Вирок № 1745209, 21.04.2008, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 1-16/2008 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2008 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді С.К.Медвецького

при секретарі А.А.Сегеді

за участю прокурорів Л.М.Романової, М.М.Греська,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників цивільних відповідачів В.В.Мусійка,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя

с. Вишківці Немирівського району, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, несудимого; в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 України, -

встановив:

20 вересня 2005 року близько 5 год. ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем „МАЗ” НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2, що належить ВАТ Київському АТП 13061 на 475 км автодороги Львів - Кіровоград - Знам´янка в районі повороту на с. Рахнівка Гайсинського району грубо порушив п.п.10.1, 11.1, 11.2, 11.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, не пересвідчившись у безпечності маневру іншими учасниками дорожнього руху, де допустив зіткнення з автомобілем “ГАЗ” НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем “ВАЗ-2105” НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого водій автомобіля “ГАЗ” ОСОБА_5 помер в зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень у виді забійно-рваних ран лівого стегна, лівої гомілки, відкритого перелому нижньої щелепи, відкритого перелому правої стегнової кістки, закритого перелому лівої плечової кістки, множинних переломів ребер лівої половини грудної клітки, множинних уламкових переломів кісток склепіння та основи черепу, забою головного мозку правої півкулі, водій автомобіля “ВАЗ-2105” ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді розриву зв'язок синдесмозу тіла грудини і мечивидного відростку, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вини не визнав зовсім, пояснив, що 18.09.2005 року разом з напарником виїхали у відрядження з м. Києва у м. Іллічівськ. У подальшому вони поїхали в м. Луцьк. Повертаючись з м. Луцьк, близько 5 год. на 475 км автодороги Львів - Кіровоград - Знам´янка в районі повороту на с. Рахнівка Гайсинського району автомобіль “МАЗ” з напівпричепом, яким він керував, різко почало вести вліво, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем “ГАЗ” під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем “ВАЗ-2105” під керуванням ОСОБА_6 Винуватим себе не визнає, так як дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, а через несправність автомобіля. На його думку, лопнула ресора, тому автомобіль різко повело вліво і він не зміг впоратись з керуванням, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху.

Незважаючи на заперечення вини підсудним , його винуватість у вчиненні злочину беззаперечно стверджується такими доказами:

- потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 20.09.2005 року вона разом з чоловіком поверталися з м. Миколаїв в с. Нараївка; близько 5 год. в районі повороту на

с. Рахнівка вона помітила, як на їх смугу руху виїхав вантажний автомобіль з включеним світлом фар, після чого сталося зіткнення; внаслідок зіткнення загинув її чоловік; коли вона підійшла до підсудного і запитала, що він накоїв, ОСОБА_1 відповів, що заснув за кермом;

- потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що вранці 20.09.2005 року на власному автомобілі їхав в м. Вінницю; під час руху він побачив, як назустріч, на великій швидкості по його смузі руху, рухається вантажний автомобіль, після чого “МАЗ” зіткнувся з автомобілем “ГАЗ” та його автомобілем;

- потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 20.09.2005 року йому повідомили, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув ОСОБА_5; він одразу виїхав на місце пригоди, однак ОСОБА_7 та ОСОБА_1 там не було, їх забрала швидка допомога в лікарню; у лікарні напарник ОСОБА_1 повідомив, що ДТП сталася з їх вини, оскільки підсудний заснув за кермом;

- свідок ОСОБА_9 пояснила, що вранці 20.09.2005 року вона разом з ОСОБА_6 і своєю мамою їхали в м. Вінницю; під час руху вона побачила, як назустріч, на великій швидкості на їх смугу руху виїхав вантажний автомобіль, який зіткнувся з автомобілем “ГАЗ” та їх автомобілем; після ДТП водій був у свідомості і пояснював, що стомлений, тому заснув за кермом;

- свідок ОСОБА_10 дала аналогічні показання показанням потерпілого ОСОБА_6, свідка ОСОБА_9, при цьому зазначала, що вона особисто розмовляла з ОСОБА_1, який вибачався за скоєне і говорив, що заснув за кермом;

- свідок ОСОБА_11 пояснив, що 20.09.2005 року належний підприємству автомобіль “МАЗ” потрапив у дорожньо-транспортну пригоду; самі обставини ДТП йому невідомі; коли автомобіль виїжджав у рейс, то знаходився у справному стані; після ДТП автомобіль був списаний та розібраний;

- свідок ОСОБА_12 пояснив, що коли автомобіль “МАЗ” виїжджав у рейс, то знаходився у справному стані;

- свідок ОСОБА_13 пояснив, що разом з підсудним виконували рейс по перевезенню автомобілів; самі обставини дорожньо-транспортної пригоди йому невідомі, так як він спав; зазначив, що автомобіль перебував у справному стані, під час рейсу вони постійно перевіряли технічний стан автомобіля; останній раз проводили перевірку в смт. Вороновиця;

- свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 пояснили, що вони, в складі бригади швидкої допомоги, виїжджали на місце дорожньо-транспортної пригоди; на момент огляду підсудного він перебував у свідомості, розмовляв, самостійно, з їх допомогою, прийшов до автомобіля швидкої допомоги; під час огляду підсудного, йому було поставлено попередній діагноз: “закрита черепно-мозкова травма”;

- свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 пояснили, що повертаючись з оперативного відпрацювання станції Зятківці, побачили дорожньо-транспортну пригоду; самі обставини ДТП їм невідомі, однак зі слів напарника підсудного та потерпілих їм стало відомо, що ОСОБА_1 заснув за кермом і виїхав на зустрічну смугу руху; також зазначали, що ОСОБА_1 перебував у свідомості;

- свідок ОСОБА_19 пояснив, що він особисто розмовляв з ОСОБА_1 і той сказав, що заснув за кермом;

- свідок ОСОБА_20 пояснив, що обставини ДТП йому невідомі; він лише викликав на місце пригоди бригаду швидкої допомоги;

- свідок ОСОБА_21 пояснив, що він оглядав ОСОБА_1 у приміщенні Гайсинського ТМО; на момент огляду підсудний перебував у непритомному стані;

- згідно протоколу огляду місця події від 20.09.2005 року встановлено, що місцем події є автодорога Львів - Кіровоград - Знам´янка неподалік від повороту на с. Рахнівка Гайсинського району; проїжджа частина асфальтована, суха та рівна шириною 6,5 метрів, розділена лінією 1.5 горизонтальної дорожньої розмітки; ширина смуги руху автомобіля “МАЗ” складає 3,15 м; на проїжджій частині дороги, на відстані 2,3 м до правого краю проїжджої частини виявлений слід гальмування правого колеса автомобіля “МАЗ довжиною 17,7 м, який закінчується біля заднього правого колеса напівпричепа автопоїзда МАЗ; в місці початку сліду гальмування є осип ґрунту та на відстані 1,5 м на смузі зустрічного руху починається слід тертя лівого переднього диску автомобіля “МАЗ”, який закінчується біля переднього лівого колеса (лівого краю передньої вісі) автопоїзда “МАЗ”; автопоїзд після ДТП розташований таким чином, що передня частина автомобіля находиться на лівому узбіччі, по ходу його руху, відстань від заднього лівого колеса напівпричепа автопоїзда “МАЗ” до лівого краю проїжджої частини складає 1 м; в районі початку слідів юзу коліс автопоїзда “МАЗ” на лівій, по ходу руху автопоїзда, обочині знаходиться автомобіль “ГАЗ”, розташований передньою частиною по центрі проїзної частини дороги та під кутом біля 90 градусів до повздовжньої вісі проїзної частини дороги; у даному місці розміщене ліве переднє колесо автопоїзда “МАЗ” на відстані 1,6 м до лівого переднього колеса автомобіля “ГАЗ”; дані протоколу огляду підтвердженні план-схемою та фототаблицею (а.с.5-8);

- за протоколом медичного огляду для встановлення стану сп'яніння № 790 від 20.09.2005 року, ОСОБА_1 перебував у тверезому стані (а.с.9);

- за протоколом медичного огляду для встановлення стану сп'яніння № 789 від 20.09.2005 року, ОСОБА_6 перебував у тверезому стані (а.с.10);

- з протоколу огляду транспортного засобу від 20.09.2005 року встановлено, що об'єктом огляду є автомобіль “МАЗ” НОМЕР_5, що належить Київському АТП 13061; при огляді встановлено, що відбите переднє ліве колесо в зборі разом із ступицею, деформовані кабіна та ліві двері автомобіля, передній бампер, передня панель кабіни, розбиті лобове скло, ліва фара і покажчик повороту, деформований паливний бак; після ДТП перевірити стан рульового управління, гальмової системи та робочі гальма неможливо (а.с.16в-16г);

- на а.с.28, 30 є копії посвідчення про відрядження водія ОСОБА_1 та подорожній лист вантажного автомобіля “МАЗ” - водії ОСОБА_13 та ОСОБА_1;

- за висновком комплексної автотехнічної та матеріалознавчої експертизи № 485 від 28.10.2005 року встановлено, що пошкодження зовнішньої боковини шини та камери переднього лівого колеса автопоїзда “МАЗ-5432” НОМЕР_6 сталося від ударного навантаження, що могло мати місце при ДТП; вихід повітря з шини переднього лівого колеса автомобіля “МАЗ-5432” НОМЕР_6 стався після ДТП; від'єднання лівого переднього колеса від передньої вісі автомобіля - тягача “МАЗ-5432” автопоїзда сталося від ударного навантаження, що могло мати місце при ДТП; з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автопоїзда “МАЗ-5432” НОМЕР_6 ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними нормами вимог п.п. 1.2, 11.1, 11.2, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій автопоїзда “МАЗ-5432” ОСОБА_1 повинен був рухатися ближче до правого краю проїзної частини дороги, не виїжджати на смугу зустрічного руху, перед зміною напрямку руху впевнитись у безпеці, дати дорогу автомобілям “ГАЗ-2705” НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 та “ВАЗ-2105” НОМЕР_4 керуванням водія ОСОБА_6, які рухалися по смузі зустрічного руху назустріч; з технічної точки зору, при виконанні водієм автопоїзда “МАЗ-54-32” НОМЕР_6 ОСОБА_1 технічних норм вимог п.п. 1.2, 10.1, 11.1, 11.2, 11.3 Правил дорожнього руху України, він мав би технічну можливість попередити зіткнення з автомобілями “ГАЗ-2705” НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 та “ВАЗ-2105” НОМЕР_4під керуванням водія ОСОБА_6, для чого у нього не було перешкод технічного характеру (а.с.54-61);

- допитаний в судовому засіданні експерт Базилицький В.С. підтвердив висновок комплексної автотехнічної та матеріалознавчої експертизи, пояснив, що причиною ДТП була невідповідність дій підсудного ПДР України; при цьому зазначав, що пошкодження колеса автопоїзда “МАЗ” не могло бути причиною ДТП;

- згідно висновку судово-медичної експертизи № 737 від 27.10.2005 року встановлено, що у ОСОБА_5 виявлено ушкодження у вигляді забійних-рваних ран лівого стегна, лівої гомілки, відкритого перелому лівої щелепи, відкритого перелому правої стегнової кістки, закритого перелому лівої плечової кістки, множинних переломів ребер лівої половини грудної клітки, множинних уламкових переломів кісток склепіння та основи черепу, забою головного мозку правої півкулі; у сукупності тілесні ушкодження спричиненні дією тупих предметів із значною травмуючою силою, по давності могли виникнути 20.09.2005 року; не виключається, що тілесні ушкодження потерпілий міг отримати внаслідок зіткнення транспортних засобів, які рухалися в зустрічному напрямку; основною причиною смерті потерпілого ОСОБА_5 є відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась множинними переломами кісток склепіння і основи черепу, забоєм головного мозку правої півкулі; при судово -токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_5 наявність етилового спирту не виявлено (а.с.71-73);

- за висновком судово-медичної експертизи № 178 від 15.03.2006 року встановлено, що ОСОБА_6 виявлено ушкодження у виді розриву зв'язок синдесмозу тіла грудини і мечивидного відростку, які спричиненні йому дією тупих предметів, по ступені тяжкості відносяться середньої тяжкості тілесних ушкоджень (а.с.89).

Враховуючи наведені докази, суд вважає встановленою і доведеною винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та якщо воно спричинило смерть потерпілого.

Заперечення вини ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, суд розцінює як незаборонену законом позицію захисту власних інтересів, шляхом спроби уникнути покарання за скоєне, - тому до уваги не бере, оскільки вони спростовуються наведеними вище беззаперечними доказами, які підтверджують вчинення ним тяжкого злочину.

При цьому суд не може прийняти до уваги показання підсудного ОСОБА_1 про те, що причиною ДТП стала несправність автомобіля (лопнула ресора), оскільки як вбачається з наведених вище показань свідків, автомобіль виїжджав у рейс у справному стані, під час рейсу ОСОБА_13 перевіряв технічний стан автомобіля.

Неприйнятними суд вважає показання свідка ОСОБА_22 про те, що під час огляду автомобіля, після ДТП, він виявив, що пошкодженні ресори і це могло бути причиною пригоди, оскільки таке технічне пошкодження ніким зафіксовано не було і крім того, ресори могли лопнути під час зіткнення транспортних засобів. При цьому слід зазначити, що свідок спеціальних знань в області техніки немає, тому не може робити висновків про причини ДТП.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_23, експерт Базилицький В.С. зазначали, що ресора може лопнути якщо вона має тріщини чи при сильному ударі, однак при рівній дорозі, якщо не було ударних навантажень ресора лопнути не могла. У разі, якщо ресора і лопнула, то водій спроможний був утримувати автомобіль прямо за допомогою гідропідсилювача.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного, раніше несудимого, який позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.

За таких обставин, - з урахуванням тяжкості скоєного та думки потерпілих, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів із звільненням від цього покарання на підставі ст.1 п.”б” Закону України “Про амністію” від 19.04.2007 року.

Вирішуючи заявлені ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_6 цивільні позови про стягнення майнової та моральної шкоди суд виходить з меж заявлених вимог, запропонованих критеріїв визначення завданих їм збитків, змісту та обсягу моральних страждань потерпілих, а також відсутність в судовому засіданні доказів, що умисел ОСОБА_1 обумовив настання шкоди.

Потерпілі вважають, що власник джерела підвищеної небезпеки ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13061 має відповідати за шкоду завдану транспортним засобом, а НАСК “Оранта” в якій застрахований транспортний засіб повинна сплати їм страхові кошти в межах страхового ліміту.

При цьому потерпіла ОСОБА_7 вимагала стягнути з відповідачів 68 967 грн.61 коп. майнової та 300 000 моральної шкоди, пояснила, що майнова шкода полягає у пошкодженні автомобіля “ГАЗ”, який відновленню не підлягає; її одягу та одягу ОСОБА_5; повністю пошкоджено та знищено товар, який вони перевозили і який не підлягав реалізації, внаслідок чого вона не отримала прибутку від реалізації цього товару; неможливість погашення боргів перед банком та знайомими за отриманні в позику кошти, які були спрямованні для зайняття підприємницькою діяльністю; витратах на поховання, а саме: на ритуальні послуги, на придбання продуктів харчування для поминального обіду в день поховання, на дев'ятий та сороковий день; витратах, які вона понесла на лікування. Також вимагала стягувати з відповідача по 500 грн. щомісячно на утримання дитини в зв'язку з втратою годувальника; моральна шкода полягає в непоправних втратах і стражданнях, які пережиті у зв'язку із втратою чоловіка та батька її дитини.

Потерпілий ОСОБА_8 вимагав стягнути з відповідачів 41 949 грн. майнової та 500 000 грн. моральної шкоди, пояснив, що майнова шкода складається з витрат понесених на поховання, а саме: ритуальні послуги, придбання продуктів харчування для поминального обіду в день поховання, на дев'ятий та сороковий день, витрат на спорудження надгробного пам'ятника, лікування, транспортних витрат, втраченого заробітку в зв'язку з лікуванням та поїздками до суду; моральна шкода полягає у непоправних втратах і стражданнях, які пережиті у зв'язку з втратою єдиного сина;

Потерпілий ОСОБА_6 вимагав стягнути з відповідача 8 426 грн. 81 коп. майнової шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, пояснив, майнова шкода полягає у пошкодження автомобіля; моральна шкода полягає у фізичних страждання в зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, неможливості тривалий час вести звичний спосіб життя.

Представники цивільних відповідачів вимоги позовів визнали частково, просили задовольнити їх лише в межах доведеного.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на праві власності володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань та інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням вимог розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню і непов'язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Статті 6, 9, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначають, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого (зазначений у договорі страхування) і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність застрахованої особи; обов'язковим лімітом відповідальності страховика є страхова сума; при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку шкоду, яка заподіяна життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страхові поліси № ВА/ 1785147, № ВА/ 0053420 засвідчують, що страхувальник ВАТ Київське АТП 13061 і страховик НАСК “Оранта” уклали договір страхування цивільно-правової відповідальності, страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 51 000 грн., за шкоду заподіяну майну 25 500 грн. (а.с.332-333).

Розмір майнової шкоди, яку суд вважає доведеною, заподіяної ОСОБА_7 - дружині загиблого ОСОБА_5 складає 31 907 грн.61 коп. - це шкода завдана пошкодженням автомобіля “ГАЗ-2705” НОМЕР_3, який відновленню не підлягає (висновок товарознавчої експертизи № 474 від 29.05.2006 року) (а.с.157-158).

