Вирок № 17485224, 22.07.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №1-598/11

Номер рядка стат.звіту 25

Код суду 0707

В И Р О К

Іменем України

22.07.2011 м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючогоКотубей І.І.

при секретаріПанас М.В.

з участю: прокурораГнідий О.Ю.

підсудноїОСОБА_1

потерпілихОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кленовець Мукачівського району, мешканки с. АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимої 6 жовтня 2010 року Мукачівським міськрайонним судом за ст.191ч.3, ст.366 ч.1 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,-

за ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора Мукачівського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, уклавши фіктивний договір поставки за № 1 від 09.07.2009 року та підробивши бухгалтерські документи, а саме рахунок № 8 від 10.07.2009 року, та накладну за № 8 від 10.07.2009 року по закупці 2-х декоративних лавочок для Мукачівського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, від імені приватного підприємця ОСОБА_13, який нібито являвся постачальником продукції, на загальну суму 3000 гривень, насправді лавочки закупила одну у громадянки ОСОБА_14 за 1100 гривень, а другу у громадянина ОСОБА_15 за 1400 гривень, а всього на загальну суму 2 500 гривень. В результаті своєї протиправної діяльності ОСОБА_1 привласнила бюджетні кошти на загальну суму 500 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1, будучи на посаді директора Мукачівського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, являючись службовою особою, діючи умисно, з корисливих спонукань, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, під виглядом закупки меблів з магазину «Магніт», що розташований по вул.Духновича, 51 в м. Мукачево, отримала від приватного підприємця та директора вказаного магазину ОСОБА_16, незаповнені чисті бланки накладної, рахунку та договір поставки товару з його підписами та печаткою, після чого, внесла в них неправдиві відомості про придбання двох декоративних лавок на загальну суму 3000 гривень, а саме в рахунок № 8 від 10.07.2009 року, накладу № 8 від 10.07.2009, а також в договір поставки за № 1 від 09.07.2009 року. Заповнені документи подала в Мукачівське управління Державного казначейства, яке платіжним дорученням № 11 від 13 липня 2009 року, перерахувало державні кошти в сумі 3000 гривень на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_16 В подальшому ОСОБА_1 перераховані гроші на особистий рахунок ПП ОСОБА_16 забрала та, з метою привласнення чужого майна, придбала дві лавочки, одну у громадянки ОСОБА_14 за 1100 гривень, а другу в громадянина ОСОБА_15 за 1400 гривень, а решту державних грошових коштів в сумі 500 гривень привласнила.

Крім цього, 31 серпня 2010 року, на банківську карточку працівникам Мукачівського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації було нараховано премію в розмірі одного посадового окладу. ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора Мукачівського районного територіального центру соціальнрго обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, тобто будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливі мотиви на особисте збагачення, маючи умисел на заволідоння чужим майном, який у неї виник раптово, в приміщенні свого службового кабінету, надала вказівку працівників територіального центру повернути нараховану премію в розмірі одного окладу, мотивуючи свій наказ важким матеріальним становищем територіального центру та її особистим. Перебуваючи у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 працівники територіального центру, виконуючи її вказівку, як керівника, передали їй отриману премію, а саме ОСОБА_8 передала кошти в розмірі 650 гривень, ОСОБА_6 в розмірі 500 гривень; ОСОБА_9 в розмірі 700 гривень, ОСОБА_17 в розмірі 500 гривень, ОСОБА_10 в розмірі 450 гривень, ОСОБА_5 в розмірі 800 гривень, ОСОБА_18 в розмірі 550 гривень, ОСОБА_4 в розмірі 740 гривень, ОСОБА_2 в розмірі 820 гривень, ОСОБА_11 в розмірі 600 гривень, а всього ОСОБА_1 заволоділа коштами працівників на загальну суму 6310 гривень.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 368 КК України, визнала частково. Показала, що дійсно вона отримала від приватного підприємця ОСОБА_16 незаповнену накладну, на якій був тільки підпис підприємця та печатка, внесла в документи неправдиві відомості про придбання двох декоративних лавок на загальну суму 3000 гривень, а саме в рахунок № 8 від 10.07.2009 року, накладу № 8 від 10.07.2009, а також в договір поставки за № 1 від 09.07.2009 року. Вона сама заповнила ці документи, подала їх в Мукачівське управління Державного казначейства, яке перерахувало державні кошти в сумі 3000 гривень на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_16 Після того вона перераховані гроші на рахунок ПП ОСОБА_16 забрала, купила дві лавочки, одну у громадянки ОСОБА_14 за 1100 гривень, а другу в громадянина ОСОБА_15 за 1400 гривень. Інша частина коштів залишилася в неї.

