Вирок № 17525954, 12.05.2011, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-501/2011

В И Р О К

іменем України

"12" травня 2011 р.

12 травня 2011 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Жир С.О.,

за участю прокурора: Харлова О.О.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України,

з незакінченою вищою освітою, студента Київського національного

університету ім.Т.Г.Шевченка, працюючого директором ТОВ

«Адрем», не одруженого, проживаючого за адресою: м.Київ,

АДРЕСА_1, зареєстрованого там же, раніше

не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2 07 листопада 2010 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Броварського проспекту у м.Києві, зі сторони станції метро «Лісова»м.Києва в напрямку м.Бровари Київської області зі швидкістю понад 96,2 км/год, яка перевищувала максимальне обмеження швидкості руху на даній ділянці дороги 60 км/год.

В цей час, неподалік будинку №20 по Броварському проспекту у м.Києві, за межами проїзної частини дороги, на асфальтованому узбіччі, зупинився автомобіль «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, при цьому в салоні вказаного автомобіля, серед інших пасажирів, на задньому пасажирському сидінні знаходився малолітній ОСОБА_4

Під час руху водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п.1.5, 2.3«б», 10.1, 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: п.1.5 ПДР України, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3«б»ПДР України, положеннями якого встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі п.10.1 ПДР України, згідно положень якого водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1 ПДР України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3 ПДР України, положеннями якого встановлено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до самої зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди та вимоги п.12.4 ПДР України, згідно яких, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виразилось в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Броварського проспекту у м.Києві, зі сторони станції метро «Лісова»м.Києва в напрямку м.Бровари Київської області з перевищенням максимально допустимої в населених пунктах швидкості руху, при цьому під час керування вказаним транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля, з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух. Крім того, водій ОСОБА_2 при виникненні небезпеки, якою для останнього являвся стоячий за межами проїзної частини автомобіль «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, що водій ОСОБА_2 обєктивно спроможний був виявити, не вжив заходи до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, а продовжив рух далі і неподалік від будинку №20-а по Броварському проспекту у м.Києві здійснив наїзд на автомобіль «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3

В результаті даної дорожньо транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3 ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження.

Згідно з даними висновку судовомедичної експертизи №153/Е від 10.02.2011 року у потерпілого ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, з формуванням вогнищ геморагії в лівій частці, лівій скроневій частці, дуальних нашарувань крові в лівій скроневій та тімяній областях, множинних переломів склепіння та основи мозкового черепу (двохсторонній перелом великих крил клиновидної кістки перелом основи черепа), уламкового перелому лобної кістки зліва з переходом насагітальний шов, перелому лівої тімяної кістки та скроневої луски з переходом піраміду), підшкірних гематом тімяної та скроневої ділянок; закритої травми живота у вигляді розриву селезінки в ділянці воріт та верхнього полюсу, множинних гематом (за очеревинного простору, що доходить до малого тазу зліва, малої кривизни шлунка, брижі тонкої кишки), крововиливу в черевну порожнину зі згортками; закритого перелому нижньої третини діафізу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Порушення вимог п.п.1.5, 2.3«б», 10.1, 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 знаходяться в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в предявленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що 07 листопада 2010 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, він, керуючи технічно справним автомобілем «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Броварського проспекту у м.Києві, зі сторони станції метро «Лісова»в м.Києві в напрямку м.Бровари Київської області зі швидкістю понад 60 км/год, яка перевищувала максимальне обмеження швидкості руху на даній ділянці дороги. Проїзна частина дороги в його напрямку руху була поділена на три смуги руху, які були розділені між собою відповідною дорожньою розміткою. З правого краю проїзної частини дороги знаходилось асфальтоване узбіччя, яке відмежовувалось від проїзної частини дороги суцільною лінією дорожньої розмітки. Підїжджаючи до будинку №20-а по Броварському проспекту в м.Києві, керований ним автомобіль рухався в крайній правій смузі руху, при цьому попереду нього рухався автомобіль «Опель», приблизно з такою ж швидкістю руху, а ліворуч в другій смузі руху рухався автомобіль «Газель»з вантажною будкою. Даний автомобіль «Газель»під час руху в другій смузі руху знаходився дещо попереду керованого ним автомобіля, таким чином, що передня частина його, ОСОБА_2, автомобіля знаходилась на рівні середини автомобіля «Газель». Швидкість автомобіля «Газель»була приблизно такою ж як у керованого ним автомобіля, при цьому автомобіль «ВАЗ»до моменту зіткнення він не бачив. Продовжуючи рух у вказаному напрямку, він побачив, як автомобіль «Газель»став виїжджати на його смугу руху прямо попереду керованого ним автомобіля. Побачивши, що автомобіль «Газель», контактує з передньою частиною його автомобіля, він, ОСОБА_2, з метою запобігання подальшого більш сильнішого зіткнення, різко вивернув кермо керованого ним автомобіля праворуч, внаслідок чого автомобіль змінив напрямок руху та став виїжджати на узбіччя праворуч краю дороги. Виїхавши на узбіччя, керований ним автомобіль правими колесами зїхав з асфальтованого покриття та заїхав на грунтове, внаслідок чого задню частину автомобіля почало заносити праворуч, після чого він відчув сильний удар в передню частину свого автомобіля та побачив полумя перед лобовим склом керованого ним автомобіля. В подальшому, спрацювали подушки безпеки та його автомобіль зупинився. Гальмування в момент зіткнення з автомобілем «Газель», а також в подальшому, під час виїзду на узбіччя та зіткнення з автомобілем «ВАЗ», він не застосовував. Одразу після дорожньо-транспортної пригоди, він підбіг до автомобіля «ВАЗ»та надавав допомогу людям, які там знаходились.