Визначаючи розмір моральної шкоди суд визнає, що потерпіла зазнала непоправної втрати в зв'язку з смертю чоловіка, її моральні страждання у виді жалоби, печалі та журби є постійними і нестерпними, а додаткові психофізіологічні навантаження на неї у виді відповідальності за долю сина і його моральне та фізичне благополуччя, - поряд з погіршенням фізичного стану власного здоров'я, - є значним погіршенням рівня та якості її особистого життя.

Приймаючи до уваги, що потерпіла сама виховує неповнолітню дитину, що обумовлює додаткові значні затрати власних сил і засобів, суд визначає орієнтовно мінімальну суму коштів, які потерпілій необхідно вишукати для матеріального забезпечення дитини, тому така сума встановлюється судом в розмірі 80 000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення майнової шкоди, а саме: пошкодженні одягу, товару, упущену вигоду, витрати на поховання, неналежне виконання зобов'язань в зв'язку зі смертю чоловіка, стягнення щомісячної допомоги на утримання дитини в зв'язку з втратою годувальника, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами і не ґрунтуються на законі.

Розмір майнової шкоди заподіяної ОСОБА_25 - батьку загиблого ОСОБА_5 складається з витрат на організацію похорон, ритуальних обрядів та витрат на спорудження надгробного пам'ятника і складають 5 000 грн. (т.1, а.с.316-317, т.2, а.с.55).

Визначаючи розмір моральної шкоди суд визнає, що потерпілий зазнав непоправної втрати в зв'язку з смертю сина, його моральні страждання у виді жалоби, печалі та журби є постійними і нестерпними.

Враховуючи те, що непоправна втрата сина призвела до погіршення стану здоров'я потерпілого ОСОБА_25, що обумовило додаткові значні затрати власних сил і засобів, то розмір моральної шкоди встановлюється судом в сумі 50 000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення майнової шкоди, а саме: організацію поминальних обідів, втраченого заробітку, витрат на лікування, транспортних витрат, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами і не ґрунтуються на законі.

Розмір майнової шкоди заподіяної ОСОБА_26 складає 6 185 грн.95 коп. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля “ВАЗ-2105” та 350 грн. за проведення товарознавчого дослідження (а.с.92-103).

Визначаючи розмір моральної шкоди суд визнає, що потерпілий зазнав фізичного болю внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, неможливість вести звичний спосіб життя в зв'язку з отриманими ушкодженнями, тому такий розмір суд оцінює в сумі 8 000 грн.

Оскільки майнова і моральна шкода, яка заподіяна потерпілим завдана джерелом підвищеної небезпеки автомобілем „МАЗ” НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2, що належить ВАТ Київське АТП 13061, яке уклало з НАСК “Оранта” в особі Шевченківського відділення Київської міської дирекції договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю та майну, то майнова шкода підлягає відшкодуванню страховиком в межах страхової суми, тобто 51 000 грн., моральна шкода в межах 5% страхового ліміту, що передбачено ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а розмір майнової та моральної шкоди, що не покривається страховою сумою має відшкодовуватись власником транспортного засобу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області 770 грн.23 коп. за проведення криміналістичних експертиз.

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд -

присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.1 п.”б” Закону України “Про амністію” від 19.04.2007 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта”, 01015 м. Київ, вул. Січневого повстання, 34 В на користь ОСОБА_7 31 907 грн.61 коп. на відшкодування майнової шкоди та 2 550 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13061, м. Київ, вул. Васильківська,24, р/р 26007010032604 у ВАТ “Держ.есп.-ім.банк України” м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 05440979 на користь ОСОБА_7 77 450 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта”, 01015 м. Київ, вул. Січневого повстання, 34 В на користь ОСОБА_27 5 000 грн. на відшкодування майнової шкоди та 2 550 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 Стягнути з ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13061, м. Київ, вул. Васильківська,24, р/р 26007010032604 у ВАТ “Держ.есп.-ім.банк України” м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 05440979 на користь ОСОБА_27 47 450 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта”, 01015 м. Київ, вул. Січневого повстання, 34 В на користь ОСОБА_28 6 185 грн.95 коп. на відшкодування майнової шкоди та 2 550 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 Стягнути з ВАТ Київське автотранспортне підприємство 13061, м. Київ, вул. Васильківська,24, р/р 26007010032604 у ВАТ “Держ.есп.-ім.банк України” м. Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 05440979 на користь ОСОБА_28 350 грн. за проведення товарознавчого дослідження та 5 450 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити через недоведеність вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області 770 грн.23 коп. за проведення криміналістичних експертиз.

Речові докази - шину, диск, камеру - знищити.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.

Суддя