Рішення № 17474296, 27.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.11р.Справа № 5005/4109/2011 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, м. Севастополь

до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл", м. Дніпропетровськ

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Євпаторійський морський торгівельний порт", м.Євпаторія Автономна республіка Крим

про стягнення 51027 грн. 42 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл", м. Дніпропетровськ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, м. Севастополь

доДержавного підприємства "Євпаторійський морський торгівельний порт", м. Євпаторія Автономна республіка Крим

про стягнення 1117007,61 грн.;

зобов'язання зарахувати суму 296183,60 грн.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1, представник довіреність

№36 від 18.04.11 р.

Від відповідача 1- ( позивача за зустрічним) - ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від

01.01.11 р.

- ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 01.04.11 р.

Від третьої особи (відповідача -2 за зустрічним позовом) - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі звернулося у березні 2011 року із позовом до ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 51027,42 грн. заборгованості. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобовязань за договором оренди № 814 від 17.03.2009 р.

18.05.11 р. ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" звернулося з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі та до ДП "Євпаторійський морський торгівельний порт" про стягнення суми 1117007,61 грн., витрачених на ремонтно-будівельні роботи по відновленню орендованого майна, та про зарахування суми 296183,60 грн. витрат на ремонт орендованого майна в якості орендної плати за орендоване майно. Обгрунтовує свої вимоги за зустрічним позовом тим, що об'єкт оренди, який був переданий з метою використання його для приймання, зберігання і відпуска паливно-мастильних матеріалів, не міг використовуватись Орендарем, оскільки потребував капітального ремонту та отримання необхідних дозвільних документів. Тому орендарем за власний рахунок були здійснені капітальний ремонт та отримані відповідні дозволи, на що було витрачено грошові кошти в на загальну суму 1413191,21 грн. Вказує, що ці обставини спричинили затримку у сплаті орендної плати. Вважає, що за таких обставин, відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.3 ст. 776 Цивільного кодексу України, орендар має право вимагати зарахування частини понесених ним витрат на капітальний ремонт об'єкта оренди в рахунок його існуючої заборгованості з орендної плати та в рахунок майбутніх платежів з орендної плати до закінчення строку дії договору, а також відшкодування решти витрат за рахунок Орендодавця.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в автономній Республіці Крим та м. Севастополі позовні вимоги ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" за зустрічним позовом не визнає посилаючись на те, що умовами договору оренди зобовязання здійснювати капітальні ремонти покладено на Орендаря; що Орендар не звертався, а Орендодавець не надавав згоди на проведення будь-яких капітальних або поточних ремонтів. Додатково вказує, що ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" безпідставно включає до вартості капітального ремонту встановлене ним обладнання (паливнороздаточні колонки) на суму 257138,04 грн., стійку сателіт з установкою вартістю 50211,00 грн. та реєстратор розрахункових операцій з установкою та підключенням з додатковими матеріалами загальною вартістю 35605,00 грн., витрати на придбання яких не можуть бути віднесені до витрат капітального ремонту та не є невідємними поліпшенням обєкту оренди.

ДП "Євпаторійський морський торгівельний порт" позовні вимоги ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" за зустрічним позовом не визнає, посилаючись на те, що згідно до умов договору оренди ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" зобовязався своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Вказує також, що у випадку якщо орендар подає заявку на узгодження Орендодавцем виконання невідємних поліпшень орендованого майна, він зобовязаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на виконання невідємних змін. Зазначає, що за весь час дії договору оренди, ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" жодного разу не зверталось до Орендодавця або до Балансоутримувача із повідомленням про неможливість користування орендованим майном або з заявою про отримання дозволу на поточний або капітальний ремонт чи узгодження поліпшень орендованого майна. Вважає також неналежними надані ТОВ Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" докази на підтвердження проведення будівельних робіт та понесених витрат.

В судовому засіданні 27.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі Позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" (надалі Відповідач) було укладено договір оренди №814 от 17.03.2009р. (далі договір оренди), відповідно до умов якого Позивачем (Орендодавець) передав Відповідачу (Орендарю), а останній прийняв в термінове платне користування обєкт оренди, а саме нерухоме майно: будівлю складу ПММ з підвалом загальною площею 413,9 кв.м, літ. "Ш" і дворовим покриттям площею 300,0 кв.м, яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, майд. Моряків, буд. 1, та перебуває на балансі Державного підприємства "Євпаторійський морський торгівельний порт" (надалі Третя особа).

У пункті 1.2 договору оренди сторони визначили, що майно передається в оренду з метою приймання, зберігання, відпуску і оптово-роздрібної торгівлі ПММ.

