Рішення № 17470799, 25.07.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-826/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2011 року

м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Рибкіної Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Димитров справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 22 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 був укладений договір без №, за яким відповідач 22 жовтня 2007 року отримав кредит у сумі 10 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Проте відповідач забовязання за вказаним договором належним чином не виконав, порушуючи умови договору, не зробив оплату по наданому йому кредиту і не сплатив відсотки за користування кредитом. Тому станом на 30 квітня 2011 року заборгованість відповідача за кредитом склала 23 781,89 грн., яка складається з наступного: 9 926 грн. 02 коп. заборгованість за кредитом; 11247,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. штраф (фіксована частина); 1 108,66 штраф (процентна складова).

Позивач до судового засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягав на задоволені позовних вимог.

Відповідач до судового засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, з позовними вимогами повністю згоден.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 був укладений договір без №, за яким відповідач 22 жовтня 2007 року отримав кредит у сумі 10 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Проте відповідач забовязання за вказаним договором належним чином не виконав, порушуючи умови договору, не зробив оплату по наданому йому кредиту і не сплатив відсотки за користування кредитом. Тому станом на 30 квітня 2011 року заборгованість відповідача за кредитом склала 23 781,89 грн., яка складається з наступного: 9 926 грн. 02 коп. заборгованість за кредитом; 11247,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. штраф (фіксована частина); 1 108,66 штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 2.1 Умов і правил користування банківськими послугами підписанням заяви позичальником укладається договір про надання банківських послуг між ним і Приватбанком (а. с.7-8). Підписи сторін під заявою про надання банківських послуг (а. с. 6) свідчать про укладання договірних відносин між сторонами та про досягнення між ними згоди за всіма умовами угоди.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно за ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України забов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Невиконання грошового зобовязання за відсутністю коштів у боржника в силу ст.625 ЦК України не звільняє його від відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики.

На час постановлення рішення суду заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30 квітня 2011 року заборгованість відповідача за кредитом склала 23 781,89 грн., яка складається з наступного: 9 926 грн. 02 коп. заборгованість за кредитом; 11247,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. штраф (фіксована частина); 1 108,66 штраф (процентна складова).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню не повернута сума кредиту, відсотків за його користування та понесені позивачем судові витрати: судовий збір у розмірі 237,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а. с. 2).

Щодо поданої позивачем заяви про забезпечення позову, про накладення арешту на майно (грошові кошти), що належать відповідачеві, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник не вказує на яке саме майно накласти арешт, не зазначає де знаходиться майно відповідача, на яке він просить накласти арешт, а також не конкретизує на які саме грошові кошти (де знаходяться) необхідно накласти арешт.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 22 жовтня 2007 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк", рахунок № 29092829003111 у Публічному акціонерному товаристві комерційного банку "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором № б/н від 18 лютого 2008 року у сумі 23781 (двадцять три тисячі чотириста пятдесят вісім грн.) 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк", сплачені позивачем судовий збір у розмірі 237 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя