Рішення № 17475294, 01.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.11р.Справа № 20/5005/6514/2011

за позовом Консорціума „Менеджмент Консалтинг Груп”, м.Київ.

до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” м.Дніпропетровськ.

про стягнення 148747,42грн.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.07.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №59 від 01.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 116 000,00 грн. заборгованості за договором № ПР/НО-0957/НЮ від 24.02.2009р. про надання послуг, 8628,49грн. пені, 5682,41грн. -3% річних, б18436,52грн. інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідач надав відзив (вх. № 46263/11 від 05.07.2011р.), в якому не заперечує надання позивачем послуг з дослідження ринку та вивчення суспільної думки на суму 466000,00 грн., які відповідач частково оплатив, але оскільки позивач не надав йому рахунки для оплати, як це передбачено п. 4.3.5. договору № ПР/НО-0957/НЮ від 24.02.2009р., на суму 116000,00 грн., борг у сумі 116000 грн. залишився неоплачений. Також відповідач не погоджується із сумою нарахування штрафних санкцій, вважає, що 3% річних повинні бути зменшенні.

Відповідач надав клопотання (вх. 50825/11 від 26.07.11р.), в якому просить застосувати строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій.

За клопотанням сторін, відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору був продовжений на 15 календарних днів до 26.07.2011р.

У судовому засіданні 26.07.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2009р. між позивачем Консорціумом «Менеджмент Консалтинг Груп»(виконавець) та відповідачем Державним підприємством «Придніпровська залізниця»був укладений договір про надання послуг № ПР/НО-0957/НЮ від 24.02.2009р., договір був укладений згідно рішення тендерного комітету Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Відповідно п.1.1. договору позивач зобовязався надати послуги з дослідження ринку та вивчення суспільної думки, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити зазначені послуги на умовах визначених договором.

Загальна вартість наданих за договором послуг складає 468000,00 грн., з урахуванням ПДВ 78000,00 грн. (п. 2.1. договору).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 банківських днів, з моменту підписання сторонами акту здачі приймання наданих послуг (п. 2.3.1. договору).

На виконання умов договору позивачем були надані послуги з дослідження ринку та вивчення суспільної думки на суму 466000,00 грн., які відповідач прийняв, що підтверджується актами здачі приймання послуг: № 01/03-09 пз від 03.04.2009р. за наданні послуги у березні 2009р. на суму 160000,00 грн., № 02/04-09 пз від 18.05.2009р. за наданні послуги у квітні 2009р. на суму 110000,00 грн., № 03/05-09 пз від 03.06.2009р. за наданні послуги у травні 2009р. на суму 196000,00 грн.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив надані позивачем послуги з порушенням строку оплати у сумі 350000,00 грн., у звязку з чим у відповідача перед виник основний боргу у сумі 116000,00 грн.

Відповідач існування заборгованості не заперечує.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5.2. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8628,49 грн. за період з 01.09.2010р. 01.02.2011р. , в той час коли строк виконання зобовязання за останнім актом № 03/05-09 пз від 03.06.2009р настав 07.08.2009року.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом, або договором припиняється через шість місяців від дня , коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно п. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності для вимог про стягнення пені.

Згідно п.п. 3,4 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач 26.07.2011року надав заяву про застосування строків позовної давності, от же суд відмовляє в частині стягнення 8628,49 грн. пені, у звязку із спливом строку позовної давності.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 18436,52 грн. за період з 13.07.2009р. по 01.02.2011р., а також 3% річних - 5682,52 грн. за період з 13.07.2009р. по 01.02.2011р., суд вважає що річні і інфляційні підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач нарахування провів з 13.07.2009року, в той час коли договором розрахунок здійснюється через 45 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі, строк виконання зобовязання за останнім актом № 03/05-09 пз від 03.06.2009р настав 07.08.2009року , отже річні і інфляційні мають бути нараховані з 08.08.2011 року по 28.02.2011року і підлягають стягненню річні у сумі- 5424,98грн, інфляційні втрати- 17537,44грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 116000,00 грн. основного боргу, 5424,98грн, - 3% річних, 17537,44грн інфляційних втрат.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49 , 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073892) на користь Консорціуму "Менеджмент Консалтинг Груп" (04050, м. Київ, вул. Артема, 72, 7, код ЄДРПОУ 34965837) 116000 (сто шістнадцять тисяч) грн.. 00 коп. основного боргу, 5424(пять тисяч чотириста двадцять чотири ) грн.98коп.- 3% річних, 17537(сімнадцять тисяч пятсот тридцять сім)грн.44коп. інфляційних втрат, 1389( одну тисячу триста вісімдесят девять) грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита, 220 (двісті двадцять ) грн. 47 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

27.07.2011р.