Рішення № 17526586, 10.06.2011, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-3864/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" червня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Судді Антипової Л.О.

при секретарі Пятаченко Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання права власності на нежитлову будівлю, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати за нею право власності на нежитлову будівлю під літ. «А» - площею 1055,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати видати Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлову будівлю під літ. «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 23 травня 2008 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-1363/06 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, було затверджено мирову угоду за якою ОСОБА_1 виділено та визнано за нею право власності на обєкт нерухомого майна площею 216,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1. Відповідно право власності було зареєстровано КП БТІ та запис було внесено в електронний реєстр 24.03.2011 року.

Протягом 2009 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за усною домовленістю провели будівництво нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальна площа яких склала 1055,7 кв.м. ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання, згідно домовленості, про реєстрацію права власності на майновий комплекс на ім'я ОСОБА_1 та відповідного введення нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію.

В 2011 році Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна було виготовлено технічний паспорт на нежилі приміщення по АДРЕСА_1 Після отримання технічного паспорту ОСОБА_1 стало відомо, що обєкт нерухомості, що складається з нежитлової будівлі під літ. «А», загальною площею 1055,7 кв.м., не було введено в експлуатацію.

Тобто, ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо реєстрації права власності на ім'я Позивача та введення в експлуатацію обєкту нерухомості.

З метою приведення документації на нежиле приміщення у відповідність до вимог чинного законодавства України, Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій. За результатами проведення обстеження було надано Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаного Звіту, -

- Конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

- Можлива подальша експлуатація будівель відповідно до їх функціонального призначення та за корисними навантаженнями, що не перевищують передбачені нормами для будівель даного типу.

- Конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено.

- Усі інженерні (мережі та комунікації) будівлі на момент обстеження були змонтовані та працювали. Їх стан задовільний для подальшої експлуатації.

Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

У звязку із цим, Позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва із заявою про видачу сертифіката відповідності збудованого обєкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, у чому йому було відмовлено. Відповідач - 2, відмовляючи у видачі сертифікату відповідності, користувався виключно п.3, 4 Постанови КМ України № 923 від 08.10.2008 р. "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та не прийняв до уваги той факт, що зазначеним вище висновком експертної організації встановлена відповідність збудованого обєкта вимогам законодавства та його придатність до експлуатації і не надав жодної оцінки тому, що фактично обєкт нерухомості відповідає всім вимогам чинного законодавства України.

Позивач вважає, що така відмова суперечить чинному законодавству України та порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи той факт, що нежитлову будівлю не введено в експлуатацію через необґрунтовану відмову відповідача, позивач позбавлений права використовувати належне йому майно, що порушує його право власності.

Таким чином, позивач не може повною мірою реалізовувати своє право власності на виробничі, офісні приміщення.

В судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився. направив на адресу суду заяву, якою позовні вимоги визнав частково, проти їх задоволення не заперечував та просив суд розглядати цивільну справу без його участі.

Представник відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва в судове засідання не зявився, на адресу суду направив письмове заперечення на позовну заяву та просив суд розглядати справу у відсутності представника.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 23 травня 2008 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-1363/06 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, було затверджено мирову угоду за якою ОСОБА_1 виділено та визнано за нею право власності на обєкт нерухомого майна площею 216,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1. Відповідно право власності було зареєстровано КП БТІ та запис було внесено в електронний реєстр 24.03.2011 року.

Протягом 2009 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за усною домовленістю провели будівництво нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальна площа яких склала 1055,7 кв.м. ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання, згідно домовленості, про реєстрацію права власності на майновий комплекс на ім'я ОСОБА_1 та відповідного введення нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію.

В 2011 році Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна було виготовлено технічний паспорт на нежилі приміщення по АДРЕСА_1, після отримання якого стало відомо, що обєкт нерухомості, що складається з нежитлової будівлі під літ. «А», загальною площею 1055,7 кв.м., не було введено в експлуатацію.

З метою приведення документації на нежиле приміщення у відповідність до вимог чинного законодавства України, Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій. За результатами проведення обстеження було надано Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаного Звіту, суд приходить до висновку про відповідність приміщення.

Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 317 Цивільного кодексу України деталізовано конституційний принцип, встановлений ст. 41 Конституції України, згідно якого права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові. Право власності є абсолютним, необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь-яких перешкод власнику у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів держави, так і з боку третіх осіб є незаконним.

Отже, позивач, як власник нежилого приміщення, має всі повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном і вчинення будь-яких перешкод у здійсненні експлуатації, за призначенням з боку відповідача, третіх осіб або державних органів є незаконним, оскільки держава гарантує захист права власності (ст. 386 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно із пунктом 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

У відповідності до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи будівництво нежилої будівлі відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.

Відповідач - 2, відмовляючи у видачі сертифікату відповідності, користувався виключно п.3, 4 Постанови КМ України № 923 від 08.10.2008 р. "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та не прийняв до уваги той факт, що зазначеним вище висновком експертної організації встановлена відповідність збудованого обєкта вимогам законодавства та його придатність до експлуатації і не надав жодної оцінки тому, що фактично обєкт нерухомості відповідає всім вимогам чинного законодавства України.

Порядок видачі сертифікатів відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил регламентується Постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів" від 08 жовтня 2008 року № 923 із наступними змінами та доповненнями (надалі за текстом Постанова № 923).

Відповідно до п.2 Постанови № 923 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, сертифікатом є документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Експлуатація будівлі без наявності вказаного сертифіката відповідно до Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" не допускається та тягне за собою майнову відповідальність.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст..41 Конституції України, ст.ст. 130, 174, 208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 316-319, 328, 376, 392, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю під літ. «А»- площею 1055,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Зобовязати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26 код ЄДРПОУ 35647677) видати ОСОБА_1 Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлову будівлю під літ. «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя: