Ухвала суду № 1752537, 02.06.2008, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" червня 2008 р.

Справа № 14/291-3787

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи

За позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1,Тернопіль,46000

до відповідача 1 Спільного малого підприємства "Дністер" вул. С.Бандери, 106/25,Тернопіль,46000

відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенерго", бул. Героїв Сталінграду, 11а/1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000

про визнання недійсними господарських зобов'язань.

За участю представників сторін:

позивача: Ткач І.Я. - представник;

відповідача 1: не з'явився.,

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - 1 Спільного малого підприємства "Дністер", м. Тернопіль та відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенерго", м. Чернівці про визнання недійсними господарських зобов'язань.

Позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником в повному обсязі. На думку податкового органу, оспорюваний договір №ДГ-0000017 від 30.06.2004р., на підставі якого виникли господарські зобов'язання між відповідачами укладений не в рамках проведення фінансово-господарської діяльності, а з метою формування податкового кредиту та зменшення сум податку, які підлягають до сплати. Також, вважає, що відповідачі укладаючи оспорюваний договір без наміру настання правових наслідків, які обумовлювалися ним, усвідомлювали його протиправність та суперечність інтересам держави та суспільства, а тому просить господарські зобов'язання визнати недійсними.

У відзиві на позов та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, вказуючи на те , що спірний договір №ДГ-0000017 від 30.06.2004р. відповідає вимогам законодавства, що регламентує спірні правовідносини та виконаний його учасниками належним чином та в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не представив.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

В той же час, зважаючи що про дату час та місце розгляду справи учасники спору були повідомлені належним чином у встановленому процесуальним законодавством порядку, справа розглядається за правилами статті 75 ГПК України.

В процесі розгляду справи представникам позивача та відповідача 1 роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача 1, суд вважає, що матеріали справи підлягають направленню в слідчі органи, а провадження у справі зупиненню з огляду на наступне.

За результатами проведеної посадовими особами контролюючого органу перевірки, яка оформлена актом №12930/23-222/14050912 від 10.07.2006 року (за період з 01.04.2004 року по 31.12.2005 року) встановлено, що 30 червня 2004 року між СМП "Дністер" та ТОВ "Західенерго" укладено договір №ДГ-0000017 від 30.06.2004р., предметом якого є обов'язок виконавця - ТзОВ "Західенерго" надати СМП "Дністер" (замовник) експедиційно-складські послуги, в свою чергу, останній зобов'язувався їх прийняти сплативши при цьому 66 000 грн.

За результатами виконання взятих на себе договірних зобов'язань відповідач 2 виписав податкову накладну №27/08-9 від 27.08.2004 року на загальну суму 66 000 грн. (в тому числі ПДВ - 11 000 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, контролюючий орган вказує на те що укладаючи оспорюваний договір, обидві сторони усвідомлювали його протиправність та суперечність інтересам держави не маючи намірів створити правові наслідки, які ним обумовлювались.

Оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору у даній справі є вимога податкового органу про визнання недійсним господарського зобов’язання

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а відповідно до вимог ст. 2 вказаного нормативно - правового акту , завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі) (п.2); запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (п.6).

Вказане свідчить, що в спірному випадку податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов’язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за додержанням податкового законодавства.

Таким чином, податковий орган в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень.

Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

У відповідності з п. 7 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, позивачу належало звернутися до господарського суду, проте за процедурою, яка передбачена Кодексом адміністративного судочинства України.

Додатково суд роз’яснює, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України вирішуються господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, суб'єкт владних повноважень звернувся із позовом до суду в порядку Господарського процесуального кодексу України, що позбавляє суд можливості розглянути дану справу в строки та в порядку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, провадження у справі слід припинити по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44-49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

Суддя