Рішення № 17477817, 27.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.11 Справа№ 5015/3408/11

За позовом: ТзОВ «Імпап», м. Дніпропетровськ

до відповідача : ТзОВ „Брама”, с. Рясне-Руське, Яворівський район Львівська область

про стягнення 29328,02 грн.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 довіреність 12.03-11л від 12.03.11р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Імпап”, м. Дніпропетровськ до ТзОВ „Брама”, с. Рясне-Руське, Яворівський район Львівська область про стягнення 29328,02 грн. боргу.

Представник позивача надіслав телеграму (вхідний №268 від 27.07.11р.), якою просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу, оскільки він погашений відповідачем в повному обсязі та просить стягнути 1% в сумі 11550,60 грн., 490,50 гр. пені, 451,98 грн. інфляційних збитків, 94,394 грн. 3 % річних та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не зявився.

Судом встановлено:

19 січня 2011 року між ТОВ „Імпап" (надалі - Позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю „Брама" (надалі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 01225, за яким ТОВ „Імпап" зобов'язалося поставити Покупцеві товар, а останній зобов'язався прийняти й оплатити за узгодженою ціною Товар в розмірі й у терміни, передбачені Договором. Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, кількість та ціна Товару узгоджується сторонами у накладних.

На виконання умов Договору Позивач поставив Товар за накладною № ЛФ-0000366 від 31.01.2011 р. на суму 16740 грн., що підтверджується підписом у вищезазначеній накладній уповноваженої особи Відповідача та скріплення підпису печаткою останнього.

Відповідно до п. 5.2. Договору поставки № 01225 від 19.01.11 р. розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються як шляхом 100 % попередньої оплати товару так і з відстрочкою платежу терміном 30 календарних днів з моменту поставки шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оскільки попередньої оплати не було здійснено, відповідно Товар постачався із відстрочкою платежу терміном 30 календарних днів. Строк оплати за накладною № ЛФ-0000366 від 31.01.2011 р. настав 02.03.2011р.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на день подачі позову до суду становила 16740,00 грн..

Позивач просить стягнути з ТзОВ „Брама” пеню у розмірі 490,50 грн. відповідно до п.7.1 договору, 1% від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення, що становить 11550,00 грн., 451,98 грн. інфляційних збитків, 94,94 грн. 3% річних.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 01225 від 19.01.2011р. Позивач поставив Відповідачу товар на суму 16740,00 грн. Проте, Відповідач за отриманий товар розрахувався з порушенням термінів передбачених договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка була погашена підчас розгляду справи господарським судом, що підтверджено платіжними дорученнями на загальну суму 16740,00 грн. Відтак провадження в цій частині слід припинити.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової стаки НБУ від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення, а також згідно ст. 692 ЦК України за користування чужими грошовими коштами сплачує на користь Постачальника 1% від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами. Оскільки у ст. 692 ЦК України не встановлює розмірі порядок обчислення процентів у разі несвоєчасної оплати товару, слід застосовувати положення ст. 536 ЦК України, згідно з якою розмір процентів встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Правова норма ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача (в матеріалах справи) сума пені становить 490,50 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами 11550,00 грн., інфляційні втрати становлять 451,98 грн., а 3% річних 94,94 грн.

Виходячи з вищенаведених правових норм та договірних умов , до стягнення з Відповідача правомірно підлягає: 490,50 грн. пені, відсотки за користування чужими грошовими коштами 11550,00 грн., 451,98 грн. інфляції та 94,94 грн. - 3% річних.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки борг Відповідачем частково був оплачений до порушення справи господарським судом судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача частково в розмірі 243,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст.11,509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ „Брама” (81085, Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Свобода, 25, код ЄДРПОУ) на користь ТзОВ „Імпап” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 12, код ЄДРПОУ 30198424) 490,50 грн. пені, 11550,00 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 451,98 грн. інфляції та 94,94 грн. - 3% річних 243,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Припинити провадження в частині стягнення 16740,00 грн. основного боргу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.