Щодо привласнення ялинкових прикрас підсудна пояснила, що в даній частині обвинувачення вона вину не визнає, оскільки ніякі прикраси вона не привласнювала, собі їх не брала. Після отримання новорічних ялинкових прикрас від ПП ОСОБА_19 на суму 1730 грн. всі ці прикраси залишилися в приміщенні центру. Ними була прикрашена ялинка, а коли ялинку розібрали, прикраси знаходилися в коробці. Скільки їх там було, вона не знає. Коли вона перебувала у відпустці, то їй зателефонували з роботи і повідомили, що не вистачає ялинкових прикрас. Щоб до неї не було претензій, вона сказала, що принесе в територіальний центр свої ялинкові прикраси з дому, що і зробила. Однак пізніше виявилося, що особисті її прикраси не могли взяти на баланс, тому вона заплатила за них кошти. Це вона зробила, щоб до неї не було ніяких претензій, хоча насправді особисто ніякі прикраси не брала, де вони поділися, не знає. Під час передачі товарно-матеріальних цінностей та проведенні інвентаризації вона присутньою не була.

Також підсудна показала, що вона ніколи не вимагала від працівників територіального центру гроші і не погрожувала їм. Дійсно мав місце факт, що коли працівникам була нарахована премія, вона сказала їм, щоб вони цю премію повернули їй. В зв'язку з чим необхідно було повертати кошти, вона не говорила, її з працівників про це ніхто не питав. Коли вона сказала своїм підлеглим працівника про необхідність повернення коштів, то нікому вона не погрожувала і коштів не вимагала, про можливість звільнення в разі неповернення коштів не говорила, нікого звільняти не мала наміру. Ще до того вона говорила деяким працівникам, які працювали і отримували пенсію, що отримала листа, відповідно до якого планується скорочення штату, і що можливо скорочувати будуть тих, які вже отримують пенсію. Така розмова була раніше, а коли працівники повертали їй отриману премію, вона за це нічого не згадувала і звільненням їм не погрожувала.

В тому, що вона підробила документи, отримала 500 гривень при придбанні декоративних лавочок, незаконно дала вказівку працівникам терцентру про повернення отриманої ними премії і отримала від них кошти, вину визнає, у вчиненному щиро розкаюється, обіцяє більше ніколи не скоювати злочинів. Все це нею було вчинено ще до винесення відносно неї вироку, після її засудження вона ніяких злочинів не скоювала, має на утриманні неповнолітню дитину, завдану шкоду терцентру відшкодувала, тому просить суд це врахувати і не позбавляти її волі.

Допитана по справі потерпіла ОСОБА_2 показала, що в серпні місяці 2010 року згідно наказу директора територіального центру ОСОБА_1, їй було нараховано премію у розмірі одного посадового окладу, тобто 1100 гривень. Дану премію отримала на банківську карточку разом з заробітною платою за серпень місяць 2010 року. Перед тим, як вона мала отримати з карточки дану премію, до неї підійшла директор центру ОСОБА_1 і один на один їй сказала, що в неї матеріальні проблеми, у зв'язку з чим премію, яку нараховано, повинна віддати їй особисто. Вказані слова ОСОБА_1 вона зрозуміла як вимогу, за невиконання якої, вона матиме проблеми на роботі. Крім того, за деякий час до цього ОСОБА_1 їй сказала, що вона вже пенсійного віку, в установі можливо буде скорочення. Знявши з карточки біля 800 гривень, вона відділа їх ОСОБА_1 в робочому кабінеті. В момент надання вказівки про повернення премії підсудна їй прямо не погрожувала, але знаючи про можливе звільнення потерпіла думала, що у випадку неповернення премії з боку директора відносно неї можуть бути вжиті різні заходи, в тому числі і звільнення. На даний час вона ніяких претензій до підсудної немає, щоб остання повертала їй кошти, не бажає.

