Постанова № 1749143, 15.04.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.04.2008 № 6/711

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого: Смірнової Л.Г.

 суддів:

 при секретарі:

 За участю представників:

 від позивача: ОСОБА_12, дов. №2978 от 14.04.2008

від відповідача 1: Федоренко Є.О., дов. б/н від 01.12.2007

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

від третьої особи 6: ОСОБА_13, дов. №1468 від 31.03.2008

від третьої особи 7: не з'явився

від третьої особи 8: не з'явився

від третьої особи 9: не з'явився

від третьої особи 10: не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2008

 у справі № 6/711  

 за позовом ОСОБА_1

 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик"

Голосіївської районної у м.Києві державна адміністрація

 третя особа відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

 третя особа позивача

 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсними змін до установчих документів та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд господарського суду міста Києва передано вимоги ОСОБА_1 (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” (далі-відповідач 1) та Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач 2) про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів

відповідача 1 №1/11 від 25.11.2005; визнання недійсними викладених в новій редакції №4 змін до статуту відповідача 1, внесених на підставі протоколу зборів учасників товариства № 1/11 від 25.11.2005, зареєстрованих державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 20.03.2007 записом № 10681050006001404; зобов'язання відповідача 2 скасувати державну реєстрацію вказаних змін; визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 від 13.12.2006, оформленого протоколом №1/12; визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 від 20.02.2007, оформленого протоколом №1/02; визнання недійсними викладених в новій редакції №5 змін до статуту відповідача 1, внесених на підставі протоколу зборів учасників товариства №1/02 від 20.02.2007, зареєстрованих державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 20.03.2007 записом

№10681050006001404; зобов'язання відповідача 2 зареєструвати вказані зміни.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2008 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 №1/11 від 25.11.2005 про: виключення позивача зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик”; перерозподіл статутного фонду; затвердження та підписання статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” у новій редакції №4; звільнення з посади директора ОСОБА_14; призначення на посаду директора ОСОБА_15;

- визнано недійсними викладені в новій редакції №4 зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” внесені на підставі протоколу зборів учасників товариства №1/11 від 25.11.2005, зареєстровані державним реєстратором Голосіївської у місті

Києві районної державної адміністрації 20.03.2007 записом №10681050006001404;

- визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 від 13.12.2006, оформлене протоколом №1/12;

- визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 від 20.02.2007, оформлене протоколом №1/02;

- визнано недійсними викладені в новій редакції №5 зміни до статуту відповідача 1, внесені на підставі протоколу зборів учасників товариства №1/02 від 20.02.2007, зареєстровані державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 20.03.2007 записом

№10681050006001404;

- стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на порушенні відповідачем 1 вимог законодавства щодо проведення зборів учасників товариства, що призвело до порушення прав позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на те, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом неправильно дано оцінку обставинам справи, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд змінити мотивувальну та резолютивну частини рішення, зазначивши в постанові, що: рішення про прийняття до складу товариства ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, прийняте 25.11.2005, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача і здійснено без дотримання чинного законодавства; позовні вимоги до відповідача 1 задовольнити у повному обсязі та визнати недійсним з моменту прийняття всі рішення загальних зборів відповідача 2, оформлені протоколом №1/11 від 25.112005.

В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що судом порушені вимоги статей 88, 143 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) та вимоги статей 32,33,34 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2008 апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 01.04.2008.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008, в порядку приписів статті 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 15.04.2008.

У судове засідання 15.04.2008 з'явилися представники позивача, відповідача 1 та третьої особи 6. Інші учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте повноважних представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача 1 проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення. Представник третьої особи 6 проти апеляційної скарги також заперечив, посилаючись на те, що судом першої інстанції оскаржуване рішення було прийнято з урахуванням всіх обставин справи і судової практики щодо даної категорії спорів.

З наданих суду письмових пояснень третьої особи 5, 7, 8 вбачається, що зазначені особи повністю заперечують проти апеляційної скарги посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення. Зокрема третіми особами зазначено, що судом було надано оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, відповідно до приписів рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників всіх учасників судового процесу у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представників відповідача 2, третьої особи 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10. а відповідача 2.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” (код 24586192) №1/08 від 19.08.2005 (копія у матеріалах справи) ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) був учасником Товариства, який володів часткою в статутному фонді Товариства в розмірі 10% вартістю 1650,00грн.

Крім того, згідно з вказаним протоколом, учасниками товариства також були ОСОБА_2(частка 51% вартістю 8415 грн.) та ОСОБА_3(частка 10% вартістю 6435,00грн.).

У подальшому статутний фонд Товариства було збільшено до 155000 грн. (ОСОБА_2 - 79050,00грн. - 51%, ОСОБА_3 - 60450,00грн. - 39%, ОСОБА_1 - 15500 грн. - 10%), що було зафіксовано у протоколі зборів учасників товариства від 21.09.2005 та на підставі чого було затверджено нову редакцію статуту (№ 3).

Станом на 25.11.2005 діяла редакція статуту Товариства №2, зареєстрована державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 29.08.2005, запис №10681050001001404, затверджена протоколом №1/08 зборів учасників від 19.08.2005.

Відповідно до вказаного статуту вищим органом товариства є збори учасників, які складаються з учасників або їх представників (пункт 10.2 статті 10 статуту).

Виключення зі складу учасників товариства віднесено до виключної компетенції учасників товариства (підпункт „в” пункту 10.7 статуту Товариства).

25.11.2005 відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких було

прийнято рішення:

1) прийняти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7;

2) вивести зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” ОСОБА_2, ОСОБА_3;

3) на підставі систематичного невиконання своїх обов'язків та рішень зборів, перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” виключити ОСОБА_1 на підставі підпункту „а” і „б” статті 11 та статті 64 Закону України „Про господарські товариства” зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик”;

4) перерозподілити статутний фонд наступним чином:

- ОСОБА_6 володіє однією часткою вартістю 35650,00грн., що становить 23% статутного фонду;

- ОСОБА_10 володіє другою часткою вартістю 7750,00грн., що становить 5% статутного фонду;

- ОСОБА_8 володіє третьою часткою вартістю 7750,00грн., що становить 5% статутного фонду;

- ОСОБА_9 володіє п'ятою часткою вартістю 7750,00грн., що становить 5% статутного фонду;

- ОСОБА_11 володіє шостою часткою вартістю 60450,00грн., що становить 39% статутного фонду;

5) затвердити та підписати статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” в новій редакції №4;

 6) звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_14;

 7) призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_15.

Рішення з усіх питань були прийняті одностайно.

Зазначене рішення було оформлене протоколом №1/11, копію якого залучено до матеріалів справи.

Як вже було зазначено вище, на час прийняття даного рішення загальних зборів позивачеві належала частка у розмірі 10% статутного фонду Товариства.

Порядок проведення зборів учасників передбачено статтею 61 Закону України „Про господарські товариства”, відповідно до якого про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів і повістки дня. Повідомлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів. Аналогічні вимоги зафіксовані в пункті 10.15 статті 10 статуту.

Допустимим доказом повідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів Товариства є будь-які фактичні дані про те, що відповідач 1 у визначений Законом строк інформував учасника про збори та їх повістку і вказана інформація отримана учасниками.

Доведення вказаних обставин, в силу статті 33 ГПК України, покладається на відповідача 1.

Відповідачем 1 не надано жодних доказів щодо виконання даних вимог Закону стосовно позивача, а тому доводи позивача про порушення відповідачем 1 законодавства при проведенні зборів визнано судом обґрунтованими.

Також відповідач 1 не довів наявність підстав для виключення позивача з учасників товариства.

Зокрема, відповідно до приписів статті 64 Закону України „Про господарські товариства” учасника може бути виключено з числа засновників, якщо він систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, при цьому йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Відповідачем 1 жодних обґрунтованих доказів неналежного виконання обов'язків позивачем надано не було. Рішення про відшкодування вартості частки виключеного учасника в статутному капіталі не приймалось.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що відповідачем 1 не подано доказів, що містять перелік конкретних зобов'язань, що не виконувались позивачем, інформацію стосовно того, в чому полягала систематичність невиконання учасником зобов'язань, переліку рішення зборів, які не виконувались, та дій позивача, що перешкоджали досягненню цілей Товариства, є обґрунтованими.

Незаконність прийнятого відповідачем 1 рішення від 25.11.2005 тягне за собою незаконність подальших рішень від 13.12.2006 та 20.02.2007 та змін до статуту товариства, внесених на підставі цих рішень.

Незаконність прийняття рішення загальними зборами Товариства 25.11.2005 (пункти. З, 4, 5, 6, 7) свідчить про неправомірність подальших рішень, прийнятих без урахування частки позивача.

Так, 13.12.2006 рішенням загальних зборів учасників у складі ОСОБА_10 (23% голосів) та ОСОБА_11 (39% голосів) за систематичне невиконання своїх обов'язків, рішень зборів, перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства зі складу останнього були виключені ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а статутний фонд перерозподілений між ОСОБА_10, ОСОБА_7 в рівних частинах - по 50 % статутного фонду; вирішено затвердити та підписати статут товариства в новій редакції.

20.02.2007 ОСОБА_10 (23% голосів) та ОСОБА_7 (39% голосів) було прийнято до складу учасників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; добровільно вийшли зі складу учасників ОСОБА_10 та ОСОБА_7, у зв'язку з чим перерозподілено статутний фонд між новими учасниками; вирішено затвердити статут Товариства в новій редакції №5; звільнити з посади директора ОСОБА_20 та призначити директором ОСОБА_4 (протокол № 1/02).

Відповідні зміни до установчих документів згідно з протоколами від 13.12.2006 та 20.02.2007 було зареєстровано державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 20.03.2007 записом №10681050006001404.

Виходячи з незаконності прийняття оспорюваних рішень загальних зборів Товариства, незаконним є всі подальші зміни, зареєстровані в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, внесені на підставі таких рішень.

Пунктом 7.3 статуту товариства встановлено, що учасник товариства може звернутися до суду з заявою про визнання недійсними рішень зборів учасників, які прийняті з порушенням чинного законодавства України.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов до відповідача 1 пред'явлено обґрунтовано в частині визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 № 1/11 від 25.11.2005 в частині пунктів 3, 4, 5, 6 та 7; визнання недійсним викладених в новій редакції № 4 змін до статуту відповідача 1 внесених на підставі протоколу зборів учасників товариства № 1/11 від 25.11.2005 без урахування частки позивача, зареєстрованих державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 20.03.2007 записом №1068105000600І4О4; визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 від 13.12.2006, оформленого протоколом №1/12; визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів відповідача 1 від 20.02.2007, оформленого протоколом №1/02; визнання недійсними викладених в новій редакції №5 змін до статуту відповідача 1, внесених на підставі протоколу зборів учасників товариства №1/02 від 20.02.2007, зареєстрованих державним реєстратором Голосіївської у місті Києві державної адміністрації 20.03.2007 записом №10681050006001404.

Щодо інших позовних вимог до відповідача 1, судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до підпункту 7.2.1 статуту Товариства за згодою всіх учасників останнього шляхом збільшення статутного фонду, за рахунок додаткового вкладу нового учасника або перерозподілу часток, особа може вступити до Товариства з дотриманням порядку, визначеному пунктами 7.1.1 - 7.1.5, 7.1.11 статті 7 Статуту.

Рішення про прийняття до складу Товариства ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, прийняте також 25.11.2005, не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та здійснено з дотриманням чинного законодавства.

Також є правомірним пункт 2 рішення загальних зборів Товариства від 25.11.2005 щодо виведення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловик” ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке носило добровільний характер.

Учасник має право вийти з Товариства, повідомивши останнє про свій вихід не пізніше, ніж за одну добу до виходу (пункт 7.1.6 статуту Товариства).

Судова колегія також не вбачає підстав для задоволення вимог до відповідача 2, оскільки вимога про зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до статуту повинна кореспондуватися з підставами звернення до суду, тобто носити характер захисту порушених прав.

Доведення факту порушення прав, відповідно до статті 33 ГПК України, покладається на позивача. Вважаючи свої права порушеними та обираючи спосіб їх захисту, позивач визначає особу відповідача, до якої спрямовані вимоги. У той же час, звернення до суду має на меті визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та змін статуту. Оскільки скасування державної реєстрації даних змін до статуту є похідною дією від їх визнання недійсними в судовому порядку, відсутні правові підстави вважати

порушеними на момент звернення до суду права позивача діями або

бездіяльністю відповідача 2.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання рішенням законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача 2 щодо зобов'язання останнього скасувати державну реєстрацію змін до статуту, а також вимоги до позивача 1 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства №1/11 від 25.11.2005 в частині пунктів 1, 2 є необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх обставин справи, з дотриманням норм чинного законодавства та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2008 у справі №6/711 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2007, у справі №6/711 залишити без змін.

3. Матеріали справи №6/711 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя

 Судді

 21.04.08 (відправлено)