Рішення № 17469716, 25.07.2011, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0117-1412/11

РІШЕННЯ Іменем України

"25" липня 2011 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі: головуючого судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Богославської С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Пізант», третя особа Товарна біржа «Біржа західно-кримського регіону», про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства «Пізант» (далі ПП «Пізант») про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень.

Позов мотивований тим, що 23 травня 2008 року сторони уклали біржовий договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 Позивач посилається на те, що фактично договір відповідачем виконаний не був, оскільки кошти за договором не сплачені до цього часу, відтак договір має бути визнаний недійсним, а сторонам поверне все, що було отримане на його виконання, зі скасуванням відповідної державної реєстрації права на нерухоме майно та передачею цього майна позивачеві шляхом надання ключів від дверей приміщень. Крім того, позивач посилається на те, що укладений договір не відповідає вимогам статті 657 ЦК України щодо форми правочину, оскільки не був нотаріально посвідчений, як того вимагає закон, що також тягне за собою визнання його недійсним.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову, просила суд їх задовольнити повністю. Представник відповідача в судовому засідання позов не визнала та просила відмовити позивачу; пояснила, що договір укладений у встановленій законом формі та пройшов державну реєстрацію; визнала обставини щодо невиконання відповідачем умов договору в частині оплати за придбані приміщення.

Представник третьої особи судове засідання не зявився; надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечень проти позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між ОСОБА_3 (від імені якої діяв член товарної біржі ОСОБА_5.) та ПП «Пізант» (від імені якої діяла член товарної біржі ОСОБА_4) був укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень автокемпінгу, який складається з приміщень: літ. «А» (санітарний блок), площею 118,2 м2, літ. «Б» (літній душ, споруди, огорожа) за адресою: АДРЕСА_1 за 85118 грн. (а.с. 6). На підставі цього договору була проведена реєстрація права власності ПП «Пізант» на це майно (а.с. 7). Сторонами не оспорюється, що договір був виконаний лише позивачем в частині передачі майна у володіння ПП «Пізант»; відповідачем умови договору щодо оплати вартості майна виконані не були.

Згідно з вимогами ЦК України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215 235 цього Кодексу), так і з позовом про розірвання угоди внаслідок істотного порушення договору другою стороною (статті 651, 653).

Відповідно до статті 651 ЦК України у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, цей договір може бути розірвано за рішенням суду. Договір може бути розірвано і за відсутності істотних порушень при наявності підстав, за яких одна із сторін має право вимагати розірвання договору при порушеннях його другою стороною.

Таким чином, права особи, у разі несумлінного виконання або невиконання умов договору, не підлягають захистові шляхом визнання його недійсним з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення позову про розірвання або зміну такого договору, якщо є підстави, передбачені статтею 651 ЦК України, із застосуванням правових наслідків такого розірвання чи зміни.

За таких обставин підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним внаслідок його невиконання відповідачем відсутні.

Водночас положенням статті 215 цього Кодексу встановлене загальне правило про те, що правочин є недійсним у звязку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 4 цієї статті визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Положенням частини 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Оскільки предметом оспорюваного договору є нерухоме майно, а у визначеному наведеною нормою порядку шляхом нотаріального посвідчення він не був вчинений, суд вважає доведеним наявність порушень вимог закону при його укладенні.

Враховуючи, що оспорюваний правочин був зареєстрований відповідно до вимог частини 4 статті 334 ЦК України (а.с. 6, зворот), а відтак ПП «Пізант» набуло права власності за цим договором з 23 травня 2008 року, про що були внесені відомості до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 7), суд приходить до висновку про необхідність визнання його недійсним зі скасуванням державної реєстрації права власності за ПП «Пізант».

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На підставі наведеної норми придбане нерухоме майно нежилі приміщення (автокемпінг) за адресою: АДРЕСА_1 підлягає поверненню його попередньому власнику ОСОБА_3 При цьому обраний позивачем спосіб повернення майна передача ключів не може вважатися відповідним спірним правовідносинам, оскільки предметом спору є нерухоме майно, а не інші предмети.

Враховуючи, що суд вважає доведеним відсутність виконання оспорюваного договору відповідачем, питання щодо передачи коштів за договором 85118 грн. не вирішується.

Відповідно до частини 3 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, сплачені при зверненні до суду із позовом, 851,18 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього 971,18 грн. судових витрат.

Враховуючи наведене, на підставі статей 203, 215, 216, 334, 651, 657 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 60, 61, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу нежилих приміщень автокемпінгу, який складається з приміщень: літ. «А» (санітарний блок), площею 118,2 м2, літ. «Б» (літній душ, споруди, огорожа) за адресою: АДРЕСА_1, від 23травня 2008 року визнати недійсним зі скасуванням реєстрації права власності Приватного підприємства «Пізант» на це майно та поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_3.

Зобовязати Приватне підприємство «Пізант» повернути ОСОБА_3 нежилі приміщення автокемпінгу, який складається з літ. «А» (санітарний блок), площею 118,2 м2, літ. «Б» (літній душ, споруди, огорожа), за адресою: АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Пізант» (код 33581541) на користь ОСОБА_3 сплачені при зверненні до суду із позовом судові витрати в розмірі 971(девятсот сімдесят одна)грн. 18 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРКрим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.