Також потерпіла показала, що в лютому місяці 2011 року ОСОБА_1 йшла у відпустку і її було призначено на посаду в.о. директора територіального центру. У зв'язку з цим 15.02.2011 року нею було видано наказ за № 2 «Про передачу товарно-матеріальних цінностей», які рахувалися за ОСОБА_1, завідуючій господарством ОСОБА_3 Було створено робочу групу, якою в результаті проведеної інвентаризації було виявлено нестачу ялинкових прикрас на суму 755 гривень. Про це було складено інвентаризаційну опис і виведено нестачу. Чи брала ОСОБА_1 прикраси собі, чи комусь їх передала, вона не знає.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що працює завідуючою господарством Мукачівського територіального центру з січня місяця 2011 року. 15 лютого 2011 року, в.о. директора територіального центру ОСОБА_2 було видано наказ за № 2, «Про передачу товарно-матеріальних цінностей»у зв'язку з вибуттям директора терцентру ОСОБА_1 у відпустку. Була створена робоча група, в яку входили головний бухгалтер, як голова, члени - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Ця робоча група повинна була провести передачу товарно-матеріальних цінностей, які рахувалися за ОСОБА_1 Під час проведення інвентаризації робочою групою виявлено нестачу ялинкових прикрас на суму 755 гривень, про що складено відповідний акт. Скільки новорічних прикрас було доставлено в територіальний центр, вона не може сказати, так як всіма ТМЦ розпоряджалася ОСОБА_1 Хто ці прикраси забрав, вона не знає.

Також потерпіла ОСОБА_3 показала, що в серпні 2010 року їй на банківську карточку було перераховано премію, а працююча на той час директором ОСОБА_1 сказала, що цю премію необхідно повернути. Вона виконала вказівку директора і повернула їй кошти. В той час ОСОБА_1 прамо їй не погрожувала і кошти не вимагала, про те, що в разі неповернення премії вона буде звільнена, не говорила. Ще до того директор говорила, що можливо в їх установі буде скорочення штату, але в момент повернення премії розмови про це не було. На даний час вона ніяких претензій до підсудної не має.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_8 показала, що працює соціальним робітником Мукачівського територіального центру з 1996 року. В серпні місяці 2010 року, перебуваючи в територіальному центрі на нараді, до неї підійшла директор центру ОСОБА_1 і сказала, що вона дала вказівку деяким соціальним робітникам здати їй кошти, і щоб вона від них зібрала ці кошти. Також сказала, що свою премію, яку вона отримала до зарплати, теж поставила до суми, яку буде збирати. Після того до неї підійшли ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_10, які їй здали гроші різними сумами. Зібравши гроші від вказаних громадян в загальній сумі 2840 гривень, а також доклавши свої в сумі 650 гривень, вона передала їх ОСОБА_1 в приміщенні її службового кабінету. Після передачі коштів ОСОБА_1 остання нічого не пояснювала, для чого їй ці кошти. Особисто їй ОСОБА_1 нічим не погрожувала, грошей не вимагала, а тільки дала вказівку зібрати гроші і віддати свої. Претензій до підсудної немає.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_11 показав, що працює соціальним робітником Мукачівського територіального центру з 2008 року. В серпні місяці 2010 року, згідно наказу директора територіального центру ОСОБА_1, йому було нараховано премію у розмірі одного посадового окладу. Дану премію отримав на банківську карточку разом із заробітною платою. Після того, як отримав гроші з карточки, знаходився на нараді в територіальному центрі, де до нього підійшла директор територіального центру ОСОБА_1 і сказала, що в територіальному центрі є штрафні санкції і їй потрібно сплатити штраф, в зв'язку з чим премію, яку він отримав повинен повернути їй особисто. В зв'язку тим, що вона яляється директором, він виконав її вказівку про повернення премії, віддав їй 600 гривень. При цьому йому ніхто не погрожував, про можливе його звільнення ніхто йому не говорив. На даний час він ніяких претензій до підсудної немає.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_10 показала, що працює соціальним робітником Мукачівського територіального центру з 2005 року. В серпні місяці 2010 року, згідно наказу директора територіального центру ОСОБА_1, їй було нараховано премію у розмірі одного посадового окладу. Дану премію отримала на банківську карточку. До неї підійшла директор центру ОСОБА_1 і сказала, що премію, яку їй нараховано, потрібно віддати соціальному робітнику ОСОБА_8. При цьому вона не пояснила, чому і для чого потрібно дану премію віддати. Після цього вона зняла кошти з банківської карточки, 450 гривень дала соціальному робітнику громадянці ОСОБА_8, щоб та передала ОСОБА_1 При поверненні премії їй підсудна не погрожувала, кошти не вимагала, а тільки сказала, що премію необхідно повернути. На даний час ніяких претензій до підсудної немає.

Потерпіла ОСОБА_7 показала, що вона, як і деякі інші працівники, також в серпні 2010 року повертала отриману премію директору ОСОБА_1 Це вона зробила тому, що така була вказівна директора. Вона просто виконала вказівку керівника, віддала їй 500 гривень, ніхто їй нічим не погрожував. На даний час ніяких претензій до підсудної немає.

Потерпіла ОСОБА_22 також показала, що вона в серпні 2010 року повертала отриману премію директору ОСОБА_1 і зробила тому, що така була вказівна директора. Вона просто виконала вказівку керівника, віддала їй 700 гривень, ніхто їй нічим не погрожував. На даний час ніяких претензій до підсудної немає.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що особисто підсудна гроші від неї не просила, про це їй повідомили інші працівники терцентру, а віддавала вона отриману премію ОСОБА_8 Ніхто їй нічим не погрожував, гроші не вимагав, особисто з підсудною вона не говорила, тому та і не могла їй нічим погрожувати.

Потерпіла ОСОБА_5 в суді дала аналогічні з ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_24 покази, також підтвердила, що вона просто виконувала вказівку директора про повернення отриманої премії, при цьому ніхто їй не погрожував звільненням з роботи, кошти директор не вимагала. Претензій до підсудної ніяких немає.

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що також повертала ОСОБА_1 отриману премію, але робила це тому, що так робили всі. Їй ніхто не погрожував, кошти від неї ніхто не вимагав. Претензій до підсудної немає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_19 показала, що являється приватним підприємцем. В смт. Чинадієво вона має магазин, де торгує різними іграшками. ОСОБА_1 знала візуально, з нею немала ніяких стосунків. Приблизно двічі вона замовляла товар по перерахунку і два рази їй товар доставляла. В грудні місяці 2010 року ОСОБА_1 замовила в неї новорічні іграшки на суму 1730 гривень. Всі іграшки були упаковані в одну велику коробку та одну меншу. Вона дала ОСОБА_1 заповнений рахунок, накладну, підписали договір поставки, після того на її рахунок було перераховано кошти в сумі 1730 гривень. Отримавши кошти вона зразу доставила товар. Приймала товар ОСОБА_1 в її присутності і разом з нею було перераховано кількість товару. Претензій до неї не було ніяких.

Допитана в якості свідка ОСОБА_25 показала, що працює на посаді головного бухгалтера Мукачівського територіального центру з січня місяця 2008 року. Директором територіального центру працювала ОСОБА_1. 10 липня 2009 року ОСОБА_1 принесла в бухгалтерію документи, а саме рахунок № 8, накладну № 8 від цього числа і договір поставки товару, сказала, що необхідно перерахувати гроші в сумі 3000 гривень на рахунок приватного підприємця ОСОБА_16, оскільки вона закупляє в нього дві декоративні лавочки. Документи були вже заповнені, підписані і завірені круглою печаткою приватного підприємця ОСОБА_16 Так як перерахунок бюджетних коштів здійснюється лише казначейством, нею було виписано платіжне доручення за № 11 від 13.07.2009 року в банк на перерахування коштів, після чого всі документи подалися в Мукачівське управління Державного казначейства. Про те, що ОСОБА_1 декоративні лавочки придбала у фізичних осіб, мешканців с. Кольчино, а не у приватного підприємця ОСОБА_16, вона дізналася пізніше.

Крім того, в грудні місяці 2010 року, ОСОБА_1 дала їй рахунок, за яким вона перерахувала кошти в сумі 1730 гривень за новорічні прикраси. Цими прикрасами була прибрана ялинка, а коли проводилася інвентаризація, виявилось, що частини новорічних прикрас невистачає. Хто взяв іграшки, вона не бачила. Відносно прикрас, які були виявлені в травні місяці 2011 року у підсобному приміщенні територіально центру показала, що їх прибиральниця ОСОБА_26 принесла ящик картонний в бухгалтерію і сказала, що ОСОБА_1 їй передзвонила і сказала, що вона поставила в підсобне приміщення ящик з новорічними прикрасами , яких не хватало. Вона подивилася, там дійсно були іграшки, але іграшки були старі, не нові. Чи це з тієї партії, що невистачало, чи якісь другі, вона не знає. Ці іграшки не поставила на облік тому, що ОСОБА_1 сама повинна їх була принести в бухгалтерію і сказати, що за іграшки.. Чи це ті новорічні прикраси, що куплені в грудні 2010 року, чи другі, сказати не може, тому їх і не оприходувала.

