Рішення № 17477100, 04.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.11р.Справа № 16/5005/6797/2011

За позовом Приватного підприємства „Лібо-Пласт”, с. Грузевиця Хмельницького району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімерхім Трейдінг”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 171929 грн. 80 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Бойчунь В.Д. - директор, протокол від 29.03.2006р. №1 (був присутній у судовому засіданні 21.06.2011р.);

ОСОБА_1 - представник, дов. від 10.01.2011р. (був присутній у судовому засіданні 19.07.2011р.);

ОСОБА_2 - представник, дов. від 12.06.2011р. (був присутній у судовому засіданні 21.06.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 01.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 171929 грн. 80 коп., що складає: 149 399 грн. 00 коп. - заборгованості за переданий відповідно до умов договору купівлі-продажу від 21.12.2009р. №ПХТ-ЛБ21/12-09 товар, 11 042 грн. 26 коп. пені, 2 659 грн. 92 коп. 3% річних та 8828 грн. 62 коп. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 21.12.2009р. №ПХТ-ЛБ21/12-09 в частині розрахунків за переданий товар.

Позивач у поясненнях (вх. №43225/11 від 21.06.2011р.) повідомляє про те, що позивач не має можливості надати суду належно оформлений акт звірки розрахунків з відповідачем в зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від проведення звірки розрахунків та підписання акта.

Відповідач у письмових поясненнях (вх. № 49227/11 від 19.07.2011р.) просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - позивач не наводить доказів, які б підтверджували, що поставка товару була здійснена саме за тим договором, на який посилається позивач; - сума поставленого товару різниться із сумою договору, що зазначена у пункті 6.2 договору; - у видаткових накладних, на які посилається позивач, відсутнє посилання на договір, серед наданих позивачем доказів здійснення поставки відсутня специфікація; - позивачем була здійснена позадоговірна поставка товару, що виключає можливість стягнення штрафних санкцій з відповідача; - позивач не пред'явив вимогу відповідачу щодо здійснення оплати товару за видатковими накладними; - відповідно до положень статті 530 ЦК України у відповідача не настав термін виконання зобов'язань.

Позивач у поясненнях (вх. № 52476/11 від 02.08.2011р.) з доводами відповідача не погоджується, просить розгляд справи 04.08.2011р. провести за відсутності представника позивача, а також зазначає, що: - наявний в матеріалах справи договір поставки від 21.12.2009р. №ПХТ-ЛБ 21/12-09 за змістом і формою відповідає нормам, викладеним в частині 1 статті 626, частині 1 статті 639, частині 4 статті 208 ЦК України та частині 1 статті 181 ГК України; - чинним законодавством не передбачено окремої форми специфікації, а із змісту частини 2 статті 266 ГК України випливає, що специфікація це документ, в якому сторони погоджують загальну кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами; - відповідно до пункту 1.2 договору від 21.12.2009р. №ПХТ-ЛБ 21/12-09 ціна, кількість, асортимент, а також умови поставок та загальна вартість товару погоджується сторонами та вказується в специфікації до даного договору на кожну партію товару; - із видаткових накладних, рахунків про оплату вбачається, що сторонами було погоджено асортимент, кількість, ціну, вартість партії товару, одержаного відповідачем, про що свідчить, зокрема, факт прийняття відповідачем товару за видатковими накладними, проведення часткової оплати за товар згідно рахунків на оплату, а тому твердження відповідача про відсутність такого окремого документу, як специфікація і відповідно відсутність погодження між сторонами істотних умов договору є необґрунтованим; - у наданих позивачем видаткових накладних, рахунках на оплату підставою поставки, оплати є основний договір; - між позивачем та відповідачем таким основним договором є саме договір купівлі-продажу за № ПХТ-ЛБ 21/12-09, на підставі якого здійснювалось постачання відповідачу ємностей з поліпропілену, оскільки будь-які інші договори на постачання відповідачу зазначеного товару між сторонами не укладалися; - доказів укладення сторонами будь-якого іншого договору відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав; - предмет договору купівлі-продажу (продаж ємностей з поліпропілену) відповідає фактичним поставкам (згідно видаткових накладних, рахунків на оплату, довіреностей на отримання ТМЦ), всі передачі товару відповідачу згідно видаткових накладних мали місце в період дії договору купівлі-продажу від 21.12.2009р. №ПХТ-ЛБ 21/12-09; - товар був поставлений в місці поставки, визначеному пунктом 4.7 договору; - посилання на договір не віднесено до обовязкових реквізитів первинних бухгалтерських документів; - 150000 грн. 00 коп. є орієнтовною сумою договору; - письмова вимога про сплату заборгованості за товар була предявлена відповідачу претензією від 03.03.2011р. №1 та направлена відповідачу рекомендованим листом 07.03.2011р., а також отримана відповідачем 16.03.2011р.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 21.12.2009р. між позивачем - Приватним підприємством „Лібо-Пласт” (продавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Полімерхім Трейдінг” (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № ПХТ-ЛБ21/12-09 (надалі Договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1.1 якого покупець зобовязується прийняти та оплатити, а продавець передати ємності з поліпропілену в асортименті, надалі товар, відповідно до умов даного Договору;

відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу ціна, кількість, асортимент, а також умови поставок і загальна вартість партії товару узгоджується сторонами і вказуються у специфікації до цього Договору на кожну партію товару; специфікація є невідємною частиною Договору;

- позивач вважає, що ним на підставі цього Договору купівлі-продажу було поставлено відповідачу товар на загальну суму 996017 грн. 80 коп.; відповідач проти цього заперечує.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного:

- відповідно до пункту 3.1 Договору купівлі-продажу загальна кількість товару, що поставляється визначається згідно специфікацій, що є невідємною частиною Договору;

- сторони за домовленістю можуть змінити обєм поставок та ціни товару в залежності від зміни ціни на ринку, що відображається у специфікації до Договору (пункт 3.2 Договору купівлі-продажу);

- пунктами 6.1, 6.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що ціна товару встановлюється у гривнях і зазначається у специфікаціях до цього Договору; загальна сума Договору визначається на підставі вартості відвантаженого товару по відвантажувальним документам з накопиченням і на момент підписання Договору орієнтовно складає 150000 грн. 00 коп.;

- як вбачається з наданих позивачем накладних загальна вартість поставки по ним складає 996017 грн. 80 коп. і не спростовується відповідачем;

- проте, суд не може погодитися з думкою позивача про те, що вся поставлена продукція була поставлена ним на підставі укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу, оскільки, по-перше, будь-які специфікації до Договору купівлі-продажу позивачем не надані відсутні, по-друге, сума Договору купівлі-продажу становить орієнтовно 150000 грн.00 коп., а збільшення обєму поставок і ціни товару можливе за домовленістю сторін та з відображенням у відповідній специфікації до Договору; будь-які специфікації до Договору купівлі-продажу позивачем не надані, відсутні;

- тому суд вважає, що на підставі Договору купівлі-продажу позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 150000 грн. 00 коп., решта ж товару на суму 846017 грн. 80 коп. поставлена відповідачу без письмово укладеного договору;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за поставлений на підставі Договору купівлі-продажу товар розрахунки проведені у повному обсязі;

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення обєктів інтелектуальної власності та інших дій субєктів, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку; майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- отже, фактичні дії сторін з поставки товару на суму 846017 грн. 80 коп. підпадають під норми статей 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобовязання по оплаті поставленого без письмово укладеного договору товару;

- як вбачається відповідач за отриманий без письмово укладеного договору товар розрахувався частково, у тому числі і шляхом зарахування зустрічних грошових вимог згідно заяви від 16.05.2011р., у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 149399 грн. 00 коп.;

- враховуючи, що сторонами термін виконання зобовязання оплати товару не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобовязаний виконати таке зобовязання в семиденний термін з дня предявлення вимоги кредитором;

-форма вимоги законом не встановлена;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем було спрямовано на адресу відповідача претензію від 03.03.2011р. №1, яку отримано останнім згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 16.03.2011р.;

- отже, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий без договору товар до 23.03.2011р.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 2280 грн. 19 коп. (квітень 2011р.), а річні 792 грн. 90 коп. (з 24.03.2011р. по 17.05.2011р.).

Щодо решти заявлених позовних вимог, то вони є необґрунтованими через бездоговірне постачання товару.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімерхім Трейдінг” (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25-А; ідентифікаційний код 35203564; п/р 2600030337301 в ПАТ „Банк Кредит Дніпро”, МФО 305749) на користь Приватного підприємства „Лібо-Пласт” (юридична адреса: с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області; поштова адреса: 29025, м. Хмельницький, а/с 1198; ідентифікаційний код 34282404; п/р 26000000012869 в ПАТ „Креді Агріколь Банк”, МФО 300614) 149 399 грн. 00 коп. - заборгованості, 2 280 грн. 19 коп. - інфляційних нарахувань, 792 грн. 90 коп. річних, 1 524 грн. 72 коп. витрати по сплаті державного мита та 209 грн. 29 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„04„ серпня 2011р.