Постанова № 1752177, 06.05.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Постанова

Іменем України

6 травня 2008 року                                                                    справа № 22-а-3772/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                   Сухарька М.Г.                    

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників:

                             від позивача:Карімов В.А.- директор, за статутомвід відповідача:Пермінов О.О.- за дор. від 11 січня 2008 року             розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Східної регіональної митниціна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 18 січня 2008 року  по адміністративній справі№ 2-а-1138/08 (суддя В.В.Стиран)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Євро-Дон» м. Донецьк

до

Східної регіональної митниці

про

визнання дій неправомірними, визнання недійсною картки відмови

ВСТАНОВИЛА:

       Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року у справі № 2-а-1138/08 ( арк. справи 148–154) задоволені позовні вимоги (арк. справи 2-6, 64-73) товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Євро-Дон» (надалі товариства), визнані дії посадових осіб Східної регіональної митниці щодо порушення добового строку митного оформлення вантажу товариства неправомірними, визнані картки відмови у митному оформленні вантажу від 14 листопада 2007 року №7000000000/2007/020055 та від 20 грудня 2007 року №7000000002/2007/020074 недійсними, з мотивів недоведеності тривалого оформлення вантажу, та подальшого його оформлення за наслідками висновків експертизи Донецької торгівельної – промислової палати від 16 листопада 2007 року №6864.

       В апеляційній скарзі (арк.. справи 158-164) Східна регіональна митниця просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року у справі №2-а-1138/08 та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на винесення постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права та явною невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

      Зазначене полягає у порушенні дослідження та оцінки доказів зокрема відхилення клопотання щодо допиту в якості свідків чотирьох інспекторів митниці які були присутні під час вручення письмового повідомлення декларанту і які можуть підтвердити пояснення відповідача, порушення судом порядку та терміну складання постанови.

      Скаржник доводить правомірність спірних дій суттєвим завищенням митної вартості у порівнянні з аналогічною продукцією, яка експортувалась з України, не наданням позивачем документів які б підтвердили вартість товару, не визначення у висновку ТПП №6864 від 16 листопада 2007 року джерел яким керувався експерт при винесенні рішення, які не містять інформацію про ціни на кабельну продукцію. На думку митниці має місце безпідставне не застосування судом пунктів 6 та 8 Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походження з України за цінами, що можуть розглядатись як демпінгові, та врегулювання торгівельних спорів» від 25 серпня 1994 року № 475/94.

      Стосовно порушення митницею добового строку скаржник зазначає, що приписи статті 78 Митного Кодексу України передбачають здійснення митними органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення  зокрема товарів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Граничний строк митного оформлення не визначений, внаслідок чого недоречним є на думку митниці висновок суду про порушення строку. При цьому, митниця зазначає, що стаття 40 Митного Кодексу передбачає можливість продовження митним органом граничного строку для продовження митних процедур, для виконання контрольних заходів. Доводить отриманням відомостей щодо цінової довідки на кабельну продукцію від Держзовнішінформу 19 грудня 2007 року, що впливає на строки митного оформлення.  

      Скаржник зазначає, що визнавши недійсними картки відмови суд не навів правових підстав такого визнання.           

        Позивач апеляційну скаргу та доводи скарги не підтримує, вважає, що рішення суду прийняте у відповідності до матеріального та процесуального права.          

       Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

        Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

      Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євро-Дон» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25600126 ( арк. справи 7-11), є платником єдиного митного тарифу та податку на додану вартість.  

      При виконані умов зовнішньоекономічного договору укладеного з іноземним партнером (Республіка Білорусь) позивач подав відповідачу для митного оформлення й митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, 24 жовтня 2007 року та 16 листопада 2007 року вантажно-митні декларації (надалі ВМД) за № 70000000.2007.010905 (арк.  справи 84,85) та №700000002.2007.011899.

      Старшим інспектором Колодяжною Г.М. 14 листопада 2007 року була складена та вручена представнику декларанта позивача картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000000/2007/020055 (арк. справи 84-85), з визначенням того що декларація від 24 жовтня 2007 року не може бути прийнята (товари не підлягають митному оформленню) з причин не подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766. Визначене порушення вимог статей 88, 264 Митного Кодексу України, які вимагають від декларанта обов’язкового надання митному органу документів та відомостей необхідних для виконання митних процедур.

      Карткою зазначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової ВМД та висновку експерта спеціалізованої експертної установи, що має відповідні повноваження згідно із законодавством щодо вартісних характеристик товару або висновок Держзовнішінформа, щодо вартості.

      Інспектором митниці Ревазовим Ф.М. 20 грудня 2007 року була складена та вручена представнику декларанта позивача картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000002/2007/020074, з визначенням того що декларація від 16 листопада 2007 року не може бути прийнята (товари не підлягають митному оформленню) з причин порушення вимог статті 90 Митного Кодексу України, в частині неможливості внесення змін у ВМД після прийняття її до митного оформлення у зв’язку із закінченням терміну доставки вантажу в митницю призначення, який збіг 5 грудня 2007 року. Вимоги виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів через митний кордон України визначені митним органом як подання до митного оформлення ВМД з урахуванням вимог «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної Митної Служби від 9 липня 1997 року №307.

      Експортування спірного товару за двома вантажними митними деклараціями від 21 грудня 2007 року (арк. справи 97,98,101). Питання експорту за зазначеними деклараціями не є спірними, зокрема висновок ТПП України, внаслідок чого доводи митниці пов’язанні з оформленням митних процедур по зазначеним деклараціям, включаючи питання митної вартості колегією суддів не приймаються.

      Колегією суддів не приймаються доводи скаржника стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки вони не призвели до неправильного прийняття постанови.  

      Проблемою даного спору є правильність визначення позивачем митної вартості (графа 45 ВМД),  та наявність або відсутність неправомірності дій посадових осіб митниці в порушенні добового терміну оформлення ВМД від 24 жовтня та 16 листопада 2007 року, а також наявність підстав для визнання карток відмови від 14 листопада та 20 грудня 2007 року недійсними (картка від 20 грудня 2007 року, долучена до матеріалів справи та досліджена судом на стадії апеляційного провадження відповідно до частини 2 статті 195 КАС України).       

      Колегія суддів зазначає,  що вантажна митна декларація (далі - ВМД) – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Таке значення наведене в пункті першому Положення про вантажну митну декларацію,  яке затверджене відповідно до статей 81,86 Митного кодексу України, Кабінетом Міністрів України від 9 червня 1997 року №574.

      Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766, який затверджений відповідно до статей 262 і 264 Митного кодексу України (надалі Порядок).

      Пунктом 2 даного Порядку передбачене визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

      Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі „для відміток митниці” декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і призві ще та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

      Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «для відміток митного органу».

      Колегія суддів зазначає, що зазначені правила за явлення митної вартості товарів, передбачені щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до пункту 5 Порядку, у спірних відносинах мають місце експортні операції, внаслідок чого посилання митниці на приписи зазначеного Порядку є безпідставними. Безпідставність посилання доводиться також пунктом 4 Порядку, згідно якого декларація митної вартості подається в усіх випадках митного оформлення товарів, крім зокрема митного оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами, що має місце у спірних відносинах.

      Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затверджений наказом Державної митної служби від 20 квітня 2005 року №314 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 квітня 2005 року за №439/10719), (надалі Порядок здійснення митного контролю). Документи передбачені пунктом 3 зазначеного Порядку, а саме акт про проведення митного огляду товарів та запит по ВМД від 24 жовтня 2007 року не надані.

      З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно на тривалий час було затримано митне оформлення вантажу позивача.    

      Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків щодо таких обставин не виникає спору.