Також свідок показала, що у серпні місяці до Дня Незалежності працівникам територіального центру було нараховано премії на банківські картонки разом з зарплатою. Вона чула про той випадок, що ОСОБА_1 сказала працівникам поверненути премій, від неї кошти вони не вимагала.

Допитана в якості свідка ОСОБА_27 показала, що працює економістом Мукачівського територіального центру з червня місяця 2010 року. В серпні місяці 2010 року, згідно наказу директора територіального центру ОСОБА_1, їй було нараховано премію у розмірі одного посадового окладу, дану премію отримала на банківську карточку разом із заробітною платою, отримані кошти використала для власних потреб. Десь на початку вересня місяця 2010 року, ОСОБА_11, дав їй суму грошей, щоб вона передала директору ОСОБА_1, яка на той час була відсутня в кабінеті. Скільки грошей і якими купюрами, сказати не може, так як не перераховувала. Віднесла в кабінет і поклала на стіл ОСОБА_1 гроші. Коли остання повернулася, вона сказала, що ОСОБА_11 залишив на столі для неї гроші, які вона поклала їй на стіл. Директор центру ОСОБА_28 не вимагала в неї повернення премії, яку отримала в серпні місяці 2010 року, але вона чула розмову між деякими працівниками центру, що вони повертали отриману премію ОСОБА_1. Чи було це в примусовому порядку, чи вона їм погрожувала звільненням з роботи або неприємностями на роботі, не знає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_29 показала, що десь в липні місяці 2009 року, ОСОБА_1 прийшла до них додому і запитала її, чи продається декоративна лавка, яка стояла в них в дворі. Наскільки вона пам'ятає ОСОБА_1 стала торгуватися з нею. Вони запросили 1200 гривень, а вона хотіла ще дешевше. Тоді ОСОБА_1 сказала, що зразу грошей немає, а дасть пізніше. Спочатку вона заплатила 700 гривень за лавку, а через деякий час дала 400 гривень. Всього за лавку вона отримала 1100 гривень.

Свідок ОСОБА_30, покази якого оголошувалися в судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що літом 2009 року ОСОБА_1 попросила його продати їй декоративну лавку, яку треба в територіальний центр. Декоративну лавку він зробив сам і вона стояла у його мами, яка проживає напроти територіального центру. ОСОБА_1 сказала, що вона йому дає 1400 гривень. На цю суму він погодився. Зразу гроші ОСОБА_1 йому не дала, так як сказала, що треба оформити бухгалтерські документи. Десь через місяць вона принесла 400 гривень, а ще через деякий час 1000 гривень. Коли ОСОБА_1 давала йому гроші, то ніхто не був присутній.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 показав, що ОСОБА_1 знає візуально, вона в його магазині замовляла меблі в територіальний центр декілька разів. Літом 2009 року ОСОБА_1 до нього звернулася з проханням, що їй треба в територіальний центр меблі. Він їй сказав, щоб вибрала які потрібні. Меблі вона вибрала, перерахувала гроші, він меблі доставив в територіальний центр. Через деякий час вона знову прийшла і сказала, що треба ще деякі меблі доставити. Він виписав рахунок, накладну, в якій вказав перелік товару, поставив підписи, печать і дав ОСОБА_1. Ще через деякий час вона прийшла і сказала, що не встигла перерахувати гроші і тому просить його дати їй чистий бланк накладної, рахунка і підписати незаповнений бланк договору-поставки. Пояснила, що коли будуть кошти, вкаже перелік товару і перерахує гроші. Довіряючи їй він дав на її вимогу вказані документи. Через деякий час ОСОБА_1 прийшла до нього і сказала, що помилково перерахувала на його рахунок гроші в сумі 3 тисячі гривень, попросила вказані кошти повернути. Він перевірив чи дійсно кошти в сумі 3 тисячі перераховано на його рахунок. Ці кошти він повернув ОСОБА_1 Про те, що ОСОБА_1 може підробити вказані документи, йому не приходило і в голову. Декоративних лавок в продажі його магазину взагалі немає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_31 показала, що працює посудомийкою в Мукачівському територіальному центрі. Після новорічних свят вона з ОСОБА_26 розбирали новорічну ялинку, знімали новорічні іграшки. Всі іграшки, які були на ялинці, склали в один ящик і віднесли в бухгалтерію, де поставили на шкаф. Скільки мало бути іграшок, вона не знає. Після того вона тривалий час перебувала на лікарняному, тому більше нічого не знає.

Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в судовому засіданні показали, що вони працюють в Мукачівському територіальному центрі і були членами комісії, яка проводила інвентаризацію на початку 2011 року. Під час інвентаризації комісією було виявлено нестачу ялинкових прикрас на суму 755 гривень, про що було складено відповідний акт. Чому виникла така недостача, вони не знають.

Крім часткового визнання підсудною своєї вини, показів потерпілих та свідків, її вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

-копією наказу № 31 «Про преміювання працівників Територіального центру за серпень місяць 2010 року», відповідно до якого працівникам до Дня Незалежності в 2010 році було надано премію згідно посадового окладу (т.1, а.с. 39-40);

-розрахунково-платіжними відомостями за серпень 2010 року, відповідно до яких працівникам було нараховано та виплачено премії в серпні 2010 року в розмірі їх посадових окладів (т.1, а.с. 42-46);

-доповідними записками працівників ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2,ОСОБА_5, ОСОБА_3, згідно з якими вказані працівники доповіли заступнику голови Мукачівської РДА про факт нарахування їм премії в серпні 2010 року та про повернення премії ОСОБА_1 на її вимогу (т.1, а.с.47-54);

-копією договору поставки від 09.07.2009 року, укладеного між ПП ОСОБА_13 та Територіальним центром в особі начальника ОСОБА_1 на поставку декоративних лавочок на суму 3000 грн. (т.1, а.с.87);

-копією рахунку № 8 від 10.07.2009 року та платіжним дорученням № 11 від 13.07.2009 року, відповідно до яких ПП ОСОБА_13 було перераховано 3000 гривень за дві декоративні лавочки, які фактично він не поставляв (т.1, а.с.88, 90);

-копією накладної від 10.07.2009 року, згідно з якого від ПП ОСОБА_13 отримано дві декоративні лавочки на суму 3000 гривень, хоча такі лавочки підприємцем в Територіальний центр не передавалися. (т.1, а.с. 89);

-висновком експерта № 1198 від 27.05.2011 року, відповідно до якого рукописний текст в договорі поставки товару № 1 від 09.07.2009 року, накладній № 8 від 10.07.2009 року, рахунку № 8 від 10.07.2009 року виконаний ОСОБА_1. (т.2, а.с. 170-175);

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку що дії підсудної в частині привласнення 500 гривень при покупці декоративних лавочок вірно кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, та за ч.1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання і видача завідомо неправдивих документів. У вчиненні даних злочинів підсудна повністю визнала свою вину, а також її вина в цьому повністю доведена матеріалами справи.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується також в тому, що вона, будучи на посаді директора Мукачівського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, тобто являючись службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, 21 грудня 2010 року, згідно накладної № 116 від 21.12.2010 року, отримала від приватного підприємця ОСОБА_19 новорічні ялинкові прикраси на загальну суму 1730 гривень, про що свідчить її особистий підпис в графі «одержав», зловживаючи своїм службовим становищем, всупсреч інтересам служби, привласнила матеріальні цінності, а саме новорічні ялинкові прикраси на загальну суму 755 гривень, про що свідчить інвентаризаційна опис від 15.02.2011 року, яка була проведена на підставі письмового наказу виконуючого обовязки директора територіального центру ОСОБА_2. за №2 від 15.02.2011 року «Про передачу товарно-матеріальних цінностей»у звязку з вибуттям ОСОБА_1 у відпустку.

Даказами вчинення підсудною даного злочину орган досудового слідства зазначає інвентаризаційну опис, відповідно до якої виявлено недостачу ялинкових прикрас на суму 755 грн. При цьому в матеріалах справи не міститься додного доказу, яким би підтверджувався факт привласнення частини ялинкових прикрас саме підсудною. На даний факт не вказує жоден свідок, допитаний на досудовому слідстві та в суді, він не підтверджується жодним письмовим доказом. Надаючи оцінку інвентаризаційній описі суд вважає, що даним документом тільки підтверджується факт нестачі ялинкових прикрас на суму 755 грн., однак це не свідчить про привласнення їх підсудною.

