2-1982/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2011 р . Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Билиці Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»про стягнення заробітної плати, компенсації за невиплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
24.01.2011 року позивач звернулася в суд з позовом до ЗАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 20.06.1983 року по 08.11.2010 року працювала маляром на ЗАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш». На момент її звільнення відповідачем не проведено розрахунок по заробітній платі за період з серпня 2010 року та по момент звільнення в розмірі 2733,15 грн.. На її вимоги про виплату заробітної плати та повідомлення про розмір розрахунку при звільненні відповідач не вчиняє відповідних дій.
Просила стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість по заробітній платі в розмірі 2733,15грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 1822,00 грн..
До початку судового розгляду справи позивач збільшила заявлені вимоги, просила стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату, компенсацію за затримку виплати заробітної плати по час вирішення справи судом, а також на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 5000,00 грн..
У судовому засіданні позивач повністю підтримала заявлені позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог про відшкодування шкоди посилалась на те, що завдана їй відповідачем моральна шкода полягає у тривалій невиплаті належних їй грошових коштів, які є заробітною платою, а також необхідність звернення з позовом до суду для їх стягнення з відповідача у примусовому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні визнала факт невиплати заробітної плати позивачу, посилаючись на труднощі у здійсненні господарської діяльності підприємством. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди позивачу.
Заслухавши думку осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач у справі працювала на посаді маляра ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»та була звільнена 08 листопада 2010 року за власним бажанням (а.с.3-5).
За даними довідки ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш», станом на 08.11.2010 року, що є датою звільнення ОСОБА_1, останній не було виплачено заробітну плату за період часу з 01.08. по 08.11.2010 року в розмірі 2989,00 грн. (а.с.23).
За правилами ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плати виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми можуть бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Наразі невиплата ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»заробітної плати ОСОБА_1 з серпня по листопад 2010 року включно, а також не проведення розрахунку при її звільненні є грубим порушенням законодавства про працю з боку ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»відносно позивача, а невиплачена заробітна плата підлягає стягненню у примусовому порядку з виплатою середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за правилами ст. 117 КЗпП України.
Час затримки виплати ОСОБА_1 заробітної плати з 09 листопада 2010 року по 03.06.2011 року складає 144 робочих дні..
Для визначення розміру стягнення компенсації за час затримки виплати заробітної плати, судом визначається середньоденна заробітна плата позивача за даними про її заробітну плату за вересень –888,73 грн. та жовтень –907,03 грн., що складає загальну суму –1795,76 грн., а за вирахуванням утриманого податку 93,70 грн. та 97,13 грн. до виплати підлягала заробітна плата в розмірі 1604,94 грн.. Визначений розмір заробітної плати за вересень та жовтень 2010 року розділимо на 43 робочих дні за цих же два місяці і отримаємо дані про середньоденну заробітну плату –37, 32 грн. ( 888,73 + 907,03 = 1795,76 –93,70 - 97,13 = 1604,94 : 43 = 37,32).
Середньоденну заробітну плату ОСОБА_1, що становить 37,32 х 144 робочих дні (за період з 09 листопада 2010 року по 03.06.2011 року) = 5374,08 грн., що є компенсацію середнього заробітку позивача за час затримки виплати заробітної плати.
Таким чином, за правилами ст.ст. 115,116,117 КЗпП України з ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню невиплачена заробітна плата за період часу з серпня по 08.11.2010 року в розмірі 2989,00 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати за період з 09.11.2010 року по 03.06.2011 року в розмірі 5374,08 грн..
На думку суду, наведеними вище діями відповідача у справі, було порушено законні права та інтереси позивача, такими діями останнього позивачу завдана моральна шкода, що підлягає відшкодуванню відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.
Суд погоджується з зазначеними позивачем обставинами про те, що, завдана моральна шкода, полягає в тому, що відповідачем не виплачувалася щомісячна заробітна плата за виконувану нею роботу, належну заробітну плату позивачу не було виплачено і на момент звільнення останньої.
Для відновлення порушених законних прав та інтересів щодо отримання винагороди за виконану роботу, а саме заробітної плати позивач змушена була вживати додаткові заходи, а саме звертатися з позовом до суду, для чого попередньо зверталася за отриманням юридичної допомоги, подавала заяву до суду, приймала участь у судових засіданнях.
На думку суду, відсутність заробітної плати, необхідність вживання заходів для її отримання призвело до змін у способі життя позивача у справі. Крім того, суд приходить до висновку, що такі зміни були тривалими.
З урахування наведених обставин, суд приходить до висновку, що завдана ОСОБА_1 моральна шкода має бути компенсована відповідачем у розмірі 960,00 грн., що складає місячний розмір мінімальної заробітної плати на час вирішення справи судом.
Судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи на користь держави стягнути з відповідача за правилами ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 115,116,117,233,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213-215,218 ЦПК, суд –
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»про стягнення заробітної плати, компенсації за невиплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»(р\р 26000043106882 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 322012, код ЄДРПОУ 14315428) на користь ОСОБА_1 –заборгованість по заробітній платі в розмірі 2989,00 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати –5374, 08 грн., на відшкодування моральної шкоди 960,00 грн., всього 9323 (дев»ять тисяч триста двадцять три) грн.. 08 коп..
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»(р\р 26000043106882 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 322012, код ЄДРПОУ 14315428) на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.. 00 коп..
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»(р\р 26000043106882 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 322012, код ЄДРПОУ 14315428) на користь держави судовий збір у розмірі 83, 63 грн. та 8,50 грн., всього 92 (дев»яносто дві) грн. 13 коп..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 17522367, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 03.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1982/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: