Ухвала суду № 1748583, 18.04.2007, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-437 2007 р. Головуючий у 1 інстанції - Ковальова О.О.

Категорія 41 Суддя-доповідач - Шевченко В. А.

УХВАЛА

 іменем України

18 квітня 2007 року м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в

складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів - Лузан Л.В., Шевченка В.А.,

при секретарі - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємтсва "Охтирський комбінат хлібопродуктів"

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.

Постановлено стягнути з ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" на користь ОСОБА_1. 2297 грн. 52 коп. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, 200 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 9 листопада 2005 року позивач працював у ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" на посаді оператора V розряду.

Наказом від 31 липня 2006 року ОСОБА_1. було звільнено із займаної посади з 1 серпня 2006 року за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 3).

З розрахункового документа, який позивач отримав 11 серпня 2006 року слідує, що станом на серпень 2006 року борг підприємства по заробітній платі становив 3625 грн. 55 коп. (а. с 14, 40), станом на вересень 2006 року - 2352 грн. 34 коп. (а. с 28 зворот). Ця обставина відповідачем визнається.

23 серпня 2006 року з ОСОБА_1. було проведено розрахунок по заробітній платі за липень 2006 року, а 29 вересня 2006 року - за грудень 2005 року, що теж не оспорюється відповідачем. Остаточний розрахунок з ним проведено 30 листопада 2006 року.

Таким чином, період затримки розрахунку з позивачем, як вірно зазначив суд, тривав з 2 серпня по 30 листопада 2006 року.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності до абз. 1 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємтсва, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.

Доказів на підтвердження того, що несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача було проведено не з вини підприємства, відповідачем надано не було.

Виходячи з викладеного вище, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив даний позов, навівши у рішенні відповідні розрахунки і мотиви щодо присуджених сум, у тому числі й відносно відшкодування моральної шкоди.

Належних доказів на спростування, викладених у рішенні висновків апелянт теж не надав.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія приходить до висновку, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, у відповідності до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, враховуючи, що ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" при подачі апеляційної скарги було сплачено 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, слід стягнути на користь апеляційного суда Сумської області 22 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу державного підприємтсва "Охтирський комбінат хлібопродуктів" відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з державного підприємтсва "Охтирський комбінат хлібопродуктів" на користь апеляційного суду Сумської області (Код ЄДРПОУ: 02893444, розрахунковий рахунок: 37319005002177, банк: УДК в Сумській області, МФО: 837013, призначення платежу: за ІТЗ) 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.