     Засобом реалізації владних повноважень митницею є прийняття картки відмови, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України (пункт 6.6 Порядку здійснення митного контролю), а не Повідомлення  про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів (арк. справи 126), прийняття якого не передбачене митним законодавством. Зазначене повідомлення є неналежним доказом, як з огляду на відсутність підстав його прийняття, так і доказів вручення декларанту позивача, а також відсутність оригіналу зазначеного повідомлення у митниці.  

      З огляду на процесуальний принцип належності, інші докази які підтверджують вимоги митниці щодо надання певних документів включаючи показання свідків, повідомлення (арк. справи 126) є неналежними доказами, і не приймаються судом.  

      Законодавство з питань митної справи окреслене статтею 7 Митного Кодексу України.

      Строки митного оформлення визначенні 78 статтею даного Кодексу, і здійснюється, як правило протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Необхідність надання документів та відомостей крім наданих митним органом у спосіб передбачений законом митним органом не доведено, доводів здійснення мінімуму митного контролю митних процедур, їх обсяг та порядок застосування відповідно до частини 2 статті 40 Митного Кодексу України, які обумовлюють митне оформлення у термін більше однієї доби митним органом не надано. Доводи митниці стосовно відсутності (не визначення граничного строку) є такими,  що не обґрунтовані, та не можуть бути прийняті судом виходячи з дозвільного характеру здійснення владних управлінських функцій суб’єктами владних повноважень. Колегія суддів зазначає,  що у межах спірних відносин стосовно строків митного оформлення повинно застосовуватися загальне правило, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення добового строку митного оформлення товариства за декларацією від 24 жовтня 2007 року та від 16 листопада 2007 року.      

      Стосовно карток відмови,  то у першому випадку (картка відмови від 14 листопада 2007 року) не визначення конкретних додаткових документів та відомостей необхідних для виконання митних процедур, та безпідставне застосування правил експорту до імпорту що визначенні Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766, а також немотивоване посилання на приписи Митного Кодексу України обумовлює недійсність картки. Недійсність обумовлена недоведеністю підстав її складання . У другому випадку (картка відмови від 20 грудня 2007 року) неможливість митного оформлення очевидна виходячи зі змісту графи 52 ВМД від 16 листопада 2007 року.

      Матеріали справи, зокрема, заперечення митниці (арк. справи 60-63, 92-96), відповідь прокурору на Протест, посвідчують що дії митниці щодо нездійснення митних процедур та складання карток відмови сталися під впливом інформації отриманої від владних органів, яка знаходиться за межами митних правовідносин, а здійснювалася з метою реалізації зазначеними органами своїх функцій, і безпідставно пов’язана посадовими особами митниці з порядком та строками митного оформлення.

       Колегія суддів зазначає,  що митниця безпідставно застосувала не належний їй спосіб доцільності при здійснені митних процедур, означивши його як встановлення індикаторів ризику при проведенні моніторингу експортних операцій викладеному у листі Державної митної служби України від 27 жовтня 2005 року №11/1-27/13516-ЕП. Зазначений лист не є нормативно правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, і не відноситься до законодавства що регулює митну справу та не може бути застосовний з огляду на положення процесуального принципу законності положення якого означені в статті 9 КАС України.       

     На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, та постанова прийнята з частковим порушенням  норм матеріального  права.

       Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

        Апеляційну скаргу Східної регіональної митниці на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року у справі № 2-а-1138/08 – задовольнити частково.

       Скасувати постанову  Донецького окружного адміністративного суду від  18 січня 2008 року у справі №2-а-1138/08.

      Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Євро-Дон» -  задовольнити частково.

      Визнати дії посадових осіб Східної регіональної митниці щодо порушення добового строку митного оформлення вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Євро-Дон» - неправомірними.

      Визнати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східної регіональної митниці від 14 листопада 2007 року №700000000/2007/020055 - недійсною.

      У іншій частині позовних вимог відмовити.

       Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні  6 травня 2008 року. Постанова  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 6 травня 2008 року.

        Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  М.Г. Сухарьок

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                                            Р.Ф. Ханова