. пункту 6.4. статті 6 Закону конкретизовано, що у випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХП від 04.12.1990р. визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена сума податку на додану вартість була визначена позивачем відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку із будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду , та сумою податкового кредиту звітного періоду, і має від'ємне значення.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодування підлягає частина того від'ємного значення що дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на дату виникнення правовідносин), у разі, коли платник податку , який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування подає до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Вимогами підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У підпункті 7.7.6. пункту 7.7. статті 7 зазначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги судом визнаються правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 1665 грн. відшкодовуються позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету (рах. 31115030700008, код платежу 14010200, банк ГДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23635072) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (Краснопільський район, с.Рясне, вул. Перемоги,3, і.к. 30841386) 166441,25 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

3. Стягнути з Державного бюджету (УДК Сумської області, МФО 837013, код 23636315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (Краснопільський район, с.Рясне, вул. Перемоги,3, і.к. 30841386) 1665 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ І.В. МАЛАФЕЄВА

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 20.06.2008 року.