Свою винність ОСОБА_2 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, послався на те, що зробив для себе відповідні висновки, вчинив злочин з необережності, а також зазначив, що з доказами зібраними по справі згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Крім того, ОСОБА_2 послався на те, що після дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи наслідки, що настали, він вживав заходи для відшкодування завданої шкоди та здійснював оплату за лікування потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 13783 гривні 77 копійок, однак відсутність по справі цивільного позову, унеможливила відшкодування в повній мірі завданої шкоди станом на день розгляду справи в суді. Поряд з цим, просив суд не позбавляти його волі та врахувати при призначенні покарання, що в своїй роботі він постійно використовує транспортний засіб, який фактично є джерелом його доходів, а тому позбавлення волі та позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості в подальшому відшкодовувати завдану потерпілому шкоду та сплачувати за його лікування.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у звязку з тим, що свою вину визнав повністю, виявив бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.

Дані підсудним ОСОБА_2 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Винність ОСОБА_2, крім його визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст.286ч.2 КК України.

Разом з тим, виходячи з показань підсудного в судовому засіданні та сукупності зібраних по справі доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав, не оспорюючи фактичні обставини справи, суд вважає, що підлягає уточненню допущена в обвинуваченні технічна помилка при зазначенні року події - 2011, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мала місце 07 листопада 2010 року.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, який навчається у КНУ ім.Т.Г.Шевченка, працює директором ТОВ «Адрем», за місцем роботи характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, добровільно сплачував витрати на лікування потерпілого (т.2 а.с.126-134).

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття підсудного та добровільну сплату ним витрат на лікування потерпілого.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу ОСОБА_2, який навчається та працює, за місцем роботи характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, раніше не судимий, враховуючи поряд з цим щире каяття підсудного та добровільну сплату витрат на лікування потерпілого, що судом визнано обставинами, які помякшують покарання підсудного, враховуючи поряд з цим ставлення підсудного ОСОБА_2 до вчиненого та його поведінку після вчинення злочину, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Крім того, вирішуючи питання доцільності призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України як альтернативне, суд враховує сукупність вищезазначених обставин, а також те, що злочин, вчинений ОСОБА_2, з урахуванням ставлення останнього до вчиненого, відноситься до злочинів, вчинених з необережності, останній працює та використовує в своїй роботі транспортний засіб, що є його джерелом заробітку та надає можливість сплачувати за лікування потерпілого, а тому вважає за можливе не призначати підсудному ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке не є обовязковим відповідно до санкції ч.2 ст.286 КК України.

Речові докази по справі: DVD+R диск з записом відеозйомки місця дорожньо-транспортної пригоди, який визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінальної справи слід зберігати при матеріалах кримінальної справи (т.1 а.с.50, 51); автомобіль «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та повернутий на зберігання останньому під розписку слід залишити в законному володінні власника ОСОБА_2 (т.1 а.с.210, 211); автомобіль «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, який належить потерпілому ОСОБА_3 та повернутий останньому на зберігання під розписку слід залишити в законному володінні потерпілого ОСОБА_3 (т.1 а.с.220, 221); зразки лакофарбового покриття автомобілів «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, що визнані речовими доказами по справі та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в м.Києві у шести паперових конвертах слід знищити (т.1 а.с.222, 223).

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 1395 гривень 36 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 за проведення по справі судово-хімічної експертизи код послуги 11032 (т.2 а.с.37), а також судові витрати у розмірі 2167 гривень, 56 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699 за проведення по справі судової транспортно-трасологічної експертизи (код послуги 11532) та судово-автотехнічної експертизи (код послуги 11511) (т.2 а.с.61, 85).

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, а саме: повідомляти про зміну місця проживання, роботи, навчання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: DVD+R диск з записом відеозйомки місця дорожньо-транспортної пригоди, який визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінальної справи - зберігати при матеріалах кримінальної справи (т.1 а.с.50, 51); автомобіль «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та повернутий на зберігання останньому під розписку - залишити в законному володінні власника ОСОБА_2 (т.1 а.с.210, 211); автомобіль «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, який належить потерпілому ОСОБА_3 та повернутий останньому на зберігання під розписку - залишити в законному володінні потерпілого ОСОБА_3 (т.1 а.с.220, 221); зразки лакофарбового покриття автомобілів «Porsche Cayne»д/н НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011»д/н НОМЕР_3, що визнані речовими доказами по справі та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в м.Києві у шести паперових конвертах - знищити (т.1 а.с.222, 223).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 1395 гривень 36 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 за проведення по справі судово-хімічної експертизи код послуги 11032 (т.2 а.с.37), а також судові витрати у розмірі 2167 гривень, 56 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699 за проведення по справі судової транспортно-трасологічної експертизи (код послуги 11532) та судово-автотехнічної експертизи (код послуги 11511) (т.2 а.с.61, 85).

Цивільний позов по справі не заявлено.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя: