Рішення № 17493045, 27.05.2011, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 1806/2-901/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2011 року

27 травня 2011 року місто Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Котенко О.А., при секретарі Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Сумської обласної ради Сумського дитячого будинку ім.С.П.Супруна про визнання наказів незаконними та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що він працює лікарем-педіатром у відповідача з 1997 року. 22 квітня 2010 року наказом №102 по навчальному закладі йому було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за відсутність належного контролю за роботою медичних сестер. В наказі №102 не вказано, де, коли і яким чином він допустив порушення трудової дисципліни. Ніякої вимоги Головного державного санітарного лікаря, на який посилається в наказі директор школи, не існує. В акті санітарно-епідеміологічного обстеження від 22.03.2010 року, не вказано на будь-які порушення, допущені ним. В акту є пропозиції щодо усунення недоліків та вказано терміни усунення недоліків. При перевірці Сумською міською санітарно-епідеміологічною станцією дотримання вимог санітарного законодавства в квітні 2010 року, порушень наказу не встановлено. Адміністративні функції в керівництві школи, в тому числі і медперсоналом, належать директору школи-інтернату, директор наділений відповідними повноваженнями. Лікар-педіатр не наділений адміністративними повноваженнями. Він неодноразово звертався до директора школи-інтернату з проханням надати можливість планувати свою діяльністю за змінним графіком, забезпечити належне прибирання площі з мильно-содовим розчином, з інформацією про ненадання довідок про епідоточення, про санітарну обробку душових. В межах своїх повноважень він робив все від нього залежне, щоб запобігти поширенню хвороб та епідемій. Ніякого реагування на його заяви та звернення зі сторони керівництва школи-інтернату не було. Вважає, що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом №102 від 22.04.2010 року незаконно. 21.04.2010 року при проведенні профілактичного медичного огляду вихованців 9-го класу директором школи-інтернату та вихователем ОСОБА_8, з якою у нього склались неприязні стосунки, спровокували конфліктну ситуацію між ним та учнями. Учні 9-го класу, яким не хотілось проходити медогляд, написали заяви, в яких звинуватили його в тому, що він їх принижував. Була створена комісія по службовому розслідуванню і за результатами висновку цієї комісії був виданий наказ №137 від 21.05.2010 року, яким йому оголошено догану. Вважає цей наказ незаконним, оскільки службове розслідування проводили особи, які не мали на те спеціальних повноважень, всі особи, які проводили службове розслідування, перебувають у безпосередньому підпорядкуванні директора школи-інтернату і зробили висновок, який був потрібний директору школи. Порушенням трудової дисципліни визнається невиконання трудових обовязків. Недотримання моральних чи етичних норм не може тягти за собою дисциплінарної відповідальності. З викладених підстав позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати наказ №102 від 22.04.2010 року в частині, в якій йому оголошено догану, незаконним, визнати незаконним наказ відповідача №137 від 21.05.2010 року та стягнути з відповідача 5100грн. в відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали з зазначених підстав.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що накази є обґрунтованими, оскільки позивач не здійснює належний контроль за медичними працівниками, зокрема медичними сестрами, медичним персоналом допущено порушення вимог санітарного законодавства, що встановлено в Акті санітарно-епідеміологічного обстеження обєкта та в Пропозиції головного державного санітарного лікаря м.Сум. Стосовно наказу №137 від 21.05.2010 року пояснив, що на підставі доповідних записок вихованців та результатів службового розслідування встановлено порушення лікарем-педіатром ОСОБА_1 Правил внутрішкільного розпорядку, що виразилось в приниженні гідності дітей, за що йому оголошена догана. Просить в позові відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, показання свідків, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює лікарем-педіатром в Комунальному закладі Сумської обласної ради Сумському дитячому будинку імені С.П.Супруна (до зміни назви Сумська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст. для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім.С.П. Супруна).

22 квітня 2010 року був виданий наказ №102 «Про результати перевірки СЕС та випадки захворювання вихованців на педикульоз», згідно з яким за відсутність належного контролю за роботою медичних сестер закладу лікарю-педіатру ОСОБА_1 оголошена догана.

Виданню наказу передувала перевірка Сумської міської санітарно-епідеміологічної станції, яка проводилася з 15 по 22 березня 2010 року. Згідно з актом санітарно-епідеміологічного обстеження обєкта (а.с.9-11) у вихованки закладу ОСОБА_2 було виявлено захворювання на педикульоз і лікарю-педіатру ОСОБА_1, медичним працівникам запропоновано проводити огляди дітей на педикульоз згідно з планом, проводити обліку оглянутих на педикульоз дітей, які були тимчасово відсутні в закладі, забезпечити нагляд за вогнищем протягом 1 місяця.

Від Головного державного санітарного лікаря м.Суми директору школи-інтернату 06.04.2010 року була направлена пропозиція про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства за результатами вивчення матеріалів акту епідрозслідування випадку педикульозу (а.с.53). Відповідно до Пропозиції встановлено порушення медичними працівниками школи-інтернату вимог ст..30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а саме порушення термінів огляду на педикульоз дітей школи-інтернату, діти, які тікають самовільно, після повернення не оглядаються на педикульоз, неналежне виконання медичними працівниками закладу вимог санітарного законодавства.

В наказі №102 від 22.04.2010 року зазначені конкретні порушення, які вчинені медичними працівниками закладу, зокрема медичними сестрами, яким також була оголошена догана.

В наказі №102 встановлено, що медичні сестри безвідповідально виконують свої службові обовязки в частині огляду вихованців на педикульоз, та відсутній контроль за їх роботою зі сторони лікаря-педіатра ОСОБА_1 Періодичність оглядів на педикульоз в закладі встановлена один раз на тиждень згідно з графіком в медичному кабінеті.

ОСОБА_1 спростовує твердження викладені в наказі тим, що на його думку адміністративні функції керівництва школою, в тому числі і медперсоналом, належать лише директору школи.

Згідно з розділом 3 посадової інструкції лікаря-педіатра ОСОБА_1 (а.с.29-31) останній несе повну відповідальність за життя, здоровя дітей, здійснює контроль за здоровям дітей, відповідає за роботу медичних сестер закладу, систематично доповідає директору школи про стан здоровя дітей, прийняття заходів по попередженню захворюваності.

Відповідно до посадової інструкції медичної сестри (а.с.32-35) медична сестра підпорядковується лікареві-педіатру школи-інтернату, відповідає за виконання санітарно-гігієнічного режиму, здійснює контроль за здоровям дітей, проводить систематичний огляд дітей 1 раз на тиждень на педикульоз.

Отже, з посадових інструкцій лікаря-педіатра та медичної сестри вбачається, що медичні сестри підпорядковуються лікарю-педіатру ОСОБА_1, який відповідає за роботу медичних сестер, зобовязаний здійснювати контроль за здоровям дітей, здійснювати заходи по попередженню захворюваності.

Виявлені порушення медичних працівників школи-інтернату в обліку та обстеженні вихованців закладу на педикульоз зафіксовані в Акті санітарно-епідеміологічного обстеження обєкту (а.с.9-11) та підтверджуються Пропозицією Головного державного санітарного лікаря м.Сум.

В двох доповідних записках (а.с.15-16, 17-18) позивач ОСОБА_1 звертає увагу директора школи на відсутність у дітей, які тимчасово не перебували в закладі, довідок про епідоточення, та прийняття у групи без огляду медичними працівниками.

В наказі №102 від 22.04.2010 року зазначаються порушення, які допустили медичні сестри. Зокрема, зареєстрований огляд учнів, які не були присутні в закладі, невірне зазначення дат огляду вихованців закладу, невиконання графіку проведення оглядів вихованців на педикульоз.

Стосовно порушень, які допущені медичними сестрами, які безпосередньо підпорядковуються лікарю-педіатру, ОСОБА_1 ні в пояснюючій записці, ні в судових засіданнях не спростував ці порушення. Як в позовній заяві, так і в судових засіданнях всупереч положень посадових інструкцій позивач стверджував, що він не має повного контролю за роботою медичних сестер.

При перевірці Сумською міською дезінфекційною станцією перевірки дотримання санітарного законодавства в школі-інтернату 08.04.2010 року (а.с.7-8) порушень вимог наказу від 28.03.1994 року №38 «Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом»не встановлено.

Станом на час перевірки Сумською міською СЕС з 15 по 22 березня 2010 року були виявлені порушення санітарного законодавства медичними працівниками школи-інтернату, що підтверджується актом (а.с.9-11) та Пропозицією головного державного санітарного лікаря від 06.04.2010 року. Отже, директор школи інтернату на підставі дослідження цих документів, пояснюючих та доповідних записок медичного персоналу, в тому числі і лікаря-педіатра ОСОБА_1 видав наказ №102 від 22.04.2010 року, в пункті 2 якого оголошена догана лікарю-педіатру ОСОБА_1

З врахуванням аналізу вищезазначених документів, пояснювальної записки медичних сестер, перевірки документів закладу встановлено порушення медичними сестрами своїх обовязків в частині огляду дітей на педикульоз. Оскільки медичні сестри підпорядковуються лікарю-педіатру, який несе відповідальність за життя та здоровя дітей, попередження захворюваності в закладі, обґрунтовано була оголошена догана лікарю-педіатру ОСОБА_1 за відсутність належного контролю за роботою медичних сестер.

Отже, суд приходить до висновку, що наказ №102 від 22.04.2010 року в частині оголошення догани позивачу ОСОБА_1 є обґрунтованим і законним, правових підстав для його скасування не має.

Стосовно наказу №137 від 21.05.2010 року суд вважає необхідним зазначити наступне:

Згідно з наказом №137 від 21.05.2010 року (а.с.21) 21.04.2010 року при проведення профілактичного медичного огляду вихованців 9-го класу склалася конфліктна ситуація між лікарем-педіатром ОСОБА_1 та учнями 9-го класу. Була створена комісія по службовому розслідуванню, яка встановила, що ОСОБА_1 грубо порушив Правила внутрішнього розпорядку, що виразилось в приниженні гідності дітей. Відповідно до цього наказу за грубе відношення до вихованців закладу лікарю-педіатру ОСОБА_1 оголошена догана.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2010 року ряд учнів школи-інтернату написали доповідні записки директору закладу (а.с.60-68) про те, що при проведенні медичного огляду лікар-педіатр ОСОБА_1 ображав дітей, виражався нецензурною лайкою, намагався застосувати до них фізичну силу.

В закладі була створена комісія по службовому розслідуванню конфліктної ситуації між лікарем школи-інтернату ОСОБА_1 та учнями 9-го класу при проведенні медичного огляду згідно з наказом №105 від 22.04.2010 року (а.с.22). До складу комісії були включені лише працівники школи-інтернату, які безпосередньо підпорядковані директору. За результатами роботи комісії по службовому розслідуванню складена довідка (а.с.88-89), де зазначено, що діти відмовляються від проведення медичного огляду у звязку з поведінкою лікаря-педіатра.

При розгляді справи представник відповідача наполягав на тому, що відповідно до п.3.4.3 Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення, який затверджений спільним наказом МОЗ, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ від 16.01.2004 року, заклади освіти уживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, які допускають жорстоке поводження з дітьми.

Згідно з Порядком розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення, який затверджений спільним наказом МОЗ, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ від 16.01.2004 року №5/34/24/11 органи та заклади освіти приймають заяви та повідомлення про випадки жорстокого поводження з дітьми, терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до Служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною (п.3.4 Порядку). Саме Служби у справах неповнолітніх ведуть загальний облік дітей, які зазнали жорстокого поводження , координують діяльність органів освіти, охорони здоровя.

Розцінюючи поведінку лікаря-педіатра ОСОБА_1 як психологічне насильство над дітьми відповідач в порушення вимог Порядку не повідомив Службу у справах дітей про цей факт, тим самим не забезпечив участь представників цієї служби у роботі комісії, враховуючи, що координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними є служба у справах дітей (п.3.1.1 Порядку).

Допитані судом свідки ОСОБА_4, яка працювала вихователем, ОСОБА_3 підтвердили, що ОСОБА_1 приділяв належну увагу дітям, турбувався про їх здоровя, постійно вів боротьбу з курінням серед дітей. У ОСОБА_1 були зауваження до дітей, які курили, зокрема до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Свідок ОСОБА_3, яка працювала в школі-інтернаті бібліотекарем, також підтвердила, що між ОСОБА_1 та вихователем ОСОБА_8 склались неприязні стосунки, що повязано з їх роботою в закладі.

Свідок ОСОБА_8 пояснювала, що коли вона привела дітей на огляд в медичний кабінет, діти відмовились від проведення огляду, пояснюючи, що лікар себе поводить не так, як треба, виник конфлікт між ОСОБА_1 та дітьми.

До частини учнів, які написали доповідні, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивач ОСОБА_1 мав неодноразові зауваження з приводу їх куріння. З ОСОБА_8, яка саме 21.04.2010 року привела вихованців на медогляд, в ході якого і виник конфлікт, перебуває в неприязних стосунках з ОСОБА_1 Відповідач не поінформував Службу у справах дітей з приводу поданих дітьми заяв.

На підставі лише доповідних записок вихованців закладу та матеріалів службового розслідування, яке проведено особами, безпосередньо підпорядкованими директору школи-інтернату, без повідомлення Служби у справах дітей з приводу заяв дітей про психологічне насильство в порушення вказаного Порядку, суд не вважає встановленим порушення ОСОБА_1 норм педагогічної етики, вчинення ним насильства на дітьми.

Крім того, і сам наказ №137 від 21.05.2010 року містить лише висновок про порушення ОСОБА_1 Правил внутрішнього розпорядку для працівників школи-інтернату (а.с.69-73) з посиланням на результати службового розслідування без зазначення обставин конфлікту, аналізу конфліктної ситуації, її наслідків.

З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним визнати недійсним та скасувати наказ Сумської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім.С.П. Супруна (Комунального закладу Сумської обласної ради Сумського дитячого будинку імені С.П.Супруна) від 21.05.2010 року №137.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Незаконне притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за наказом №137 від 21.05.2010 року призвело до моральних страждань, оскільки він тривалий час працює в цьому закладі на посаді лікаря-педіатра, приділяє належну увагу дітям, піклується про їх здоровя, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3

Враховуючи характер, глибину та тривалість душевних страждань позивача ОСОБА_1, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір у відшкодування моральної шкоди позивачу в сумі 200грн.

Керуючись ст.ст.147-149 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати наказ Сумської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім.С.П. Супруна (Комунального закладу Сумської обласної ради Сумського дитячого будинку імені С.П.Супруна) від 21.05.2010 року №137.

Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради Сумського дитячого будинку ім.С.П.Супруна на користь ОСОБА_1 200грн. в відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради Сумського дитячого будинку ім.С.П.Супруна на користь держави 17грн. судового збору.

Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради Сумського дитячого будинку ім.С.П.Супруна витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37грн. грн. на користь одержувача Державний бюджет м.Суми код ОКПО 23636315 банк ГУДКУ у Сумській області МФО банку 837013 рахунок 31215259700002, призначення платежу:22050001; 259.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ О.А.КОТЕНКО