Рішення № 17478562, 14.07.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.11 Справа № 5021/1371/2011. За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш»

про стягнення 185630 грн. 38 коп.

СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25-05/2011 від 25.05.2011 р.

від відповідача: не зявився

за участю секретаря судового засідання С.М. Шаповал

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 185630 грн. 38 коп., в тому числі: 143227,26 грн. основного боргу за поставлений природний газ; 9747,30 грн. 3% річних та 32655,82 грн. інфляційних нарахувань, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання його повноважний представник не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписами на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» та Відкритим акціонерним товариством «Нафтопроммаш» був укладений договір про постачання природного газу № 10/08 від 01.12.2008 р.

За умовами даного договору постачальник зобов'язався передати покупцю природний газ, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити газ в порядку та на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору зміни кількості газу, який постачальник передає покупцю за цим Договором, а також зміни проміжків часу, протягом яких такий газ передається, здійснюється за згодою сторін.

Так, сторонами було укладено Додаткові угоди № 10 від 01.01.2009 р. та № 11 від 01.02.2009 р. до вказаного Договору, які визначали обсяг газу та ціну за 1000 (тисячу) метрів кубічних газу, які постачальник передав покупцю за відповідний місяць поставки в період з січня 2009 року по лютий 2009 р.

По закінченню місяця поставки газу, уповноважені представники постачальника і покупця підписують Акт приймання-передачі газу. Відповідно до п. 3.2. договору обсяг газу, вказаний в акті, є належним підтвердженням кількості газу, що була передана постачальником покупцю згідно цього договору.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 10 від 01.01.2009 р. сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплатити 100 відсотків вартості газу, який йому передається постачальником згідно цього договору за січень в термін до 25 січня 2009 року.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 11 від 01.02.2009 р. сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплатити 100 відсотків вартості газу, який йому передається постачальником згідно цього договору за лютий в термін до 25 лютого 2009 року.

Таким чином, строк належного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару закінчився 25 лютого 2009 року.

Згідно актів приймання-передачі газу від 31.01.2009 р. та від 01.03.2009 р. позивач передав відповідачу 123,950 тис.м? природного газу в січні 2009 р. та 40,298 тис.м? природного газу в лютому 2009 р. на загальну суму 398 186, 43 грн.

Отже, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором про постачання природного газу № 10/08 від 01.12.2008 р.

Відповідач оплатив отриманий від позивача газ лише частково в сумі 254 959,17 грн. що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

1.Платіжне доручення № 1023 від 17 вересня 2009 року на суму 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

2.Платіжне доручення № 702 від 15 червня 2009 року на суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

3.Платіжне доручення № 683 від 11 червня 2009 року на суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

4.Платіжне доручення № 681 від 11 червня 2009 року на суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

5.Платіжне доручення № 371 від 02 квітня 2009 року на суму 41 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

6.Платіжне доручення № 317 від 19 березня 2009 року на суму 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

7.Платіжне доручення № 322 від 20 березня 2009 року на суму 5 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

8.Платіжне доручення № 237 від 03 березня 2009 року на суму 15 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

9.Платіжне доручення № 129 від 03 лютого 2009 року на суму 15 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

10.Платіжне доручення № 102 від 30 вересня 2009 року на суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

11.Платіжне доручення № 82 від 26 січня 2009 року на суму 40 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

12.Платіжне доручення № 2511 від 30 грудня 2008 року на суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 143 227,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів сплати суми боргу за отриманий природний газ, не надав обґрунтованих заперечень на вимоги позивача, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 143 227 грн. 26 коп., 3% річних в розмірі 9747,30 грн. та 32 655,82 грн. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» (42700, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, ід. код 00378454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 21а, к. 44; ід. код 32826239) 185630 грн. 38 коп., в тому числі: 143227,26 грн. основного боргу за поставлений природний газ; 9747,30 грн. 3% річних та 32655,82 грн. інфляційних нарахувань, а також 2050 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений 18.07.2011р.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