Постанова № 174420, 05.10.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" жовтня 2006 р. Справа № АС-40/327-06

вх. № 11303/4-40

Суддя господарського суду Харківської області Хотенець П.В.

за участю секретаря судового засідання Дуброва Н.О.

представників сторін

позивача - ОСОБА_1, дов. від 28.08.2006 року, ОСОБА_2

відповідача - не з*явився

по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Державного департаменту з питань банкрутства, м. Київ

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про скасування наказу "Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)" НОМЕР_3, виданого Державним департаментом з питань банкрутства. Свої позовні вимоги аргументує тим, що відповідач при прийнятті наказу порушив вимоги чинного законодавства, зокрема абзац 11 частини 1 та частини 2 статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Представник позивача у судовому засіданні підтримує адміністративний позов і просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому запереченні на позов проти адміністративного позову заперечує, посилаючись на відсутність порушень чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного наказу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Харківський обласний відділ з питань банкрутства листом НОМЕР_1 повідомив арбітражного керуючого ОСОБА_2 про призначення позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вимог чинного законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією ПТВДП "Желдорресторан". У зв'язку з цим ОСОБА_2 було запропоновано з'явитись з усіма документами по справі Б-19/97-04 до відповідача 14 серпня 2006 року о 10 годині. Позапланова перевірка, як випливає із названого листа, призначена у зв'язку із надходженням від Управління СБУ листа НОМЕР_2 щодо порушення арбітражним керуючим ОСОБА_2 вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час виконання повноважень керуючого санацією ПТВДП "Желдорресторан".

Як слідує з пояснень позивача та зібраних у справі матеріалів ОСОБА_2 у призначений час прибув до Харківського обласного відділу з питань банкрутства, але проходити перевірку відмовився. Свою відмову обґрунтував тим, що на його погляд перевірка є незаконною, оскільки проводиться всупереч вимог частини 10 статті 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та пункту 1.3. наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року №22/35 "Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)". Посилаючись на положення зазначених нормативних актів ОСОБА_2 заявив, що позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов, а в даному випадку лист Управління СБУ НОМЕР_2 не є таким. Про відмову від проходження перевірки ОСОБА_2 заявив письмово, вручивши відповідний лист представникові Харківського обласного відділу з питань банкрутства. Про відмову від проходження перевірки Харківським обласним відділом з питань банкрутства складено акт від 14 серпня 2006 року "Про прибуття арбітражного керуючого ОСОБА_2 на перевірку та відмову в проведенні перевірки".

01 вересня 2006 року відповідачем у справі Державним департаментом з питань банкрутства на підставі зазначеного акту від 14 серпня 2006 року складеного Харківським обласним відділом з питань банкрутства складено винесено наказ „Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)” НОМЕР_3. Наказом прийнято рішення про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (НОМЕР_4), видану ОСОБА_2 Міністерством економіки України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу Адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу 11 частини 1 статті 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” однією з підстав для анулювання ліцензії є: акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, державної регуляторної політики та дозвільної системи у сфері господарської діяльності в Україні згідно пункту 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого Указом Президента України від 25 травня 2000 року № 721/2000 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно п. п. 1, 2 положення про Харківський обласний відділ з питань банкрутства (Харківська область), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 05 листопада 2004 року N400 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 09 грудня 2005 року N 493) Харківський обласний відділ з питань банкрутства (Харківська область) є територіальним органом Міністерства економіки України, що утворюється його наказом. Харківський відділ підзвітний і підпорядкований Мінекономіки. Діяльність Харківського відділу спрямовується та координується відповідними структурними підрозділами центрального апарату Мінекономіки відповідно до повноважень, визначених його рішеннями. Із положення про Харківський відділ з питань банкрутства вбачається, що за своїм правовим статусом та повноваженнями Харківський відділ з питань банкрутства не є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Викладене означає, що відмова позивача від проходження перевірки Харківським відділом з питань банкрутства не є відмовою від проходження перевірки спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва).

За таких обставин суд приходить до висновку, що винесення Державним департаментом з питань банкрутства наказу „Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)” НОМЕР_3 на підставі складеного Харківським обласним відділом з питань банкрутства акту від 14 серпня 2006 року "Про прибуття арбітражного керуючого ОСОБА_2 на перевірку та відмову в проведенні перевірки" є протиправним, оскільки вчинено з порушенням вимог абзацу 11 частини 1 статті 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу Адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно цьому суд враховує, що оскаржуване рішення вчинене з порушенням 10-денного строку, визначеного частиною 2 статті 21 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Крім того, суд враховує, що Лист Управління СБУ листа НОМЕР_2 не відповідає вимогам частини 10 статті 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та пункту 1.3. наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року №22/35. Всупереч вимог зазначених норм в листі не вказується конкретного порушення ліцензійних умов, яке було допущене відповідачем.

Інших, крім зазначеного акту від 14 серпня 2006 року, доказів, які б свідчили про наявність підстав для анулювання ліцензії відповідачем не надано. Згідно частини 1, частини 2 статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладене означає наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог, заявлених у справі.

Відповідно до статті 2 Кодексу Адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин можуть бути захищеними від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу Адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

У відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Наказ Державного департамента з питань банкрутства „Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)”НОМЕР_3 скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, розрахунковий рахунок 31113095600002 в Управлінні державного казначейства у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_6, видане 10 жовтня 2002 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Сторони а також інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив про їхні права, свободи, інтереси чи обов*язки мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження поставнови через суд першої інстанції спочатку подається заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляціної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Хотенець П.В.