В пункті 3.6 договору оренди сторони встановили, що орендна плата перераховується Орендарем у Державний бюджет України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, та розподіляється наступним чином: - 70% до Державного бюджету; - 30% на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Як вбачається із пояснень сторін та підтверджується розрахунком Позивача, Відповідач зі своєї сторони орендну плату за період з 01.08.2010р. по 28.02.2011р. не сплатив, внаслідок чого утворився основний борг, зокрема перед Державним бюджетом за станом на 15.03.2011р. у сумі 44998,94 грн.

Пунктом 3.7 договору оренди сторони встановили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до Бюджету та Балансоутримувачеві, у співвідношенні вказаному у п. 3.6 Договору оренди,, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені за несвоєчасну або не в повному обсязі нараховану орендну плату припиняється через один рік від дня, коли орендна плата повинна була бути сплачена.

На підставі вказаних вище умов договору оренди та у відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", Позивач нарахував та вимагає стягнення з Відповідача суму 1321,33 грн. пені за період з 16.09.2010р. по 15.03.2011р.

Згідно п. 3.8 договору оренди, у випадку якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості Балансоутримувачу та Орендареві у процентному співвідношенні, передбаченому п. 3.6 Договору оренди.

Оскільки заборгованість Відповідача перевищує три місяці, Позивач нарахував за станом на 15.03.2011р. та вимагає стягнути з Відповідача суму 4499,89 грн. 10% штрафу.

До того ж, на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував Відповідачу та вимагає стягнення з останнього суму 207,26 грн. трьох процентів річних.

Таким чином, згідно розрахунків Позивача загальний розмір заборгованості Відповідача зі сплати орендної плати за станом на 15.03.2011р. становить суму 51027,42 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 526, 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Позивач звертався до Відповідача із претензією вих. №11-03-00272 від 26.01.2011р. із вимогою погасити заборгованість по орендній платі та розірвати вказаний договір оренди, однак відповідь на цю претензію не отримав, зазначена заборгованість Відповідачем не сплачена.

Не надав Відповідач доказів сплати зазначеної заборгованості і на час вирішення цієї справи судом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої, встановлені вказаним вище договором оренди майново-господарські зобовязання перед Позивачем з оплати орендної плати, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 44998,94 грн. основного боргу, 1321,33 грн. пені, 207,26 грн. трьох процентів річних та 4499,89 грн. штрафу є обґрунтованими і законними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У пункті 10.6. договору оренди № 814 от 17.03.2009р. передбачено перелік умов, які тягнуть за собою припинення договору оренди, зокрема цей договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Так відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається із встановлених обставин, матеріалами судової справи підтверджується факт тривалої несплати Відповідачем орендної плати на протязі понад семи місяців.

Отже наявні підстави також і для дострокового розірвання цього договору на вимогу орендодавця, згідно вищевказаних положень ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача до Відповідача про розірвання вказаного договору оренди є обґрунтованими та законними, а тому їх також слід задовольнити.

У своєму зустрічному позові Відповідач вказує, що згідно п.1.2 договору оренди орендоване майно передається Орендареві з метою прийняття, зберігання, відпуску і оптово-роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

Обєкти такої категорії є потенційно небезпечними, а тому для їх експлуатації законодавством встановлено спеціальні обмеження, а також вимоги санітарних, протипожежних та проти аварійних заходів з наданням спеціальних дозволів. Для отримання таких дозволів зазначений обєкт повинен відповідати встановленим законодавством нормам РЕКНр і ДБН.

Як підтверджується матеріалами цієї судової справи, при укладанні договору оренди у Позивача були відсутні дозвільні документи на використання обєкта оренди за його цільовим призначенням, оскільки сам обєкт вимагав капітального ремонту з дотриманням норм РЕКНр і ДБН і проектної документації і відсутність таких документів, а також капітального ремонту обєкта оренди перешкоджало його використанню у відповідності до призначення і умов договору.

Протягом березня-вересня 2009 року Відповідач провів усі необхідні монтажно-ремонтні роботи по відновленню складу ПММ з дворовим покриттям, встановив паливороздаточні колонки (ПРК), отримав усі необхідні дозволи на його експлуатацію.

Згідно наданих до матеріалів цієї судової справи документальних доказів підтверджується той факт, що на ремонт і відновлення для використання по функціональному призначенню, а також виконання умов договору оренди складу ПММ і дворового покриття Відповідач витратив 1413191,21 грн.

Статтею 18-1 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", встановлено, що якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна переданого в оренду не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Як вбачається із встановлених обставин, необхідність у виконанні зазначених робіт з капітального ремонту була спричинена неможливістю його експлуатації із-за відсутності у Орендодавця, тобто Позивача, дозвільних документів від Міністерства надзвичайних ситуацій України, Санітарно-епідеміологічної служби України, експертного висновку від Центру сертифікації і контролю якості будівельних обєктів нафтогазового комплексу тощо.

Згідно ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Із посиланням на положення ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та ч.3 ст. 776 Цивільного кодексу України, Відповідач просить суд зобовязати Позивача, як Орендодавця, зарахувати в якості орендної плати за вказаним договором оренди №814 від 17.03.2009р. за оренду зазначеного нерухомого майна за період до 18 березня 2012р. (дати закінчення строку дії цього договору) суму 174674,30 грн. та зобовязати Третю особу, як Балансоутримувача, зарахувати в якості орендної плати за оренду зазначеного нерухомого майна суму 121509,30 грн. та стягнути з Позивача на користь Відповідача суму 1117007,61 грн. решту коштів, які були витрачені Відповідачем на капітальний ремонт зазначеного обєкту оренди.

Проте такі вимоги Відповідача за його зустрічним позовом задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Посилаючись на ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України, Відповідач не враховує положень частини другої цієї ж статті.

Так згідно ч.2 ст. 776 Цивільного кодексу України, капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Отже, капітальний ремонт речі переданої у найм, провадиться за рахунок наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із п. 5.7 умов вказаного договору оренди, Орендар зобовязався своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний і інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на виконання поліпшень орендованого майна і не тягне за собою обовязку Орендодавця по компенсації вартості поліпшень.

Згідно п. 1.3 договору оренди, стан майна на момент укладення договору не потребує в поточному і капітальному ремонті та визначається в акті приймання-передачіза узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

Як вказано, зокрема, у Звіті про оцінку вартості зазначеного майна, який був складений на замовлення ДП "Євпаторійський морський торгівельний порт" за станом на 12.12.2008р. експертом-оцінщиком Акулінічевим А.Н.. обєкт оцінки знаходиться в задовільному стані, приміщення потребують поточного ремонту, інженерні комунікації частковій заміні труб водопостачання, ревізії запірної арматури, відновлення системи опалення. Дворове покриття часткові заміні.

Цей Звіт був підставою для визначення вартості обєкта оренди та розміру орендної плати на момент укладення вказаного договору оренди.

Актом про стан та використання обєкту оренди від 27.04.2009р., який був підписаний представниками як Орендодавця так і Орендаря також встановлено, що обєкт охорони знаходиться у задовільному стані та може бути наданий в оренду Орендареві.

Як вказував Позивач і це не було спростовано Відповідачем, за весь час дії договору оренди, Відповідач жодного разу не звертався до Позивача із повідомленням про неможливість користування орендованим майном або з заявою про отримання дозволу на поточний або капітальний ремонт чи узгодження поліпшень орендованого майна.

Отже, під час укладення вказаного договору оренди Відповідач погодився прийняти в оренду від Позивача зазначений обєкт у стані, який був оцінений як задовільний і не потребував капітального ремонту. При цьому Відповідач, відповідно до умов п. 5.7 вказаного договору оренди, взяв на себе зобовязання по здійсненню усіх необхідних в подальшому капітальних та поточних ремонтів під час використання цього обєкту оренди.

За таких обставин до спірних правовідносин сторін не можуть бути застосовані положення ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України, яка надає право наймачу відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту, у разі якщо цього не зробив наймодавець, оскільки обовязок з проведення капітальних і поточних ремонтів повністю без будь-яких застережень покладено на Відповідача.

Таким чином, позовні вимоги Відповідача за зустрічним позовом до Позивача та до Третьої особи (Відповідача-2 за зустрічним позовом) про зарахування частини витрачених ним на капітальний ремонт коштів у сумі 174674,30 грн. в рахунок орендної плати до Державного бюджету та суми 121509,30 грн. на користь Балансоутримувача та про примусове стягнення з Позивача на користь Відповідача суми 1117007,61 грн. решти витрат на відновлення обєкту оренди є незаконними і необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються повністю на Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі суму 44998 грн. 94 коп. основного боргу, 1321 грн. 33 коп. пені, 207 грн. 26 коп. три проценти річних, 4499 грн. 89 коп. штрафу із зарахуванням цих коштів в Державний бюджет України.

Розірвати договір № 814 від 17.03.2009р. "оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності", укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл", - з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" в доход Державного бюджету України суму 595 грн. 27 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відмовити повністю.

В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл" до Державного підприємства "Євпаторійський морський торгівельний порт" відмовити повністю.

Судові витрати у справі за зустрічним позовом покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія "Петроіл".

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд Повне рішення складено - 01.08.2011р.