В звязку з цим суд приходить до висновку, що факт привласнення підсудною ялинкових прикрас на суму 755 гривень не доведених органом досудового слідства, даний факт також не доведено під час судового слідства, а тому суд виключає його з обвинувачення підсудної.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд також приходить до висновку, що досудовим слідством невірно кваліфіковані дії підсудної за ст. 368 ч.2 КК України, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара. Під одержанням хабара відповідно до ст. 368 КК України розуміється одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влати чи службового становища. Під час судового слідства було встановлено, що підсудна не вчиняла жодних дій, повязаних з вимаганням коштів від працівників установи, де вона була керівником, а тільки, використовуючи своє службове становище, як керівника, розпорядилася повернути їй отриману працівниками премію. Під час надання даної вказівки вона нікому з працівників не говорила, що в разі її невиконання вони будуть звільнені з роботи чи відносно них будуть застосовані якісь інші заходи. Дані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні в якості потерпілих всі працівники, які повертали підсудній отриману премію. Потерпілі також показали, що повертали премію тому, що просто виконували вказівку керівника, а деякі з них пояснили, що про можливе звільнення з роботи за невиконання вказівки вони думали самі, а підсудна їм про це не говорила.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що підсудна, даючи вказівку повернути премію, не мала виконати чи не виконати в інтересах працівників якісь дії, ніяких дій, що свідчать про вимагання коштів, не вчиняла.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях підсудної відсутний склад злочину, передбачений ч.2 ст. 368 КК України, оскільки отримання нею коштів від працівників не було повязано з виконанням чи невиконанням в їх інтересах якихось дій, нічим не підтверджено і вимагання цих коштів. В звязку з цим дії підсудної, повязані з наданням вказівки повернути отриману працівниками премію та заволодіння їх коштами в сумі 6310 грн. слід кваліфікувати також за ч.3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Відповідно до довідки Мукачівського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації від 08.07.2011 року підсудна ОСОБА_1 розрахувалася з територіальним центром повністю, претензій територіальний центр до неї немає.

Призначаючи підсудній міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані, що характеризують особу підсудної, яка характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчинених нею та встановлених судом злочинах вину визнала, щиро розкаялася.

Обставинами, які пом?якшують відповідальність підсудної, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочиннів, добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, перебування на утриманні у підсудної неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Також суд враховує, що підсудна раніше судима 6 жовтня 2010 року Мукачівським міськрайонним судом за ст.191ч.3, ст.366 ч.1 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, однак дані злочини вчинені нею ще до постановлення попереднього вироку. Після засудження ОСОБА_1 нових злочинів не вчиняла, заподіяну злочином матеріальну шкоду відшкодувала повністю, претензій до неї з боку потерпілих та територіального центру немає.

Враховуючи викладене, керуючись принципами необхідності і достатності покарання для виправлення підсудної та запобігання новим злочинам, суд вважає що виправлення і перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому, призначаючи підсудній остаточне покарання за цим та за попереднім вироком суд застосовує ч.4 ст. 70 та ст. 72 КК України, оскільки підсудна визнається винною у злочинах, вчинених нею до постановлення попереднього вироку. В звязку з тим, що вчинений підсудною злочин, передбачений ч.3 ст. 191 КК України, є умисним тяжким, суд призначає їй покарання в межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК України, що відповідає вимогам ч.2 ст. 70 КК України.

Речові докази по справі накладні, платіжні доручення, договори поставки слід залишити при матеріалах справи, а новорічні ялинкові прикраси слід повернути Мукачівському районному територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, в якого вони знаходяться на зберіганні.

З ОСОБА_1 підлягаються стягненню на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434 450 (чотириста пятдесят) гривень за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України, призначивши їй покарання:

-за ч.3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки;

-за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права обіймати керівні посади строком на один рік;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю даних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки.

На підставі ч.4 ст. 70 та ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарання, що призначене за даним вироком, та покарання, що призначене за попереднім вироком Мукачівського міськрайонного суду від 06.10.2010 року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців з позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з іспитовим строком на три роки та з покладенням на неї відповідно до п.2 та п.3 ст. 76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжній захід ОСОБА_1 - залишити попередній підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу.

Речові докази накладні, платіжні доручення, договори поставки залишити при матеріалах справи, новорічні ялинкові прикраси повернути Мукачівському районному територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Мукачівської районної державної адміністрації, в якого вони знаходяться на зберіганні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434 450 (чотириста пятдесят) гривень за проведення експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом пятнадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий І.І.Котубей